РУЧКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

[ні (і)] рук, [ні (і)] ніг не чу́ти (не відчува́ти).

Бути надзвичайно втомленим. Приклади
  • — Жінки старалися. Працювали на совість. Хоча під кінець зміни не чули ні рук ні ніг (В. Вільний)
  • Ще й сонце не сіло, коли ми свою смугу перейшли. Впали на стерню, рук і ніг не чуємо… Куди ж там: такий шмат утяли! (І. Муратов)
  • Петрусь співав їй, розповідав цікаві казки, підманював, що ліс близько, а сам теж не чув ні рук, ні ніг (Ю. Янов.)
Уживається для підкреслення сильної волі; дуже, надзвичайно. Приклади
  • ні ру́чок, ні пу́чок не чу́ти. Бувало, так за день навихається біля великої роботи, що ні ручок, ні пучок не чує (М. Стельмах)
  • З шляху ми повернули надвечір, чомусь значно раніш, ніж завжди. були такі стомлені, що вже не відчували ні рук, ні ніг (В. Козаченко)

до ру́чки.

Уживається для вираження крайньої негативної межі, міри чого-небудь; далі вже нікуди. Приклади
  • І ореоли, і зірки, і тихі сльози, й стерті пучки… І враз — мов нагаєм важким: чом дожилися ми до ручки (Н. Поклад)
  • — Доспівався ти, Йване, видно, до ручки (Ю. Збанацький)
  • Поки він був відсутній, тут не тільки не подумали зняти питання як непідготовлене, а добалакалися до ручки (П. Загребельний)

лама́ти (зала́мувати, ломи́ти) / залама́ти (заломи́ти) ру́ки.

Жестами, виглядом виражати переживання, страждання, хвилювання і т.ін.; побиватися, плакати. Приклади
  • По садочку ходила, рученьки ломила (Укр. пісні)
  • ру́ченьки лама́ти (ломи́ти). Ти, дівчино засмучена, Скажи, що думаєш: Щодня нудиш білим світом, Рученьки ламаєш? (М. Кропивницький)
  • Рибалочка по бережку та рибоньку ловить, А милая по милому білі ручки ломить (Коломийки)
  • Ходить дівка по бережку, білі руки ломле [ломить] (Сл. Б. Грінченка)
  • Білих ручок не ламай, Карих очей не стирай (І. Кропивницький)
  • бі́лі ру́ки (ру́чки┌117860) лама́ти (ломи́ти) по кому і без додатка. Катря аж білі руки ламле [ламає] (Марко Вовчок)
  • Десь за піччю мовчки заломила руки мати, а Мусій затиснув муку зімкнутими до скреготу зубами і крізь якийсь туман дивився на каганець (В. Речмедін)
  • І заставляло [життя] заламувати руки і битись, битись об землю, в дикому бажанні згинути, зникнути з сього світа, де щастя і горе так божевільно сплелись… (Леся Українка)
  • Матері в печалі-горі скорбно руки заломили (О. Гуреїв)
  • Жужмом лежить на позаливаній землі всяке добро, ламає руки дружина, як смерть ходить мати… (М. Коцюбинський)
  • — Любить… любить,— вимовляє Віра в безсильній злобі своїй, заламуючи руки (А. Шиян)
  • Глухі його слова приводять дружину до розпуки. Вона ломить руки, вибухає шаленим плачем (А. Крушельницький)
  • Я ніби бачив, як старий батько ходить по садку й ламає з горя руки (І. Нечуй-Левицький)

дово́дити / дове́сти до ру́чки.

що. Занедбувати, занехаювати що-небудь. Приклади
  • Тваринництво в колгоспі Іскра довели до ручки (З газети)
кого. Викликати в кого-небудь стан надмірного збудження, напруження, незадоволення і т.ін. Приклади
  • — Знають же добре, кляті, що по-їхньому ніколи не вийде, що буде так, як загальні збори постановили,. .а от. .доводять бригадира до ручки (В. Кучер)

з пу́чок [та з ру́чок].

Власною тяжкою працею. Приклади
  • Батько розгнівався: Я господарство теє з ручок та з пучок збирав, а ти будеш його руйнувати (С. Чорнобривець)
  • Ми хоч бідні, але чесні. Хоч живемо з пучок, проте і для нас є місце в церкві (М. Коцюбинський)
  • Із пучок та з ручок живе (М. Номис)

мозо́лити ру́ки, зневажл.

Займатися фізичною працею; працювати. Приклади
  • помозо́лити свої́ ні́жні ру́чки. — Чули?..Наш зоотехнік сам доглядає і доїть корову. — Нехай помозолить свої ніжні ручки, — кепкувала Химка (С. Добровольський)

сла́бість на пра́ву ру́чку, ірон.

Хабарництво. Приклади
  • У народі зберігається чимало пісень, які висміюють зажерливість і слабість на праву ручку чиновництва та поліції (З газети)