РОЗЗЯВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
аж ро́та роззя́вити.
Виявити сильне здивування, захоплення або великий інтерес до чогось.
Приклади
- аж роти́ пороззявля́ли (про всіх або багатьох). В хаті всі притихли. Чути було ззаду голоси: — Не вставай!.. Вухами слухайте! Дітвора біля стола — аж роти пороззявляли, зацікавлені (А. Головко)
- Кланяйся,— шепче мати,— це твій хазяїн. Я аж рота роззявив. Оце хазяїн? Та він же на дурного Ілька схожий (Григорій Тютюнник)
- Взяли слуги Іванка й одягли в царську одіж. Коли його повели на полуденок, то і сам цар аж рота роззявив — ледве його впізнав (Три золоті сл..)
[і] ро́та не розкрива́ти (не роззявля́ти) / не розкри́ти (не роззя́вити).
Мовчати, нічого не говорити.
Приклади
- Хоч голову скрути, Про мене!.. Я тепер і не роззявлю рота (П. Гулак-Артемовський)
- — Стояли, кажуть, всі — як один, зціпивши зуби, і навіть рота ніхто не розкрив (О. Гончар)
- Після цього баба вже й рота не роззявляла (Грицько Григоренко)
роззявля́ти (розкрива́ти) / роззя́вити (розкри́ти) рот (ро́та).
Просити їсти, голодувати.
Приклади
- пороззявля́ти роти́ (про всіх або багатьох). Яка земля, такі й люди. Вона сита, й вони ситі; вона голодна, й вони роти пороззявляли… (Панас Мирний)
на що і без додатка. Посягати, зазіхати на що-небудь чуже.
Приклади
- — Ну, чого ж, і ти був хазяїном. П'ять моргів землі чужої мав. Широко розкривав рота на чуже добро (І. Цюпа)
- Отже, капосна дитина — в голубник полізла… На чуже добро ще змалку рота роззявляє (С. Голованівський)
- А вертаючись додому [шляхтичі], — осідались на батьківських ґрунтах — і роззявляли роти… (Панас Мирний)
Бути неуважним, непоквапливим.
Приклади
- — Ну, гони биків, чого рота роззявив? (Григорій Тютюнник)
- Ну, чого ж ти рот роззявила? Мерщій! (Т. Шевченко)
- Матрос кричав на Пувичку: — Подай! Чого роззявив рота? (І. Микитенко)
на кого і без додатка, грубо. Починати лаяти кого-небудь, кричати на когось.
Приклади
- Іду я по ризі [землі] та шкутильгаю. А Солов'їха вже й рота роззявила: Покарав тебе Господь! Бодай була й другу ногу зломила! (І. Нечуй-Левицький)
Говорити, казати що-небудь, починати промовляти щось.
Приклади
- розтули́ти ро́та. Чубенко даром рота не розтулить,.. він зараз кричатиме про Донбас, про мету, про революцію (Ю. Яновський)
- Добре йому [дуці] у палатах під кришею [дахом] Вина-горілочку пить… Рота як слід він не вспіє роззявити,— Зараз готове усе (П. Грабовський)
Рватися, зношуватися (про взуття), жарт.
Приклади
- Свити в мене катма!.. або ось і чоботи в мене роти пороззявляли, їсти просять (Г. Квітка-Основ'яненко)
Виявляти велике зацікавлення, захоплення чи здивування, слухаючи когось або розглядаючи щось.
Приклади
- пороззявля́ти роти́ (про всіх або багатьох). Наймити йшли слідом і пороззявляли роти, дивлячись на ту церемонію (І. Нечуй-Левицький)
- Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав.. .Виявляється, тут, в цих крайніх хатах розмістилася вся Гречкунова медицина (Ю. Бедзик)
- Чоловік повертає голову і з подиву розкриває рота, а сокира сама вислизає з руки: вулицею, погойдуючись,.. пливли його воли (М. Стельмах)
- — Чого роззявив рота? — спитав двірник, наблизившись. — Чи приміряєшся, кудою легше влізти? (Василь Шевчук)
- Але вона нас конче дивувала, вона іноді вживала таких слів, вела такі промови, що ми лише роти роззявляли (М. Хвильовий)
- У хаті слухали, роззявивши роти, намагаючись не пропустити жодного слова (Я. Качура)
- Тож як почне розказувати, де він тільки не бував і чого він не видав, так тільки рота роззявиш (М. Кропивницький)
не дава́ти / не да́ти і ро́та роззя́вити (розтули́ти і т.ін.) кому і без додатка.
Позбавляти кого-небудь можливості висловитися.
Приклади
- Як тут говорити, коли не дають і рота розтулити (Укр. присл.)
- — Як же мені розказувати, — сердито озвався дід,— коли не даєте й рота роззявить (О. Стороженко)
роззявля́ти / роззя́вити паще́ку (пе́льку) на кого і без додатка, вульг.
Кричати, лаючи кого-небудь, скаржитись на когось і т.ін.
Приклади
- пороззявля́ли пе́льки (про всіх або багатьох). — Коли б я не ходив у походи і не бачив турків… ніколи не був би я гетьманом, і наша січова сіромашня тоді на мене пельки пороззявляла б, вимагаючи, щоб мою землю залічили до земель, які щороку розподіляють (З. Тулуб)
- [Віталій:] Може, сам ти і шага не варт, та тільки що ніхто тобі цього ще в вічі не сказав! [Петро (до людей):] Добре відчитав! [Всі (тихо):] Соломон… Соломон!.. [Русаловський:] Чого ти так пащеку роззявив? Та нехай тобі заціпить! (І. Карпенко-Карий)
Дивіться також