ПОПУТАЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

лихи́й (рідше нечи́стий і т.ін.) попу́тав кого і без додатка.

з інфін. Хтось необдумано вирішив щось зробити, зважився на що-небудь; спокусився на щось. Приклади

лихи́й поплу́тав. Цього гріха Артем і сам собі не міг дарувати.— Лихий поплутав,— говорив він, виправдовуючись (В. Гжицький)
Та лихий його попутав провідати [дізнатися] про Хруща (Панас Мирний)
І попутав же його [чоловіка] нечистий зв'язатися з тими пасажирами (В. Собко)

Хто-небудь зробив щось нехороше, допустив помилку, не передбачивши небажаного результату; піддався спокусі хтось. Приклади

— А вже найбільша моя провина — що дідько попутав мене, нараяв чи напоумив мене одружитися (Т. Масенко)
— Може, й справді звір який хлопця доп'яв, або лихий попутав (П. Колесник)
— Не прикидайся, Левку, овечкою. Хто мої ліси обкрадає? Левко похнюпився: — Був гріх, милостивий пане, в минулому році, попутав нечистий (М. Стельмах)
Гуменя того монастиря, де я була, казала: зробила ти гріх тяжкий,.. То тебе, каже, лихий попутав (Панас Мирний)

Сталося з кимсь щось неприємне, небажане; не пощастило комусь. Приклади

Думалось, хоч дочка не буде такою. Аж воно, бач, мов лихий попутав. І вона Богдановою дорогою пішла (І. Цюпа)

Дивіться також