ПРОРОК — ФРАЗЕОЛОГІЯ

Пророк.

У давніх юдеїв пророки — проповідники та провозвісники волі Божої, які не належали до жерців. Пророки Ісайя, Єремія та ін. виступали проти рабовласників, лихварів, віщували загибель Ізраїльського та Юдейського царств і прихід месії, який встановить справедливість.
У сучасній мові «пророк» — визначна людина, яка бачить далі за інших. Слово вживається ще й з іронічним забарвленням: людина, що береться судити про майбутнє, не маючи для цього даних.
Приклади
  • Восплач, пророче,
    Сине Божий!
    І о князях, і о вельможах,
    І о царях отих.
    (Т. Шевченко, Подражаніє Ієзекіїлю)
  • Долон : Пророчице, скажи, чи я верну живий з моєї справи?
    Кассандра: Чого ти, власне, в мене се питаєш? Питай в Гелена, та чи мало ж є у нас у Трої віщунів?
    (Леся Українка, Кассандра)

Нема пророка у своїй країні.

Вислів з Євангелія (Матв., 13, 57; Марк, 6,4; Лука, 4, 24; Іван, 4, 44). У переносному значенні: люди охоче прислухаються до слів сторонніх людей, але зовсім не цінують навіть найрозумніших думок, якщо вони належать близьким особам. Приклади
  • Здогадуюсь, час би вже підкріпити свої викладки якоюсь цитатою (найкраще — класичною), бо ж нема в нас пророка в рідному краї — це відомо давно. (Л. Пастушенко, Яничарність)
  • Не дослухалися, хоча авторитет Дзюби-літературознавця, Дзюби-критика був високий. Нема пророків на своїй землі. (М. Жулинський, Засади «шістдесятників»)
  • Ходім, ходім мерщій відсіль:
    Бо ми обидва добре знаєм,
    Що в краю рідному ніхто
    З своїх пророком не буває.
    (О. Кониський, Пророк)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання