ПРИХОДИМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

вхо́дити (прихо́дити) / ввійти́ (прийти́) в но́рму.

Набувати нормального вигляду, стану. Приклади

Я було почала приходити трохи в норму, та сталася пригода: заболів зуб (Леся Українка)
У гірських переходах він був помітно схуд, а тепер знову ввійшов у норму, навіть ніби ще більше роздався в плечах (О. Гончар)

Ставати звичайним, відповідним до загальноприйнятих правил, установлених вимог і т.ін. Приклади

Скінчилася громадянська війна. Життя поступово входило в норму (Г. Григор'єв)

ду́мка (га́дка) запада́є (лі́зе, прихо́дить і т.ін.) / запа́ла (влі́зла, прийшла́ і т.ін.) [в го́лову (до голови́)] кому, чию (чиєї) і без додатка.

Хто-небудь починає думати над чимсь. Приклади

в го́лову сту́кала ду́мка. Віталій.., припавши до ілюмінатора, напружено дослухався до неба, а в голову стукала… думка: Ми — ціль!.. Нас летять бомбити! (О. Гончар)
Одного дня попові прийшла гадка: полетіти з воронами аж під саме небо і подивитися, яке воно є (Казки Буковини..)
Очі Марусяка наливалися кров'ю. В перший раз прийшла йому до голови гадка, що дійсно: захотіла — пішла [Маруся].., захотіла — назад вернула си [вернулася] (Г. Хоткевич)
— Отже, що я тобі, Федоре, скажу,— почав Олексій Іванович,— щоб ти не думав про мене такого, щоб часом і гадка ніколи не западала про те в твою голову, то я тебе навіки від панщини увільняю (Панас Мирний)
Мимоволі приходила у голову думка: Ну, як устане, та розвернеться..! (Г. Хоткевич)
Не раз йому [Федорові] западала думка: втекти куди-небудь… світ за очі (Панас Мирний)

прихо́дити / прийти́ до ро́зуму.

Ставати розумним, кмітливим, розважливим і т.ін. Приклади

От і почав наш горобчик до розуму приходити,— годі сваритися! (Леся Українка)

Ставати старшим, досягати певного віку. Приклади

Кожній дитині він [батько] справляв примірник біблії, коли та [дитина] приходила до розуму (М. Грушевський)

ПРИЙТИ́ / ПРИХО́ДИТИ НА (у) світ (в життя́).

Народитися. Приклади

Батько новонародженого був просто на сьомому небі, що в життя приходить ще один Мамайчук (О. Гончар)
Відколи Гапка прийшла на світ, Мартоха злагодніла до чоловіка (Леся Українка)
Сам Амор Діонин, кажуть, серед нив прийшов у світ (М. Зеров)

спада́ти (прихо́дити, сплива́ти і т.ін.) / спа́сти (прийти́, спливти́ і т.ін.) на ду́мку (на па́м'ять, в го́лову) кому і без додатка.

Згадуватися, пригадуватися. Приклади

Чудовий такий був вечір весняний, що сама веснянка на думку наверталась (Марко Вовчок)
Образ брата Петра та дружна компанія його друзів льотчиків, з якими він заїздив, спливають на думку Тоні (О. Гончар)

Хто-небудь придумує щось, додумується до чогось. Приклади

спада́ти на га́дку. Дорога ж бита поряд, і мало якому гаспиду спаде на гадку заглянути до мене на горище (І. Головченко і О. Мусієнко)
спа́лося у го́лову. — Що, мамо, як не зазеленіє? — запитався вдруге Івась. —. .Як-то не зазеленіє? Що тобі.. у голову спалося (Ю. Яновський)
Батьківщиною тюльпана є наші Чорноморські степи! Але чи нашому русинові спливло б у голову робити ґешефти на тюльпанах? (Ірина Вільде)

Хто-небудь починає згадувати, думати про кого-, що-небудь, задумуватися над чимсь. Приклади

наверта́лося на ду́мку, безособ. Мимоволі наверталось на думку: що буде з нами? З людьми, заводами, соборами? (О. Гончар)
Спадали на пам'ять [Микиті] усі ліки та знадіб'я, які вживають підвереджені [з підірваним здоров'ям] люди (Л. Яновська)
Харкевич усе дужче й дужче хвилювався, йому спадало на думку неймовірне, від усіх тих здогадів почала боліти голова (С. Голованівський)
Спадав на думку і сам Гаркун-Задунайський, але думка цього образу якось не могла схопить виразно (В. Винниченко)

прихо́дити / прийти́ на па́м'ять (на ду́мку), кому і без додатка.

