РОЗПУКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

душа́ (се́рце) рве́ться.

з кого. Хто-небудь помирає. *Образно. Приклади
  • Така таємниця агави: вона цвіте, щоб умерти і умирає, щоб цвісти. Закаменіла на каменистому ґрунті і прислухається з жахом, як росте, стигне і рветься з неї душа (М. Коцюбинський)
чия (чиє), у кого і без додатка. Хто-небудь дуже переживає за щось, страждає від чогось. Приклади
  • Андрій стояв ні живий, ні мертвий, видно було, що серце його рвалось від розпуки (Ю. Збанацький)
  • се́рце рве́ться з жалю́ (від розпу́ки). — Сльози течуть по його обличчю, серце маленьке рветься з жалю, а Дмитрик біжить усе далі і нічого не бачить перед собою (М. Коцюбинський)
  • Разом з піснею [Вутанька] вже мовби переливалася в інший, нетутешній світ. Ллються сльози, рветься душа; а вона виводить все вище й вище (О. Гончар)
куди, за ким--чим, до кого--чого. Хто-небудь прагне кудись, до когось, чогось. Приклади
  • Те, що вчора здавалось особливо принадним, сьогодні втрачало свою красу, і вже до іншого рвалась юна душа (І. Цюпа)
  • Серце мліє, смутні думки летять у невідомий край, а за ними рветься й душа, бо немає для неї притулку на землі (О. Стороженко)
  • Душа його [художника] рветься на південь (М. Коцюбинський)