ПУСТИВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

пуска́ти / пусти́ти з душе́ю кого.

Залишати кого-небудь без будь-яких засобів існування. Приклади

— В рік волі, коли одним землю ланцюгами наділяли, а інших з душею на волю пускали, побував у нас один старий благочестивий батюшка (М. Стельмах)

Залишати живим кого-небудь, не вбивати, відпускати. Приклади

[Пан Душечка:] Так і так, розказує, здибав мене в лісі Кармелюк, пограбував до ниточки, тільки що пустив із душею (С. Васильченко)

пусти́ти жука́ кому.

Зробити або сказати щось неприємне. Приклади

Коли Краснояружський пустив жука про биття, Георгіані… ладен був учинити над доцентом власноручну розправу за наклепи й поругання органів ревзаконності (І. Багряний)
— Він може нам нашкодити,— міркую голосно.— Не зможе. Я йому такого жука пущу, що ураз заціпить (Я. Качура)

пуска́ти / пусти́ти в розхі́д (в розхо́д) кого.

Розстрілювати, знищувати кого-небудь. Приклади

— Будете чинити опір — пустимо в розход! (А. Шиян)
— Не заривайся. А коли візьмеш [Жмеринку] — менше пускай в розхід [полонених]. Це не завжди досягає мети (О. Довженко)

пусти́ти черво́ного пі́вня кому.

Підпалити що-небудь, викликати пожежу з метою розплати, помсти. Приклади

Сокало мотався по селах, пильнуючи, щоб не лишилося в полях і клаптика хліба неспаленого.. Німців ждете? Для ворога запасаєтесь?! — кричав, скаженіючи,.. і пускав червоного півня під стрихи гамазеїв та стаєнь (А. Дімаров)
Я згадав наш вираз по селах — пустити червоного півня. Смуги страшенно були похожі на хвіст червоного півня, тільки вітром розкудовчений (В. Винниченко)
— Хай-но тільки зачепить [пан], ми йому покажемо, що таке Дике Поле та сиверські козаки! — Червоного півня пустимо (З. Тулуб)

пуска́ти / пусти́ти ґрунт з-під ніг.

Переставати бути впевненим у собі, в своїх силах, позбавлятися того, на чому тримається становище, світогляд і т.ін. Приклади

Промінь згас над рідним краєм; А ми, скільки кожен зміг, У провалля себе пхаєм. Ґрунт пускаємо з-під ніг (П. Грабовський)

пусти́ти корі́ння в що, в чому.

Прижитися, закріпитися, обжитися де-небудь. Приклади

Пристав до вдовиці у прийми: двоє дітей, батько старий, хазяйство не яке, зате млин оце. Якщо як, то, може, й зовсім коріння пущу отут (А. Головко)
Уявіть тих, хто залишив своє чисте, молоде, чудове місто, яким пишався, у якому вже пустив коріння, народжував дітей (Ю. Щербак)

Стати постійним; надійно, міцно утвердитися. Приклади

Ідея не задовольняється тим, що існує зараз, ні, вона прагне пустити коріння глибше, переконати вас, що вона вічна (В. Підмогильний)
Розлад у Сніжковій сім'ї все глибше пускав коріння своє (К. Гордієнко)

пуска́ти (лови́ти і под.) / пусти́ти (злови́ти і под.) пі́вня.

Видавати фальшиві звуки під час співу чи розмови. Приклади

Один соліст у хорі торгівців зірвався і пустив півня (М. Ю. Тарновський)

пусти́ти (спусти́ти) / рідше пуска́ти (спуска́ти) ю́шку (кров) [з но́са] кому, рідко з кого.

Дуже побити кого-небудь, завдаючи побоїв, ран, або вбити когось. Приклади

— Що,— каже,— пожив по-людському, одмінив кров? От нехай пущу йому кров з носа, тоді побачу, яка вона в нього тепер (М. Коцюбинський)
— Як тебе, Левку, скалічили.— Не плач.. Пустили пани з мене юшку, ну та ще будем з них робити м'ясо (М. Стельмах)
Насамперед треба йому пару разів затопити в пику,— думав поручик,— потім пущу йому юшку з носа, відірву вуха, а далі — побачимо (Гашек, перекл. Масляка)
— Покиньмо кров врагам пускати. Пора нам відсіль уплітати,— Низ Евріалові сказав (І. Котляревський)

бу́льки (бу́льба́хи) пуска́ти / пусти́ти.

