РУЧЕНЬКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ
згорта́ти (склада́ти) / згорну́ти (скла́сти) ру́ки.
тільки док. Умерти.
Приклади
- скла́сти ру́ки на гру́дях. Як складу на грудях руки, За тюрмою на шпилі, Під хрестом (ознака муки┌65388) поховайте у гіллі (П. Грабовський)
- згорну́ти ру́ченьки. Ой, як я прийду, Тебе не застану, Згорну я рученьки, Згорну я біленькі Та й не жив я стану (Пісні та романси..)
- — Боже мій! Як же він житиме?.. Ще таки хоч поки я [мати] це ворочаюсь, біля печі хоч, а згорну я руки? (А. Тесленко)
Переставати щось робити, ставати пасивним.
Приклади
- Зінька взяла кухоль і, обхлюпуючи руки над цеберкою, сказала через плече: — Бачите — не сиджу, не згорнула ж руки (А. Головко)
- Старість білим волосом припорошила його голову, але він не згортав рук, не кидав праці (М. Коцюбинський)
лама́ти (зала́мувати, ломи́ти) / залама́ти (заломи́ти) ру́ки.
Жестами, виглядом виражати переживання, страждання, хвилювання і т.ін.; побиватися, плакати.
Приклади
- По садочку ходила, рученьки ломила (Укр. пісні)
- ру́ченьки лама́ти (ломи́ти). Ти, дівчино засмучена, Скажи, що думаєш: Щодня нудиш білим світом, Рученьки ламаєш? (М. Кропивницький)
- Рибалочка по бережку та рибоньку ловить, А милая по милому білі ручки ломить (Коломийки)
- Ходить дівка по бережку, білі руки ломле [ломить] (Сл. Б. Грінченка)
- Білих ручок не ламай, Карих очей не стирай (І. Кропивницький)
- бі́лі ру́ки (ру́чки┌117860) лама́ти (ломи́ти) по кому і без додатка. Катря аж білі руки ламле [ламає] (Марко Вовчок)
- Десь за піччю мовчки заломила руки мати, а Мусій затиснув муку зімкнутими до скреготу зубами і крізь якийсь туман дивився на каганець (В. Речмедін)
- І заставляло [життя] заламувати руки і битись, битись об землю, в дикому бажанні згинути, зникнути з сього світа, де щастя і горе так божевільно сплелись… (Леся Українка)
- Матері в печалі-горі скорбно руки заломили (О. Гуреїв)
- Жужмом лежить на позаливаній землі всяке добро, ламає руки дружина, як смерть ходить мати… (М. Коцюбинський)
- — Любить… любить,— вимовляє Віра в безсильній злобі своїй, заламуючи руки (А. Шиян)
- Глухі його слова приводять дружину до розпуки. Вона ломить руки, вибухає шаленим плачем (А. Крушельницький)
- Я ніби бачив, як старий батько ходить по садку й ламає з горя руки (І. Нечуй-Левицький)