РОЗТУЛИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
роззявля́ти (розкрива́ти) / роззя́вити (розкри́ти) рот (ро́та).
Просити їсти, голодувати.
Приклади
- пороззявля́ти роти́ (про всіх або багатьох). Яка земля, такі й люди. Вона сита, й вони ситі; вона голодна, й вони роти пороззявляли… (Панас Мирний)
на що і без додатка. Посягати, зазіхати на що-небудь чуже.
Приклади
- — Ну, чого ж, і ти був хазяїном. П'ять моргів землі чужої мав. Широко розкривав рота на чуже добро (І. Цюпа)
- Отже, капосна дитина — в голубник полізла… На чуже добро ще змалку рота роззявляє (С. Голованівський)
- А вертаючись додому [шляхтичі], — осідались на батьківських ґрунтах — і роззявляли роти… (Панас Мирний)
Бути неуважним, непоквапливим.
Приклади
- — Ну, гони биків, чого рота роззявив? (Григорій Тютюнник)
- Ну, чого ж ти рот роззявила? Мерщій! (Т. Шевченко)
- Матрос кричав на Пувичку: — Подай! Чого роззявив рота? (І. Микитенко)
на кого і без додатка, грубо. Починати лаяти кого-небудь, кричати на когось.
Приклади
- Іду я по ризі [землі] та шкутильгаю. А Солов'їха вже й рота роззявила: Покарав тебе Господь! Бодай була й другу ногу зломила! (І. Нечуй-Левицький)
Говорити, казати що-небудь, починати промовляти щось.
Приклади
- розтули́ти ро́та. Чубенко даром рота не розтулить,.. він зараз кричатиме про Донбас, про мету, про революцію (Ю. Яновський)
- Добре йому [дуці] у палатах під кришею [дахом] Вина-горілочку пить… Рота як слід він не вспіє роззявити,— Зараз готове усе (П. Грабовський)
Рватися, зношуватися (про взуття), жарт.
Приклади
- Свити в мене катма!.. або ось і чоботи в мене роти пороззявляли, їсти просять (Г. Квітка-Основ'яненко)
Виявляти велике зацікавлення, захоплення чи здивування, слухаючи когось або розглядаючи щось.
Приклади
- пороззявля́ти роти́ (про всіх або багатьох). Наймити йшли слідом і пороззявляли роти, дивлячись на ту церемонію (І. Нечуй-Левицький)
- Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав.. .Виявляється, тут, в цих крайніх хатах розмістилася вся Гречкунова медицина (Ю. Бедзик)
- Чоловік повертає голову і з подиву розкриває рота, а сокира сама вислизає з руки: вулицею, погойдуючись,.. пливли його воли (М. Стельмах)
- — Чого роззявив рота? — спитав двірник, наблизившись. — Чи приміряєшся, кудою легше влізти? (Василь Шевчук)
- Але вона нас конче дивувала, вона іноді вживала таких слів, вела такі промови, що ми лише роти роззявляли (М. Хвильовий)
- У хаті слухали, роззявивши роти, намагаючись не пропустити жодного слова (Я. Качура)
- Тож як почне розказувати, де він тільки не бував і чого він не видав, так тільки рота роззявиш (М. Кропивницький)
не дава́ти / не да́ти і ро́та роззя́вити (розтули́ти і т.ін.) кому і без додатка.
Позбавляти кого-небудь можливості висловитися.
Приклади
- Як тут говорити, коли не дають і рота розтулити (Укр. присл.)
- — Як же мені розказувати, — сердито озвався дід,— коли не даєте й рота роззявить (О. Стороженко)
[і] ро́та ([і] вуст) не розтули́ти.
Мовчати, нічого не говорити.
Приклади
- ро́та розтули́ти. І не встиг Калинка рота розтулити, як наглядач спритним ударом упхнув його до камери (А. Дімаров)
- І все в ній [Роксолані] кричали ці слова зневаги, але дружинонька не розтулила й вуст (О. Ільченко)
- — А чому так? Чому хлопець вибирає [дівчину], га? — казала з запалом, наче я сперечався з нею, хоч я й рота не розтулив.— А чому дівчина не має права? (Є. Гуцало)
Дивіться також