РАДІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ра́да в ра́ду.

Спільно обговоривши які-небудь питання, обмірковувати що-небудь з кимсь. Приклади

Рада в раду, та й порішили їхати (Перекл. М. Лукаша)
— Треба нам [птахам] вислати на звідини до ворожого табору, щоб ми знали, хто у них генерал.. Рада в раду, вислали Комаря, бо сей найменший і найхитріший (І. Франко)

Христа́ ра́ди; ра́ди [само́го] Христа́.

3. Дуже прошу (при наполегливому проханні здійснити, зробити і т.ін. що-небудь). Приклади

Річенко підняв голову з крісла і протягнув до неї руки,— скажіть, ради самого Христа: були ви щасливі коли-небудь? Дало вам щастя се ваше мізерне життя? (Г. Хоткевич)
І мовив мученик: Ченці, ради Христа, Давайте ще вогню! Вогонь моя відрада (Леся Українка)
— Ти не знаєш, де Сидір живе? — Не знаю!.. одказав Лушня. — Тимофію! та скажи Христа ради… — Що я тобі скажу? (Панас Мирний)

зі сл. простяга́ти ру́ки (ру́ку). За подаянням, за милостинею. Приклади

Раз якось, простягаючи Христа ради од хати до хати руку, помітила Явдоха в одному дворі на вірьовці розвішані два здоровенних платки (Панас Мирний)
Людей, людей неприязних благаєш, І Христа ради простягаєш Коло зачинених дверей Старії руки (Т. Шевченко)

Уживається як звертання при проханні милостині. Приклади

Я старець божий, ясновельможний князю! прошу милостині, Христа ради (І. Нечуй-Левицький)
— Далеко, небого? В саму Москву, Христа ради, Дайте на дорогу! (Т. Шевченко)

З милості, з ласки. Приклади

ра́ди само́го Христа́-спа́са. — Прикажіть ради самого Христа-спаса, щоб усі гнобителі — бодай вони шибениці не минули! — не знущалися з баби Горпинихи? Що я їм такого зробила? (Панас Мирний)
Покинула вдова знову хату. Синову господу; Пішла в найми. Стара, кажуть, стала, Нездужає… — і огризок В вікно подавали Христа ради… Не дай, Боже, такого дожити (Т. Шевченко)

дава́ти / да́ти ра́ду.

кому, з ким і без додатка. Розправлятися з ким-небудь. Приклади

Якщо ти бачив діло, то… там досить і без очних ставок, щоб з тобою дати раду (І. Багряний)
Переймають [поліцаї] голодних на дорогах, тягнуть в управу, а тут уже дадуть раду (К. Гордієнко)
— Не бийте вовка, бо ви мені Сірка уб'єте! Він і сам йому раду дасть (Укр. казки)

кому, чому. З успіхом поратися, порядкувати біля кого-, чого-небудь; справлятися з кимсь-чимсь. Приклади

— Ви ось ніяк ради своєму Кульбаці не дасте.., а я вже його своїми орнаментами зацікавив… (О. Гончар)
— Ми розпочали вироблювати… килим і ніяк не дамо ради цій роботі (І. Нечуй-Левицький)
[Кукса:] Ну, як ти даси їм [дочкам] ради? Це ж не те, що там, як бува у млині, що-небудь поламається..: Цюк раз, цюк удруге й полагодив (М. Кропивницький)
Вона дуже проворна, сама всьому раду дає (Є. Гуцало)

Розпоряджатися ким-, чим-небудь. Приклади

Як господиня й мати, що всьому дає раду та совіт, вона за стіл не сідала, а плавала, як лебедиця, то в хатину, то в комору (Григорій Тютюнник)

нема́ (нема́є, не було́) ра́ди на що і без додатка.

Відсутня будь-яка можливість виправити становище. Приклади

До життя треба ідеалів, інакше чоловік худобіє. На те нема ради (Б. Лепкий)
З переляку Вмерла Катерина. А Максим на пожарище, Та на попелище Подивився. Нема ради! Тілько вітер свище. У димарі та в комині. Що на світі діять? (Т. Шевченко)

дава́ти / да́ти собі́ ра́ду (ра́ди) з чим і без додатка.

Самостійно, без чиєїсь допомоги справлятися з чим-небудь. Приклади

Дівчина не дає собі ради з таким великим хором (О. Маркуш)
А нащо нам здалася та волость!.. Хіба таки самі собі не дамо ради? (І. Нечуй-Левицький)
— Може, я чимось… вам допоможу? — Я звикла сама собі давати раду (С. Журахович)
Кілька разів Остап вскакував у воду мало не по пояс, часто Соломія з розгону натикалась на кущ верболозу, але кожен раз вони давали собі раду і знов мчали вперед (М. Коцюбинський)

за краси́ві (прекра́сні) о́чі.

Заради симпатії, особистої приязні до когось; задарма, ні за що. Приклади

— Танки теж, знаєш, народне добро і за так не даються, за красиві очі (І. Малишевський)
ра́ди (зара́ди) га́рних (прега́рних) оче́й. У тій самій фразеологічній одиниці можуть співіснувати: а) непрефіксовані і префіксовані, а також різнопрефіксні утворення: дерти (задирати) носа;.. ради (заради) гарних (прегарних) очей та ін. (Фразеологія..)
Є такі добрі люди, що чини за красиві очі роздають,— підморгнув до Чепіги Головатий (С. Добровольський)

Блажен муж, що не йде на раду нечестивих.

Вислів походить з біблійної Книги Псалмів, де сказано: «Блаженний муж, що не ходить на раду нечестивих, і не ступає слідом за грішниками, і в зібранні злоріків не сидить» (1, 1).
У літературній мові вживається як у прямому, так і в переносному, іронічному, значенні. Своєрідність використання вислову знаходимо в поезії Т. Шевченка і І. Франка. Приклади

Блаженний муж, що йде на суд неправих
І там за правду голос свій підносить,
Що безтурботно в сонмищах лукавих
Заціплії сумління їх термосить.
(І. Франко, На старі теми)
Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду,
І не стане на путь злого,
І з лютим не сяде.
(Т. Шевченко, Давидові псалми)

Страху ради юдейського.

Євангельський вислів з оповіді про Йосифа Арима-фейського, який, побоюючись юдеїв (старослов'янською мовою — «страха ради іудейська»), приховував, що він учень Ісуса Христа (Іван, 19, 38).
Вислів уживається як іронічне означення обережності. Приклади

Взагалі треба сказати, що д. Франко занадто вже часто натякає «на страх іудейський» укр(аїнських) радикалів. (Леся Українка, Не так тії вороги, як добрії люди)