Поставати в уяві; пригадуватися, згадуватися. Приклади

А він [Дмитро] і приходить на думку, точнісінько таким, як з Варивоном приходив (М. Стельмах)
Хочеться що-небудь доброго зробити… і покійний тато, царство їм небесне, приходять на пам'ять… (М. Коцюбинський)
Ти його речі до одного слова згадуєш; і вві сні вони тобі сняться, і прокинешся ранком — перше всього вони тобі на пам'ять приходять (П. Куліш)

прийти́ / прихо́дити до па́м'яті (до тя́ми і т.ін.).

Усвідомивши хибність своєї поведінки, повернутися до нормального життя; отямитися. Приклади

— Дякувати добрим людям, на правильну стежку стає. Прийшов до пам'яті. Ні світ ні зоря, а він уже на ногах, на роботу поспішає (І. Цюпа)

тільки док. Опам'ятатися, заспокоїтися (після збентеження, хвилювання і т.ін.). Приклади

прийти́ до по́мки, діал. — Може, він [хазяїн], як прийде до помки, кинеться, тоді віддай йому. Нащо нам такі гроші? (Панас Мирний)
Машина рушила, а Андрій все ще ніяк не міг прийти до тямку, і все здавалося йому, ніби він чує жартівливий голос: Гаряча голова… (Ю. Бедзик)
На якусь мить навіть непритомнієш у польоті, приладів не бачиш, а тоді прийдеш до тями — глядь: є швидкість! Є потрібна швидкість… (О. Гончар)
Стара так перелякалася, що й досі не могла прийти до пам'яті (П. Автомонов)
Пригорнув Іван до серця Олесю востаннє та й побіг. Тоді Олеся, як до пам'яті прийшла, схопилась — уже нема, далеко, тільки пил слідом клубочиться (Марко Вовчок)

[і] в го́лову (в ду́мку) не прихо́дить / не при́йде кому і без додатка, що.

Хтось і не думає про що-небудь ( перев. нездійснене); не думається, не гадається комусь. Приклади

Покрили мертве збите поле, немовби чорна сарана! Чорна сарана… Більш красномовний образ і в голову не прийде (І. Волошин)
Про те, що я можу програти усі свої три копійки, мені і в голову не приходило (П. Панч).; Гризельда навіть не заздрівала, щоб Тодозя кохала князя, й поважний суворий князь кохав Тодозю: це їй і в думку не приходило (І. Нечуй-Левицький)

прийти́ / прихо́дити в се́бе.

Опам'ятатися, заспокоїтися, отямитися (після страху, хвилювання і т.ін.). Приклади

Усі кинулись, поторопіли. Поки прийшли в себе, до їх [до них] убігає Пріська (Панас Мирний)

Повернутися до свідомості після непритомності, наркозу і т. ін; повернутися до нормального фізичного стану, до доброго самопочуття. Приклади

Прийти в себе після операції.
Останнє вприскування прийшлось дуже тяжко, я насилу прийшла в себе і вже більш не дам робить експериментів (Леся Українка)

Повернутися до нормального життя. Приклади

прихо́дити до се́бе. — Від тої ночі я почав приходити до себе (І. Франко)

прихо́дить (настає́ і т.ін.) / прийшо́в (наста́в і т.ін.) край (кіне́ць).

кому. Хто-небудь помирає. Приклади

— Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський)
Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький)

чому. Що-небудь закінчується. Приклади

Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко)
Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар)

кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. Приклади

— Час мені, мамо… подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту.—. .Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко)

прийти́ / прихо́дити в го́лову (на ро́зум, на ум і т.ін.) кому, що.

З'явитися, виникнути (про думки, здогади і т.ін.). Приклади

О зміні [про зміну] годин і о їх порядку [про їх порядок] не мав [Тимофій] найменшого поняття, тому ляпнув мені першу-ліпшу цифру, котра прийшла йому на розум (Г. Хоткевич)

перев. безос. Задумати, вирішити щось зробити (про плани, дії і т.ін.). Приклади

Раптом Соломія зупинилась і мало не зомліла од страшної думки. Їй прийшло до голови, що вона може не знайти Остапа, бо нічим не значила своєї дороги (М. Коцюбинський)
Складав старий стіжок соломи за хлівом, цілий день старався і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити (Григорій Тютюнник)
Йому чогось прийшло в голову: треба переховати халявки, щоб дяк не вкрав часом (С. Васильченко)

Згадатися, пригадатися. Приклади

Як-то часто приходять мені на ум молоді літа: де що було, як… (Марко Вовчок)

Все має пору, для всього приходить свій час.

Вислів походить з Біблії: «Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора» (Книга Екклезіаста, або Проповідника, 3, І). Приклади

Все має пору, для всього приходить свій час. І для агави. Те, що таїлося в ній, продирає нарешті тісні обійми, і виходить на волю як велет, несучи на могутньому тілі, яке може зрівнятись хіба з сосною, цвіт смерті. (М. Коцюбинський, На острові)