ПОРОХИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

трима́ти (держа́ти) по́рох сухи́м.

Бути завжди готовим дати відсіч ворогові. Приклади

Як завжди, ми й тепер насторожі, і тримаємо порох сухим (М. Упеник)
Порох завжди треба держати сухим. Так говорить мудра народна приказка (Остап Вишня)
— Кінець війні! Але шнейдери ще залишились.. Це треба пам'ятати й нашим дітям.. Пам'ятати і порох тримати сухим (П. Автомонов)

по́роху не ви́гадає (не ви́думає).

Позбавлений кмітливості, який не може додуматися до чогось, здогадатися про щось. Приклади

Солдат не злякався і відповів адміралові так: Пане адмірал, ось вам святий хрест на мені, що цар не пришле пороху. Ви питаєте, чому? А ось чому. По-перше, він пороху не видумав, по-друге, він його не нюхав, по-третє, він його боїться (В. Кучер)

порохня́ (рідше по́рох, порохно́ і т.ін.) си́плеться з кого, перев. жарт.

зі сл. стари́й і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, зовсім. Приклади

— Він уже підтоптаний, вже порохно з нього сиплеться,— не звертав уваги на його запитання рудий. — Він тільки те й робить, що троянди вирощує (Є. Гуцало)
— Він був низький, присадкуватий, як печериця, старий, аж порохня з його [з нього] сипалась (І. Нечуй-Левицький)

Хтось похилого віку, старий. Приклади

А з нього, кажуть люди, вже сипався пісок (М. Вороний)
[Дідок:] Може, ти й підтопталась, а я ще потанцював би. [Баба:] Ну, подумайте! Та з тебе ж порох сиплеться! (Я. Мамонтов)
— Ну що ж тут дивного? — кричав він.. ..порохня сиплеться [з старого], а вам охкають (І. Микитенко)
— А ще і піп у вас — порохня з нього сиплеться,— кинув Безпалько, переглядаючи грамофонні пластинки (А. Головко)

витрача́ти (тра́тити) по́рох.

Докладати значних зусиль для здійснення, досягнення чого-небудь ( перев. марно, без сподіваних наслідків). Приклади

— У мене, наприклад, всі корови високоудійні. — Ясно? — ущипливо резюмував Кологойда. — А ви нас, рабів божих, викликали серед ночі, агітуєте, накачуєте. Тратите порох, ламаєте, як ото кажуть, двері (І. Рябокляч)
Лінія знову замовкла. Маковейчик ще деякий час надсадно кричав у трубку, лаючи свого напарника.. Одначе, видно, даремно витрачав Маковей свій порох: напарник таки мовчав (О. Гончар)

на по́рох кого.

Розправитися з кимось, знищити когось. Приклади

— Як ти сказав? Образили? — раптом вздався в амбіцію Дрюпін. — Це мене, представника влади? Та знаєш що? Я.. Я кожного з вас на порох… (В. Канівець)

розтира́ти / розте́рти (зіте́рти, сте́рти) на по́рох (у по́рох, на прах, у порошо́к) кого.

Знищувати, розбивати вщент. Приклади

[2-й з прохачів:] Ти б їх скрушив, тих вражих монтанівців, стер би в порох! (Леся Українка)
Гнів кипить в очах суворих,— Хай не лізе клятий ворог,— Розітрем його на порох (І. Нехода)
Дошкульно тіло краяли вітри, пронизували грози ятаганні,— але мене хоч в порох розітри — я знов перемагатиму в змаганні (Д. Луценко)

Нищівно викривати, критикувати кого-небудь. Приклади

Один хвалько шептав другому: — Ти ж тільки не кажи нікому, Як я піймав його на слові І трахнув у своїй промові! Я в порошок розтер його? — Кого? — Ну, та начальника ж свого (С. Воскрекасенко)
Але в думці Горецький не мовчав. Він нищив своїх противників, громив їх впень, розтирав на порох, але вони про це нічого не знали (М. Ю. Тарновський)

Розправлятись з ким-небудь. Приклади

[Анна:] Ох, та й боюсь я його тепер! Боюсь, як найтяжчого ворога! І певно, що як він на нас завзявся, то зітре на порох, знищить, зруйнує (І. Франко)

[і] не ню́хати / не поню́хати по́роху.

Не бути на війні, не брати участі у воєнних діях. Приклади

Старші [сини] порубані та постріляні з-під Конотопу вернулися, тільки наймолодший ще пороху не нюхав, хіба що на ловах (Б. Лепкий)
Війна вже скінчилася: хто їхав у відпустку побачитися з кревними, хто зовсім повертався додому, так і не понюхавши пороху (Ю. Мокрієв)
— Ха! Знайшов, де шукати наші війська! Змоталися всі. Наші дірку заткнули,— сердито сплюнув напарник.— Ти, я бачу, й пороху не нюхав? (А. Дімаров)
— Ваші жовніри, князю, вже вимуштровані, а наші ще й пороху не нюхали (І. Нечуй-Левицький)

перен. Не мати досвіду в чому-небудь. Приклади

Ну й наробив Самійло руху! А він же ж пороху й не нюхав. Микиті закрутило в носі: життєвого не мав ще досвіту (С. Караванський)
— Згодьтесь, що молодому спеціалістові, який, так би мовити, ще не нюхав пороху, але відчуває свою заборгованість перед народом за науку, так само незручно йти на все готове, як бідному женихові у прийми до багатої нареченої (С. Добровольський)
— Юнь, юнь! Завзята, беручка, але куди з ними — пороху ще ніхто з них не нюхав (О. Гончар)

розси́патися (розлеті́тися) на по́рох (на прах, по́рохом, пра́хом).

