ПОЯСНИЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

віддава́ти (кла́сти, склада́ти) / відда́ти (скла́сти) [земни́й (низьки́й, поясни́й)] поклі́н (уклі́н) кому і без додатка.

Кланятися, поклонятися. Приклади
  • Вийшла дівчина на кін, глянувши привітно в залу, склала всім низький уклін (С. Воскрекасенко)
  • Побачивши гостя, матушка зразу ж здригнулася всередині і по-чернечи віддала поясний уклін (М. Стельмах)
  • Пішли усі поклони йому віддати — Волхви, царі і вбогі пастухи (Леся Українка)
  • Не молилася за мене, поклони не клала моя мати; а так собі мене повивала (Т. Шевченко)
  • Які чуття із мрій напівзабутих плачем вставали в синій далі гін, коли земний віддаючи поклін, вони торкались рук його закутих! (А. Малишко)
кому. Схилятися перед ким-, чим-небудь, виявляючи глибоку пошану, повагу. Приклади
  • Кавказу вартовий, Казбеку, Тобі складаю я поклін (М. Зеров)
  • Народе! Я кладу земний уклін твоєму полю і твоєму дому! (М. Рильський)