Хтось втрачає всі сили. Приклади

Вже так довоювались [вороги], що останні бульки пускають (М. Стельмах)

Загинути. Приклади

— Він [кіт] такий мій, як і твій! — відповів Павло.— Але твій уже бульки з моря пускає, а мій ще бігає… (В. Кучер)

Тонути. Приклади

— Вже й очі вирячив бідаха наш Максим, Уже й бульки пуска (М. Рильський)

пусти́ти під укі́с що.

Довести до занепаду. Приклади

Розшарпали колгосп, пустили під укіс (З газети)
— Ось куди Мусій Завірюха із Павлюком гнуть! Хоче перевести добро! Пустити артіль під укіс! (К. Гордієнко)

хова́ти / схова́ти (захова́ти і т.ін.) кінці́ в во́ду.

Знищувати докази чого-небудь; не залишати ніяких ознак, слідів злочину, негідного вчинку. Приклади

пусти́ти кінці́ в во́ду. — Треба тут пустити кінці в воду (М. Стельмах)
— Бачите, я цілком одверто говорю з вами. Зрештою, коли б навіть тепер подох один-два, — можна було би поховати кінці в воду. Але ж бо їх вісімнадцять, і всі загрожують масовим самогубством (Г. Хоткевич)
Багато не дадуть, бо не доведуть багато, він і сам уже призабув, скільки усього за тридцять літ, умів кінці ховати у воду (В. Дрозд)
Шубан якось боком од нього.. Дениса Петровича це непокоїть. Невже донюхується, собацюга? Все-таки важко ховати йому кінці в воду (Д. Прилюк)
— Мені поперед усього треба людей розумних,.. кованих на всі чотири ноги, розумієш?.. Щоб уміли робити моїм іменем… і ховати кінці в воду (І. Франко)

пуска́ти / пусти́ти о́ко (по́гляд) перев. на кого--що.

Задивлятися на кого-, що-небудь, виявляючи зацікавленість, інтерес. Приклади

Він любощів співець. Овідій ніжний, він пускає погляди по обрію врозгін (Кочур)
Робиш що, а очі… пускаєш в далечінь тривожну (А. Головко)

і на порі́г не пуска́ти / не пусти́ти кого.

Забороняти кому-небудь приходити кудись. Приклади

— Я б і на поріг її [Марину] не пустив (Панас Мирний)
— Колись нас сюди й на поріг не пустили б, а тепер тут, бачу, й закурити можна (О. Гончар)

пусти́ти [з] ди́мом ([з] вогне́м, з ві́тром і ди́мом).

Знищити вогнем; спалити. Приклади

ди́мом за ві́тром пусти́ти. — Та йому [панові] й ногою на нашу землю не дати ступити. Кубло димом за вітром пустити! (А. Головко)
Дорош обкульгав згарище… і зняв кашкет. Невже самі люди, що це творили, пустили з вітром і димом? (Григорій Тютюнник)
Проклятий фашист все село під небо з вогнем пустив (О. Копиленко)
Пустили з димом вони [повстанці] панські маєтки (Нар. оповідання)
[Стась:] Він [Кармелюк] ще, кажуть, нахвалявся перепороть різками всю комісію і димом пустити всі їх папери (С. Васильченко)

пусти́ти / пуска́ти в ді́ло (в рух).

Застосувати, використати що-небудь. Приклади

Слідчий пустив у діло свої кулаки… (І. Багряний)
Андрій зразу пустив у рух свій винахід з галошами, й цей винахід… миттю прищепився (І. Багряний)
Марина… казала: — Бач, якби не я, то ви б і не догадалися горіле [борошно] в діло пустити! А тепер як літа діждемо, назад добрим вернемо (Панас Мирний)

пуска́ти / пусти́ти бі́сики (ґе́дзики) [очи́ма (о́ком)] кому, на кого.