Зникнути без сліду, перестати існувати, загинути. Приклади

Ось самотня хата. Чи повернеться до неї син або онук? Чи розлетяться прахом на грізних мінах, і сліду від них не залишиться? (О. Довженко)
Жде [Хо] того сміливого, хто гляне йому у вічі, щоб самому навіки спочити, порохом розсипатися (Панас Мирний)
— Коли б, не приведи Господь, були такі стовпи [як маляр Мазницький], не то друкарня, вся Лавра вже давно б розсипалася на прах (Василь Шевчук)
Прекрасний Києве, на предковічних горах!. .За чорні всі діла Хай вороги твої розсиплються на порох! (М. Рильський)

є ще по́рох у порохівни́цях.

Ще не витрачені енергія, сили, творчі можливості і т.ін. Приклади

— За господарську лінію я не боюся,— вів далі батько.— Хоч мені вже й шістдесят, а є ще порох у порохівницях (В. Минко)
Куліш примовк, нахмурився. Його щось гризло, мучило, й Тарас прийшов на поміч: — Ну, як тут, брате, є ще порох в порохівницях? (В. Шевчук)
— П'ятдесят з лишком.. Щоправда, вважати себе старим, мабуть, ранувато, є ще порох у порохівницях, однак хода вже, відомо, не та (М. Олійник)
Квасолею годують, а м'язи ще грають, значить, не так просто висмоктати з мене силу мою, є ще, думаю, порох у порохівницях (І. Муратов)

як (мов, на́че і т.ін.) по́рох в о́ці.

кому і без додатка. Те, що (рідше той, хто) заважає комусь, завдає прикрощів і т.ін. Приклади

Ці неприємності їм вже як порох в оці.

зі сл. люби́ти і под. Уживається для заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (любити). Приклади

Так любить, як порох в оці (Укр. присл.)

поверга́ти / пове́ргнути в прах (у по́рох) кого, що.

Розбивати, знищувати кого-, що-небудь. Приклади

Він чув за плечем рівне дихання сина і писав захоплено, переможно, немов ведучи важкий бій і повергаючи в порох сильного й запеклого ворога (В. Собко)
Хіба не ми в боях під Сталінградом, Повергли в прах нападників орду! (І. Гончаренко)
Він сп'янілий від люті, все трощив і повергав у прах на своєму шляху (С. Добровольський)

Є ще порох у порохівницях.

Цитата з повісті М. Гоголя «Тарас Бульба» (1842): «»Що, панове?», перегукнувся отаман Тарас, проїхавши всіх: «Є ще порох у порохівницях? Чи не ослабла козацька сила? Чи не гнуться козаки?» — «Є ще, батьку, порох у порохівницях. Не ослабла ще козацька сила; ще не гнуться козаки!»»
Вислів уживається у значенні: не зламана труднощами здатність до боротьби; невикористані резерви. Приклади

Отже, до Коряка:
— Дорогий товаришу Володимире, порох є ще в романтичних порохівницях… «Жив Курилка!» (М. Хвильовий, Камо грядеши)
Не втечеш, отруйний ворог,
Від розплати і прокляття.
Є в порохівницях порох,
У народу є завзяття.
(М. Сингаївський, Мечі і струни)

Посипати попелом (порохом) голову.

Вислів походить з Біблії: «Споглянувши на нього з віддалі, не пізнали його та й заплакали вголос; і роздер кожен одяг на собі, та й почали вони кидати порох проти неба понад головами своїми» (Книга Йова, 2,12).
Значення вислову: дуже сумувати, журитися. Приклади

Тут — перехрестя: або чорний відпад, або смирись до рештки. Посип голову попелом і проси, як жебрачка, хто себе зграбувала і пустила димом свою хату, — проси кусник хліба і на прожиток денний для серця. (В. Барка, Спокутник)
Я не належу до катастрофістів, які розводять плачі й посипають голову попелом: о, горе, гине українська мова! (П. Загребельний, Думки нарозхрист)

Тримати порох сухим.

Вислів приписують відомому діячеві Англійської революції XVII ст. О. Кромвелю (1599—1658).
У сучасній мові вислів означає: бути готовим до бою, до боротьби. Приклади

Події в Європі і цілому світі, де вже розгоралося полум'я нової війни, підказували поетам гостру потребу тримати ліричний порох сухим. (Л. Новиченко, Про багатство літератури)