РОЗГУБЛЮВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

розгу́блювати / розгуби́ти слова́.

Втрачати здатність говорити, забувати про те, що хотілося сказати. Приклади
  • розгу́блені слова́. Зараз її тривожили скороминущі образи, летючий спогад, розгублені, невимовлені слова (О. Донченко)
  • — А чого ж ти тут, біля хвіртки? — до решти розгублює [Роман] ті слова, якими не раз думалось зустріти дівчину (М. Стельмах)