Привертаючи до себе увагу, поглядати на когось. Приклади

Сиджу я під образами… очима на Тетяну спідлоба гедзики пускаю. А вона червоніє і не знає, чи сміятися, чи ніяковіти (М. Стельмах)
Не виглядають у… вікна вигодовані обличчя горничних, не пускають ґедзиків прохожим очима (Панас Мирний)

Кокетувати, загравати з ким-небудь. Приклади

А то сама [Тонька] присіла на колесі біля нього, бісики очима пускала (О. Гончар)
Як стрінеться де-небудь з Мариною, то знай пуска їй бісики очима (Панас Мирний)

пусти́ти (розві́яти і т.ін.) за ві́тром. зі сл. гро́ші, ці́нності і под.

Марно витратити ( перев. легковажно). Приклади

Одержали [хлопці] першу зарплату і. .. за три дні гроші пустили за вітром (З газети)
Павлюк із Завірюхою… воліли б ті здобутки розвіяти за вітром (К. Гордієнко)

Не доглянути, не зберегти кого-, що-небудь. Приклади

— Хвалився [старий] якось: Ось привезуть курчат, збережеш усіх, поки не виростуть, баян тобі восени забезпечений. А пустиш за вітром, начувайся… (С. Добровольський)

Знищити вогнем; спалити. Приклади

Андрій нахилився старому до вуха, спитав таємниче: — А що якби і їх [уланів] отак? Щоб і їхні фільварки пустити за вітром? (Д. Бедзик)

[аж] слину́ пуска́є / пу́стить.

Хто-небудь має сильне бажання придбати щось, оволодіти чим-небудь і т.ін. Приклади

Тоді пан усміхнувся лукаво і показав попові торбу грошей. Піп аж слину пустив, угледівши стільки грошей (Україна сміється)
Браконьєри з мосту аж слину пускають, що стільки під ними пропливає весняного живого добра, а вихапувати не маєш права (О. Гончар)

пуска́ти / пусти́ти я́су.

Поширювати неправдоподібні відомості про кого-, що-небудь. Приклади

Хтось пустив ясу, що десь тут серед есесівських недобитків гасають, маскуючись під рядових, відомі воєнні злочинці (О. Гончар)

пуска́ти / пусти́ти на во́лю бо́жу кого.

Не затримувати кого-небудь, відпускати. Приклади

Вася Багіров ніколи не вдавався до ганебної для гвардійця втечі, а бився хоч один проти десятьох, поки його не скидали з коня і пускали на волю божу (О. Гончар)

пуска́ти / пусти́ти сльозу́ (сльо́зи).

Жалітися кому-небудь, викликаючи до себе співчуття. Приклади

— Про що це тобі Яцуба там наливав? За дочку все? Мабуть, і сльозу пустив? (О. Гончар)
Та сльозу пустив Невмій: — Я не вмію працювати, Це говорить навіть тато (М. Стельмах)

Плакати. Приклади

Компаньйонка баронеси підпирала сидячого Швейка і також пускала сльози (Переклад С. Масляка)
От хай хтось хоч найменше словечко похвали викаже на його [Потопальського] адресу, одразу ж, як віск, розтопиться його душа, і вже він готовий сльозу пустити, готовий цілувати того, хто сказав те добре слово (Ю. Збанацький)

ки́дати (пуска́ти, розкида́ти і т.ін.) / ки́нути (пусти́ти, розки́нути і т.ін.) на ві́тер, зі сл. гро́ші і под.

Даремно, марно, необдумано витрачати. Приклади

випуска́ти слова́ на ві́тер. Відомо всім, що Пронька не звик випускати слова на вітер (О. Донченко)
— Дорош за нашу артіль дбає, не хоче розкидати на вітер трудодні (К. Гордієнко)
[Герміона:] Немає за що ганити тебе, хіба за те, що ти свій заробіток пускаєш так на вітер (Леся Українка)
— Берегти треба кожну копійку, а ми тисячі карбованців на вітер кидаємо (З газети)

пуска́ти / пусти́ти в о́чі дим (пилю́ку) кому.

Вводити в оману кого-небудь. Приклади

До чого ж ми обросли корою байдужості до рідного коріння, звикли видавати бажане за дійсне, пускати пилюку в очі! (З газети)
— Кому ви дим пускаєте в очі? Хіба в цьому — в благополучній загальній цифрі — і є всі найзаповітніші інтереси району? (І. Рябокляч)

пуска́ти / пусти́ти в о́біг що.

