РУЧ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

на швидку́ (ско́ру) ру́ку (руч).

Поспіхом, квапливо. Приклади

А там поставлять закусити на скору руч чого-небудь (Словник Б. Грінченка)
На бригові є сліди ремонту на швидку руку (Ю. Яновський)
Рогуля на скору руку бере ножиці і рівно… стриже великі, як стріхи, хлопські чуби (Ф. Малицький)
О. Порфирій хапком вмився, причесав на швидку руку свої коси рідким металічним гребінцем (І. Нечуй-Левицький)

Підтримувати когось, поділяючи його погляди; діяти в чиїх-небудь інтересах. Приклади

тягну́ти руч. Батько і собі за нею руч тягне (Ганна Барвінок)
— Я потягну руку за тобою. Побалакати ще з товаришами суддями можу і… присудимо тобі посунути обніжок у Василів город (А. Тесленко)
Ніколи на мене не ображайся, бо на людях я не завжди твою руку тягнутиму (Г. Колісник)
Полупанки прихильно дякували Лошакова, що він потяг руку за свого пана дворянина (Панас Мирний)
[Суддя:] Трудне діло — позви,— почав до нього.— Усе треба, щоб хтось руку тяг за тобою (А. Тесленко)
[Пархім:] Волосний писар і старшина будуть за тебе тягти руку, я це через лікаря встрою [влаштую] (М. Кропивницький)

У момент великого збудження, роздратування, тимчасового гніву. Приклади

Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре (Словник Б. Грінченка)
Сказані колись під гарячу руку, ці слова Винниченка [про історію України, яку нібито не можна читати без брому] повторюються й тиражуються і заганяють співвітчизників у комплекс причетності до ексклюзивних жахіть нашої історії (Л. Костенко)
Тарас [Шевченко] утік аж на горище, забився у найдальший він куток, бо не хотілось попасти під гарячу руку своєму панові (Д. Косарик)
Домашні знали добре всі норови Кирила Івановича… всі куди можна ховалися, щоб не стрітися з ним, не підбігти під гарячу руку (Панас Мирний)

Робити кого-небудь своїм прибічником у переконаннях, вчинках, діях і т.ін.; переконувати кого-небудь. Приклади

З усіх усюд неслися чутки, що й скрізь отак — не жнуть панського хліба, домагаються більшої ціни.. То й легко вже було забастовщикам усе село на свою руч підбити (А. Головко)

для кого, кому. Вигідно, зручно кому-небудь. Приклади

на свою́ ру́ку. Вони [тюремники] злодійкувато намагалися на свою руку якось полагодити цей свій злочин, виявляючи зразок революційної пильності (І. Багряний)
Марко зрозумів, чому Левкові так хочеться кататися з ним у човні. Але це було і йому на руку (І. Цюпа)

кому. Вигідний, зручний для кого-небудь. Приклади

Люди не можуть жити кожен сам по собі, тремтячи й остерігаючись усіх і вся. Це дикий, тваринний стан, який на руку тільки тим, хто при владі (Василь Шевчук)
Пішла чутка, що до Межибожа… має незабаром прибути хтось із царської родини. Ця новина дуже була на руку Семенові (М. Коцюбинський)

чию, зі сл. схиля́тися, перехо́дити і т.ін. На чийсь бік, на чию-небудь сторону. Приклади

також, зі сл. працюва́ти і под. Разом, поряд, у тісному єднанні. Приклади

руч об руч. Недарма осінь нас охотить До дії, руху, поривань. Руч об руч з нами вітер ходить, І спробуй хоч на хвильку стань! (В. Бичко)
Скепсис Рівноваги [Плужника] йде здебільшого рука об руку з трагізмом,— а це вже куди змістовніше й серйозніше.. (Л. Новиченко)
рука́ об ру́ку. У давніх людей поезія і музика довго йшли рука об руку, поезія була піснею (І. Франко)
З нинішнім контингентом читачів ми прожили нелегкий рік, пройшли його рука в руку, і ось прийшов час прощання (З газети)
Дуже різні були вони — генерал-майор Талеман і генерал-полковник фон Штейніц — і в той же час вигідно доповнювали один одного, працювали рука в руку (П. Гуріненко)

Поряд, один біля одного. Приклади

Та зате цікаві ті листи для характеристики самого Драгоманова, його гострого логічного розуму, що пішов рука в руку з безоглядним егоїзмом у поводженні з людьми (І. Франко)
Петро, налягаючи на косу, порівнявся з старим Буканом, що вирвався був уперед. Тепер вони йдуть рука в руку, подзвонюючи косами (М. Чабанівський)

Узявшись за руки, разом. Приклади

Від ранку до вечора на вільнім повітрі, рука в руку, в любих, тихих розмовах робили вони — зразу ближчі, а з часом щораз дальші прогулянки (І. Франко)