РАДІЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ра́да в ра́ду.

Спільно обговоривши які-небудь питання, обмірковувати що-небудь з кимсь. Приклади

Рада в раду, та й порішили їхати (Перекл. М. Лукаша)
— Треба нам [птахам] вислати на звідини до ворожого табору, щоб ми знали, хто у них генерал.. Рада в раду, вислали Комаря, бо сей найменший і найхитріший (І. Франко)

[аж] душа́ (се́рце) раді́є (ра́дується) у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже задоволений чимсь, відчуває радість, насолоду, втіху від чогось. Приклади

Ой як вона заспіває,— село розлягає… Ой як вона засміється, душа радується (Нар. лірика)
Надворі лютує зима-лихоманка, А в мене у хаті щебече веснянка, Аж серце радіє (Л. Глібов)
— Як стрінуся з просвіченим [освіченим] чоловіком, то в мене аж душа радіє (І. Нечуй-Левицький)

дава́ти / да́ти ра́ду.

кому, з ким і без додатка. Розправлятися з ким-небудь. Приклади

Якщо ти бачив діло, то… там досить і без очних ставок, щоб з тобою дати раду (І. Багряний)
Переймають [поліцаї] голодних на дорогах, тягнуть в управу, а тут уже дадуть раду (К. Гордієнко)
— Не бийте вовка, бо ви мені Сірка уб'єте! Він і сам йому раду дасть (Укр. казки)

кому, чому. З успіхом поратися, порядкувати біля кого-, чого-небудь; справлятися з кимсь-чимсь. Приклади

— Ви ось ніяк ради своєму Кульбаці не дасте.., а я вже його своїми орнаментами зацікавив… (О. Гончар)
— Ми розпочали вироблювати… килим і ніяк не дамо ради цій роботі (І. Нечуй-Левицький)
[Кукса:] Ну, як ти даси їм [дочкам] ради? Це ж не те, що там, як бува у млині, що-небудь поламається..: Цюк раз, цюк удруге й полагодив (М. Кропивницький)
Вона дуже проворна, сама всьому раду дає (Є. Гуцало)

Розпоряджатися ким-, чим-небудь. Приклади

Як господиня й мати, що всьому дає раду та совіт, вона за стіл не сідала, а плавала, як лебедиця, то в хатину, то в комору (Григорій Тютюнник)

дава́ти / да́ти собі́ ра́ду (ра́ди) з чим і без додатка.

Самостійно, без чиєїсь допомоги справлятися з чим-небудь. Приклади

Дівчина не дає собі ради з таким великим хором (О. Маркуш)
А нащо нам здалася та волость!.. Хіба таки самі собі не дамо ради? (І. Нечуй-Левицький)
— Може, я чимось… вам допоможу? — Я звикла сама собі давати раду (С. Журахович)
Кілька разів Остап вскакував у воду мало не по пояс, часто Соломія з розгону натикалась на кущ верболозу, але кожен раз вони давали собі раду і знов мчали вперед (М. Коцюбинський)

Блажен муж, що не йде на раду нечестивих.

Вислів походить з біблійної Книги Псалмів, де сказано: «Блаженний муж, що не ходить на раду нечестивих, і не ступає слідом за грішниками, і в зібранні злоріків не сидить» (1, 1).
У літературній мові вживається як у прямому, так і в переносному, іронічному, значенні. Своєрідність використання вислову знаходимо в поезії Т. Шевченка і І. Франка. Приклади

Блаженний муж, що йде на суд неправих
І там за правду голос свій підносить,
Що безтурботно в сонмищах лукавих
Заціплії сумління їх термосить.
(І. Франко, На старі теми)
Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду,
І не стане на путь злого,
І з лютим не сяде.
(Т. Шевченко, Давидові псалми)