Віддавати для загального користування. Приклади

Я взяв папку, і вона здалася мені такою важкою, наче там був не папір, а чавун. — Гаразд. А як на кафедрі дізнаються, що я пустив цю крамолу в обіг?.. Студентам же роти не зав'яжеш… (А. Дімаров)

пуска́ти / пусти́ти в хід.

Застосовувати, використовувати що-небудь. Приклади

Кілька ударів ножем розпушили землю. Рубін вигорнув її на себе і знову пустив у хід ніж (І. Сенченко)
Протягом години мінометникам кілька разів доводилося пускати в хід гранати, іти врукопаш (О. Гончар)

і на очі не пуска́ти / не пусти́ти кого.

Не хотіти бачити когось, категорично відмовляючись спілкуватися з ким-небудь. Приклади

Пішли — коваль, Цигуля, Невкипілий і ще душ кілька. Але князь і на очі до себе не пустив (А. Головко)

пусти́ти (з то́рбою) з торба́ми [по сві́ту] кого і без додатка.

Залишити без майна, довести до зубожіння, злиднів. Приклади

Коли госпрозрахунок запанує повсюдно, завзяті клієнти… можуть пустити деякі наші підприємства по світу з торбою (З журналу)
— Це ж чудова думка: усіх панів пустити на рік чи два з торбами (В. Шевчук)
Ярина лячно глянула на Олексу.— В печінках сидять різні податки, — єритувався [Олекса],— подимне, попасне, ралець, або індукта, евекта, скоро пустять з торбами по світу. Я мушу якось тікати від податків, від набору [в російські війська] (М. Лазорський)
То була хлопська п'явка — не дай Господи! Кілько людей той чоловік з торбами пустив!.. (І. Франко)

пуска́ти / пусти́ти ману́ [в ві́чі].

Обдурювати, змушувати вірити в що-небудь нереальне. Приклади

— Привезли якогось свого слідувателя [слідчого] з Мойсинець і хочуть слідство наводити на те вбивство. Ману пускають (Іван Ле)
— Ходімо разом,— гукають перші.— Куди? — Та до пана ж. Волі правити.— Ідіть, коли його [пана] самого вже правцем поставило,— хтось, одказав. Душ з п'ять зареготало.— Та то ману тілько пускають. Знаємо ми,— твердили перші (Панас Мирний)

пуска́ти / пусти́ти шпи́льку (шпильки́), стрілу́ (стрі́ли).

Говорити кому-небудь щось дошкульне, неприємне; робити ущипливе зауваження і т.ін. Приклади

підпусти́ти шпи́льки. Вона перемогла себе, щоб не підпустити шпильки о. Нестерові (І. Франко)
Христина пустила шпильку Бородавкіній. Бородавкіна втямила це. Її брови насупились, і між ними мигнули легенькі зморшки (І. Нечуй-Левицький)
Їй так і кортіло пустить якусь чергову шпильку на адресу Лебедя (Я. Баш)
Тритузному тільки й лишається, що час від часу пускати… стріли своїх сарказмів (О. Гончар)
Інколи… його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим, пускав Раїсі шпильки, глузував з її екзальтації (М. Коцюбинський)

пуска́ти / пусти́ти по сві́ту (по ми́ру) кого.

Доводити до зубожіння, злиднів. Приклади

[Молодиця:] Голова, бодай вона йому [чоловікові] луснула, як наробила мені отакого клопоту! Сам без вісті забіг, а мене з малими діточками по миру пускає (Панас Мирний)

перев. ким. Спричиняти комусь горе, страждання, кривду, так що той змушений покинути рідний дім. Приклади

Ти мене знівечив, прогнав з своєї хати, з рідного краю, пустив по світу волоцюгою (І. Нечуй-Левицький)
А що тих бідних покриток Пустив по світу з байстрюками! Отже й нічого! — А жонатий І має двоє діточок Як ангеляточок (Т. Шевченко)

пропуска́ти (пуска́ти) / пропусти́ти (пусти́ти) повз ву́ха (ми́мо вух, і т.ін.) що.

