ПІЗНАЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

Пізнай самого себе.

Цю думку поширював і пояснював Сократ (469—399 до н. е.), але Платон у діалозі «Протагор» наводить переказ, за яким її сформулювали сім мудреців, що зійшлися у храмі Аполлона в Дельфах.
Значення вислову: найбільшою загадкою для людини залишається сама людина; найважче у процесі пізнання — зрозуміти саму людину. Приклади

Олімпіада Іванівна: Нащо ви, Якове Григоровичу, дратуєте Мілевського старістю, він цього не любить. Лікар: Ба, не любить! А нащо сказано: пізнай самого себе! (Леся Українка, Блакитна троянда)
Було і страшно, й солодко. Лякала густа самотність, а веселила душу та філософська, незрима єдність між ним і світом, яку збагнув допіру. Воістину, пізнай себе, і ти пізнаєш усе! Не пам'ятав, чия це мудрість, але був певен в її правдивості. (Вас. Шевчук, Григорій Сковорода)

[і] [сам] чорт (біс) не розбере (не пізнає і т.ін.), зі сл. не пізна́є, не зрозумі́є і т.ін., грубо.

Зовсім нічого незрозуміло або невідомо. Приклади

[Горлов:] Ти, браток, поменше б говорив, Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук)
Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (М. Номис)
Ведмідь реве, і корова реве, а хто кого дере — і сам чорт не розбере (Укр. присл.)

По кігтях пізнають лева. Ex ungue leonem.

Латинське прислів'я, що виникло з вислову грецького поета Алкея (VII—VI ст. до н. е.) «По кігтю намалювати лева», тобто за якоюсь однією ознакою зрозуміти характер людини. Грецький поет Лукіан вважає автором вислову скульптора Фідія (V ст. до н. е.). Серед українських авторів першим ужив цей вислів Дмитро Туптало, єпископ Ростовський (XVII ст.). Приклади

Він, торкнувши вуса, відповів молодиці з спокійною статечною гідністю: — Лева по кігтях пізнають… А ви що хотіли? (О. Гончар, Бригантина)
Усе там і правильне і не без вартостей, але ніде не чути іскри генія, не видко цього ex ungue leonem, дякуючи чому можна і без підпису впізнати кожний із попередніх творів Толстого. (І. Франко, Лев Толстой)