ПРИБИТУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

уби́тий (приби́тий) го́рем.

Засмучений, пригнічений тугою, стражданням і т.ін. Приклади
  • Перед фігурою Христа виділявся невеличкий горбок. Мар'ян доторкнувся до нього руками і побачив, що то була завіяна снігом промерзла хлібина.. Знову якась горем прибита людина принесла Божому сину свій немудрий дар, сподіваючись полегшення чи собі, чи комусь із рідних (М. Стельмах)
  • Стоїть Васюта біля стінгазети.. Глянув сюди, на рахівника, вагаючись. Далі ступив до нього, до столу. Аж шапкою піт витер з обличчя. І зразу ж убитий горем,— ну, що його робити? (А. Головко)

як (мов, на́че і т.ін.) до землі́ приби́тий.

Невеселий, зажурений, мовчазний, з похиленою головою тощо. Приклади
  • З-під насуплених брів засвітив гострий погляд, то окидав він [Чіпка] ним станового, то позирав на людей, що стояли мовчки, як до землі прибиті (Панас Мирний)

[як (мов, на́че і т.ін.)] з-за ро́гу (вугла́)́ мішко́м приби́тий.

Дуже вражений, приголомшений чим-небудь, схожий на причинного, недоумкуватого; нерозумний. Приклади
  • на́че нама́ханий із-за ро́гу мішко́м. — Чого він такий? — Наче намаханий із-за рогу мішком (П. Панч)
  • [Коваль:] Чого ти такий, мов із-за вугла мішком прибитий?.. Хворий, чи що?... (М. Кропивницький)
  • На Христю — як найшло що: безпам'ятна, наче з-за угла прибита, вона вешталася поміж людьми (Панас Мирний)
  • — Все ходить та сумує, мов з-за угла прибитий. Шкода сина, шкода й себе! (І. Нечуй-Левицький)
  • — Я — дурень,.. з-за рогу мішком прибитий (З журналу)
З дивацтвами. Приклади
  • Чоловіки мовби й були, а знайти підходящего не так уже й легко. Той каліка, той мішком із-за рогу прибитий (А. Дімаров)
  • — А я вам скажу, друзі: не спішіть кепкувати! Хай я трохи з-за рогу мішком прибитий, шукаю вітра в полі, а люди? (Д. Прилюк)

як (мов, на́че і т.ін.) гро́мом приби́тий (рідше приглу́шений і т.ін.).

Приголомшений якоюсь недоброю звісткою, схвильований чимось несподіваним, дуже вражений чимсь; остовпілий (від якоїсь події, переляку і т.ін.). Приклади
  • Од такої речі троє недавно веселих, щасливих людей стало на одному місці нерушимо, немов громом пришиблені (І. Нечуй-Левицький)
  • Вона стоїть серед хати, мов заворожена, мов громом приглушена (Ю. Збанацький)
  • Дівчинка стояла наче приглушена громом (О. Донченко)
  • Вийшли з палацу, неначе громом прибиті. Йшли до графа дідичами, а вийшли од його [од нього] старцями: хоч бери торбу та йди на жебри (І. Нечуй-Левицький)
  • Отець Харитін приїхав додому, мов прибитий громом (І. Нечуй-Левицький)
  • Пріська, що досі стояла коло печі, наче громом прибита, при тім слові Грицьковім уся затіпалася (Панас Мирний)
  • — Дякую тобі за пиво, а до роботи в понеділок не маєш чого приходити, я вже приняв [прийняв] другого. Нещасливий муляр став мов громом прибитий на ті слова (І. Франко)

приби́тий [ще] на цвіту́.

Розумово обмежений, психічно недорозвинений; дурнуватий, недоумкуватий. Приклади
  • Се був чоловік прибитий ще на цвіту, плохий, похилий (Марко Вовчок)
  • [Одарка:] Усяк зна, що в вашого сина та клепки нема!.. Прибитий на цвіту (Г. Квітка-Основ'яненко)
несхв. Такий, що робить невиправдані вчинки. Приклади
  • — Ви на неї не зважайте. Вона ж на цвіту прибита. Раніше Василеві Прокоповичу жить не давала. Віру Андріївну гризла (Ю. Мушкетик)