Не реагувати на те, що говорять. Приклади

Марусяк нібито пускав усе те мимо вух.., але всередині у нього все кипіло й варилося (Г. Хоткевич)
Корях пропустив мимо вух вигук опонента, вів далі (Р. Іваничук)
Петро пропускав повз вуха медоточиві слова. Йому огидний цей невисокий, з невеличким черевцем, білоголовий чоловік (Д. Бедзик)

закида́ти (пуска́ти) / заки́нути (пусти́ти) гадю́чку на кого і без додатка.

Ображати кого-небудь, говорити або робити неприємності комусь. Приклади

Здається і дружить, а гадючку пустив (Укр. присл.)
Се так на мене закидала [Одарка] гадючку, а я… наче мені невтямки (Марко Вовчок)

пусти́ти собі́ ку́лю в лоб (в ло́ба, в го́лову, в скро́ню).

Застрелитися. Приклади

Я поки й віку, не збагну, як Ничипір Безхлібний міг у тридцять шостому році пустити собі кулю в скроню! (Н. Тихий)
— Да, коли б от немов сталося — всі діти вимерли за одну ніч на всій землі,.. я б, мабуть, на ранок пустив би собі кулю в голову (А. Головко)
В бурхливому каятті він ладен був пустити собі кулю в лоб (Ю. Бедзик)

не ви́пустити (не пусти́ти) [ні (ані́, і)] па́ри з вуст.

Затято мовчати, не сказати нічого. Приклади

Неженцев демонстративно показав спину, не пустивши й пари з вуст (А. Хорунжий)
І знову всі мовчать. Дивна річ — як тільки скаже він, Анкулія, слово, відразу западає тиша, ніхто й пари з вуст не вустить (М. Чабанівський)
Оперезав [курінний] кийком злодія по плечах. Той тільки моторошно здригнувся і, убгавши голову в плечі, зціпив зуби, не випустивши й пари з уст (С. Добровольський)
Горецький терпеливо усе вислухав, не випустив пари з вуст (М. І. Тарновський)

пуска́ти (пусти́ти) в старці́ кого.

Доводити до зубожіння, злиднів. Приклади

— Вороги хотять зіпхнути тебе з гетьманства, а нас усіх, твою рідню, твоїх дітей пустити в старці (М. Лазорський)

пуска́ти / пусти́ти по ко́лу (по кру́гу) що.

Частувати присутніх по черзі чим-небудь ( перев. алкогольними напоями). Приклади

Сілецьких, Варчиних родаків, привіз Стратон Дордюк, який одразу ж засадив гостей за стіл і пустив по колу першу чарку (З газети)

Робити надбанням громадськості, давати (наприклад, читати) що-небудь усім без винятку, вибору. Приклади

Хотів уже прокрасться тихцем до порожньої аудиторії та й покласти цей рукопис так, щоб хтось обов'язково знайшов, та одразу ж й передумав. Де гарантія, що переляканий студент не однесе його в деканат, замість того, щоб пустити читати по колу (А. Дімаров)

пуска́ти / пусти́ти тума́н (туману́) [у ві́чі] кому.

Навмисне заплутувати, перебільшувати, перебріхувати що-небудь. Приклади

пе́рти тумана́ в о́чі. — Ну, не пріть же мені тумана в очі, а говоріть по правді,— сказав Густав (І. Франко)
— Тут щось таки добре наплутано. Видно, він пустив туману не тільки мені, а й вам (М. Стельмах)
Андрій знав, що вони лише ради нього пускають туману, до начальства ж вони про цей випадок не донесуть (І. Багряний);— Не доберу я толку в твоїх речах,— каже Петро,— Що за охота тобі мене морочити? То заговоривши буцім щиро, то знов туман у вічі пустиш (П. Куліш)

пуска́ти / пусти́ти в світ (в лю́ди).

Публікувати, видавати. Приклади

А вже ж коли пускати у люди Повію, то треба, щоб вона була не згірше тих перших двох частин, що вже побачили світа (Панас Мирний)
Іконописець вкладав у роботу всю свою душу, досвід, уміння, і пускав у світ, не відаючи його [твору] майбутнього (З журналу)
— Франко ж казав, що се [повість Жаль] найкраща моя річ і що гріх було б не пустити її в світ (Леся Українка)