ПУТЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

вируша́ти / ви́рушити в оста́нню путь.

Помирати. Приклади
  • — Прости мене, мій дорогий! — обняв [Сурен] Велесича, неначе той був добрим давнім другом.— Я так хворів, що вже збирався вирушити в останню путь (В. Шевчук)

проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) шлях (шляхи́, доро́гу, сте́жку, путь) кому і без додатка.

собі. Здобувати визнання у кого-небудь, поширюватися. Приклади
  • Нове прокладає собі шлях, чимраз більше входить у практику (З журналу)
Бути зачинателем, провідником чого-небудь. Приклади
  • Життя таке коротке, що неможливо віддаватися всім земним утіхам і водночас прокладати нові шляхи, скажімо, в науці (В. Канівець)
  • Олександр Петрович Довженко завжди був серед тих, хто прокладав нові шляхи в мистецтві (З журналу)
Добиватися певних успіхів у житті, утверджуватися. Приклади
  • проклада́ти ко́лію. Життя не проходить повз нього, Микола Біденко сам його крутить, підштовхує, прокладає свою колію мужності (З журналу)
  • Воздвиженський не любив науки, не поважав її, мав її тільки за спосіб прокласти собі стежку в житті (І. Нечуй-Левицький)

проводжа́ти (прово́дити) / провести́ в оста́нню путь (доро́гу) кого.

Брати участь у похоронній процесії; ховати когось. Приклади
  • Спершу везли Тарасову домовину чоловіки, однак за давнім звичаєм неодруженого чоловіка повинні проводити в останню дорогу дівчата (З газети)
  • Традиційно було за святий обов'язок прийти на прощання з небіжчиком, облегшити горе рідних, провести його в останню путь (В. Скуратівський)
  • — Бачте, — говорить молодичка,— в баби не так і багато близьких людей, що прийдуть провести її в останню путь (Є. Гуцало)
  • Вранці небіжчика перенесли на козацький байдак, і вся флотилія вирушила до Кінбурна, проводжаючи бойового отамана в останню путь (П. Дорошко)

виво́дити / ви́вести на ві́рний шлях (на путь пра́ведну) кого.

Допомагати кому-небудь виробити правильну лінію поведінки, правильно поводити себе. Приклади
  • — Я по щирості кажу: спасибі. Спасибі тим, хто вивів мене на путь праведну (О. Гончар)
  • — Великий бідак батько. Коли б у світі була така сила, аби вивела його на вірний шлях..,— стиха мовила Лукія (С. Чорнобривець)

верста́ти доро́гу (шлях, путь).

Прямувати, іти куди-небудь. Приклади
  • простува́ти путь. От уже путь до Тірійського замку простує Купідін І подарунки несе (М. Зеров)
  • З полону він німецього ішов.., удень ховався, під покровом ночі верстаючи свою безсонну путь (М. Рильський)
  • — Буду в руки златоглави, Китайки хапати,.. В золоті твої чертоги Путь гіркий верстати (П. Куліш)
  • Йди направо, я наліво шлях верстатиму в тумані (І. Франко)
  • — Куди верстаєте дорогу? — вклонилася до них [чумаків] і Явдоха (О. Ільченко)

поверну́ти / рідко поверта́ти на путь пра́ведних.

Почати жити відповідно до прийнятих норм поведінки, моралі і т.ін. Приклади
  • Яків почав з сином гратися і все думав: що б це воно значило? Що поробилося з невісткою? Чи не хоче повернути на путь праведних, чи не спокутує свої гріхи? (Панас Мирний)

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т.ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т.ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка.

Корисними порадами. доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в істинному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Приклади
  • наста́вити на пуття́ кого. [Чирва:] Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко)
  • спрямува́ти на чи́сту л́ю́д́с́ь́ќу́ доро́гу кого. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко)
  • напра́вити на до́брий шлях кого. От мати Ричардова чесна жінка, богобоязна, чей [може] направить сина на добрий шлях (Леся Українка)
  • направля́ти на путь і́стини кого. — От лаяв мене [панотець], їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах)
  • Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу.. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка)
  • Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький)
  • Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний)
  • Не набув її батько не майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі.. Зате… на добру дорогу наставив синів (І. Муратов)
  • Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував (Панас Мирний)
  • Тітки та дядини силкувались направляти її на добру путь (І. Нечуй-Левицький)
  • — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников)
  • Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запитують гості поради (С. Олійник)

іти́ в дале́ку доро́гу (путь).

Умирати. Приклади
  • Ні, дочко,— промовив задумливо.— Не лагідний твій батько. І не хоче бути таким. Не до цього нам тепер. Залишимо лагідність старим бабусям, що зібралися іти в далеку путь (М. Стельмах)
  • — Я вже, братику,— обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,— покидав зовсім сей світ, уже був і ногу поставив на поріг, щоб іти в далеку дорогу, та що ж? Учепились за мене добрі люди і таки вернули назад (П. Куліш)

збива́тися / зби́тися з доро́ги (путі́ і т.ін.).

Втрачати правильний напрямок у діяльності, поведінці; збочувати. Приклади
  • збива́тися з дорі́жки. — Мене, Соломоновичу, от що пече: здається, з прямої доріжки ми збиватися стали (А. Дімаров)
  • Та не сама я на шляху тяжкому, Я не сама мандрую в світ широкий. Самій не довго збитися з путі, Та трудно з неї збитись у гурті (Леся Українка)