ПРИСИПАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

посипа́ти (присипа́ти) / поси́пати (приси́пати) го́лову по́пелом, книжн.

Вдаватися в тугу, в розпач, втрачати мужність, надію; картати себе, журитися і т.ін. Приклади
  • посипа́ти сі́ллю ра́ну кому і без додатка. Нагадувати про щось, пов'язане з тяжкими споминами; завдавати душевного болю. — Не посипайте рану сіллю.. Хіба не знаєте, що Меланія Левченко — моя найкраща учениця.. Тепер на її путі з'явилися ви, щоб зрушувати те, що я вибудував, виплекав (П. Туріненко)
  • поси́пати собі́ ́го́лову по́пелом. — Сердишся на старого директора? Ждеш, щоб він посипав собі голову попелом?. .Хочеш назвати консерватором? Називай. Приймаю все (П. Загребельний)
  • — Ну, друзі? — кинув бадьоро вусами [Жук]. — Не казав я вам, що немає чого попелом голови присипати?.. Не говорив, що справа не загине на Затишній? (П. Козланюк)
  • Нині, стоячи на руїні з жебрацькою торбою, посипаємо голову попелом, волаючи: нас обдурили — плану перебудови не було! Та в тому ж і сіль, що був він! Тільки не той (Б. Олійник)
  • Надягнувши траур і волосяниці, посипали голову попелом бідні батьки і голосно кричали (П. Загребельний)