ПУТЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

вируша́ти / ви́рушити в оста́нню путь.

Помирати. Приклади

— Прости мене, мій дорогий! — обняв [Сурен] Велесича, неначе той був добрим давнім другом.— Я так хворів, що вже збирався вирушити в останню путь… (В. Шевчук)

проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) шлях (шляхи́, доро́гу, сте́жку, путь) кому і без додатка.

собі. Здобувати визнання у кого-небудь, поширюватися. Приклади

Нове прокладає собі шлях, чимраз більше входить у практику (З журналу)

Бути зачинателем, провідником чого-небудь. Приклади

Життя таке коротке, що неможливо віддаватися всім земним утіхам і водночас прокладати нові шляхи, скажімо, в науці (В. Канівець)
Олександр Петрович Довженко завжди був серед тих, хто прокладав нові шляхи в мистецтві (З журналу)

Добиватися певних успіхів у житті, утверджуватися. Приклади

проклада́ти ко́лію. Життя не проходить повз нього, Микола Біденко сам його крутить, підштовхує, прокладає свою колію мужності (З журналу)
Воздвиженський не любив науки, не поважав її, мав її тільки за спосіб прокласти собі стежку в житті (І. Нечуй-Левицький)

проводжа́ти (прово́дити) / провести́ в оста́нню путь (доро́гу) кого.

Брати участь у похоронній процесії; ховати когось. Приклади

Спершу везли Тарасову домовину чоловіки, однак за давнім звичаєм неодруженого чоловіка повинні проводити в останню дорогу дівчата (З газети)
Традиційно було за святий обов'язок прийти на прощання з небіжчиком, облегшити горе рідних, провести його в останню путь (В. Скуратівський)
— Бачте, — говорить молодичка,— в баби не так і багато близьких людей, що прийдуть провести її в останню путь (Є. Гуцало)
Вранці небіжчика перенесли на козацький байдак, і вся флотилія вирушила до Кінбурна, проводжаючи бойового отамана в останню путь (П. Дорошко)

виво́дити / ви́вести на ві́рний шлях (на путь пра́ведну) кого.

Допомагати кому-небудь виробити правильну лінію поведінки, правильно поводити себе. Приклади

— Я по щирості кажу: спасибі. Спасибі тим, хто вивів мене на путь праведну (О. Гончар)
— Великий бідак батько. Коли б у світі була така сила, аби вивела його на вірний шлях..,— стиха мовила Лукія (С. Чорнобривець)

верста́ти доро́гу (шлях, путь).

Прямувати, іти куди-небудь. Приклади

простува́ти путь. От уже путь до Тірійського замку простує Купідін І подарунки несе (М. Зеров)
З полону він німецього ішов.., удень ховався, під покровом ночі верстаючи свою безсонну путь (М. Рильський)
— Буду в руки златоглави, Китайки хапати,.. В золоті твої чертоги Путь гіркий верстати (П. Куліш)
Йди направо, я наліво шлях верстатиму в тумані (І. Франко)
— Куди верстаєте дорогу? — вклонилася до них [чумаків] і Явдоха (О. Ільченко)

поверну́ти / рідко поверта́ти на путь пра́ведних.

Почати жити відповідно до прийнятих норм поведінки, моралі і т.ін. Приклади

Яків почав з сином гратися і все думав: що б це воно значило? Що поробилося з невісткою? Чи не хоче повернути на путь праведних, чи не спокутує свої гріхи? (Панас Мирний)

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т.ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т.ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка.

Корисними порадами. доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в істинному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Приклади

наста́вити на пуття́ кого. [Чирва:] Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко)
спрямува́ти на чи́сту л́ю́д́с́ь́ќу́ доро́гу кого. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко)
напра́вити на до́брий шлях кого. От мати Ричардова чесна жінка, богобоязна, чей [може] направить сина на добрий шлях (Леся Українка)
направля́ти на путь і́стини кого. — От лаяв мене [панотець], їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах)
Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу.. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка)
Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький)
Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний)
Не набув її батько не майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі.. Зате… на добру дорогу наставив синів (І. Муратов)
Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний)
Тітки та дядини силкувались направляти її на добру путь (І. Нечуй-Левицький)
— Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников)
Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запитують гості поради (С. Олійник)

іти́ в дале́ку доро́гу (путь).

Умирати. Приклади

Ні, дочко,— промовив задумливо.— Не лагідний твій батько. І не хоче бути таким. Не до цього нам тепер. Залишимо лагідність старим бабусям, що зібралися іти в далеку путь (М. Стельмах)
— Я вже, братику,— обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,— покидав зовсім сей світ, уже був і ногу поставив на поріг, щоб іти в далеку дорогу, та що ж? Учепились за мене добрі люди і таки вернули назад (П. Куліш)

збива́тися / зби́тися з доро́ги (путі́ і т.ін.).

Втрачати правильний напрямок у діяльності, поведінці; збочувати. Приклади

збива́тися з дорі́жки. — Мене, Соломоновичу, от що пече: здається, з прямої доріжки ми збиватися стали (А. Дімаров)
Та не сама я на шляху тяжкому, Я не сама мандрую в світ широкий. Самій не довго збитися з путі, Та трудно з неї збитись у гурті (Леся Українка)