РОЗТРОЮДЖУВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох

я́три́ти (роз'я́трювати, розтрою́джувати, трою́дити) / роз'я́трити (розтрою́дити) се́рце (ду́шу) кого, кому, чиє(чию) і без додатка.

Завдавати кому-небудь великих душевних страждань, переживань. Приклади

роз'їда́ти ду́шу. Дітям спочатку не відкривала горя. Розповідала, що ось скоро тато закінчить війну, повернеться додому. Проте туга, як іржа, роз'їдала душу (З журналу)
Розмова з Василем роз'ятрила старе серце (І. Нечуй-Левицький)
Івась лежав, мовчав. Зло, досада давили його за горло, троюдили серце, точили сльози з очей (Панас Мирний)
Вона боялася дивитися сама на себе, щоб не розтроюджувати свого серця (Панас Мирний)
Пісня не заспокоювала, а, навпаки, ще дужче роз'ятрювала їй душу (А. Шиян)
Відчай ятрив її душу, як пекуча жалка кропива, і все гнав і гнав уперед, вздовж берега широко розлитої річки (В. Козаченко)
Ятрила душу Лукії й близька розлука з другим братом Омельком, котрий мав цієї ж ночі рушати до Москви (О. Ільченко)
Почуття образи гнітило його, гнів ятрив йому серце (Ю. Смолич)

чим. Викликати важкі спогади, переживання. Приклади

Микола Іванович розворушив своїми словами давню удовину рану, згадавши Гордія (І. Цюпа)
Офіцер аж до порога провів дідуся. Йому було прикро, що необережною розмовою роз'ятрив незагойну рану в серці старенького (Ю. Збанацький)

Необережними словами, діями змушувати кого-небудь знову морально страждати або переживати щось неприємнею. Приклади

Розмова ся розтроюдила їй в серці незагойну рану, Софія пригадувала вчорашній прикрий вечір (Леся Українка)
Узявши граматику, прочитав він два рядки, але, роз'ятрюючи в серці рану, знов спитав отця Алоїзія: — А скільки років хлопчикові, який грав учора Кіра? (З. Тулуб)
— Не ятріть мою рану, діду. Я й так насилу стримуюсь (Ю. Яновський)

Дивіться також