ПІДКИДАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

підкида́ти (підсипа́ти) / підки́нути (підси́пати) жа́ру.

Говорити про кого-, що-небудь з іронією, глумом, осудом і т.ін. аби ускладнювати стосунки з кимсь, сприяти посиленню неприємних емоцій. Приклади
  • Довгенько мовчали по тому. Іронічний Василь Сіромаха немов не хотів підкидати жару. А воно само собою склалося (В. Большак)
Викликати, посилювати запал у кого-небудь, спонукати когось до інтенсивнішої дії. Приклади
  • піддава́ти жа́ру. Вирує весілля… А музиканти сиплють приповідками, піддають жару — до найдальших околиць луна йде (З газети)
  • Кривий мій дибає Пегас. А як підкинуть жару, Сюди-туди сіпне — і враз Підскочить аж під хмару! (Переклад М. Лукаша і В. Мисика)
  • Коли скрипка починала підсипати жару й лоскотати танцюристці жили, молодиця не витримувала… і кидалась в танець (М. Коцюбинський)

так і підкида́є кого, з дієсл.

Кому-небудь дуже хочеться, кортить зробити щось. Приклади
  • Оленку так і підкидало побігти до них [дівчат], взятись за руки й самій заспівати разом з ними (В. Кучер)