ПОПЕЛЮШКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

Попелюшка.

Персонаж однойменної казки (1697) французького письменника Ш. Перро — переслідувана жорстокою мачухою бідна дівчина, яка після багатьох поневірянь одружується з принцом.
У переносному значенні — безправна істота, яка увесь час працює на інших, смиренно сприймаючи образи. Приклади

На хвилі часу навантаженими баржами кудись у безвість пливуть багатотомні збірки віршів, а талант стоїть на березі й дивиться очима Попелюшки. (Є. Сверстюк, Блудні сини України)
Щоб в коси — любисток і м'яту
І неба хоч смужку!
А де пропадала, то, мабуть, не варто питати.
Хай Панною стане остання твоя Попелюшка.
(А. Листопад, І прийде, немов волоцюга, твоя незалежність…)
В останній розмові з Ольгою Завадка пророчив їй незавидне майбуття з ласки швагра і лякав, що їй, Олі, доведеться жити там на правах попелюшки, а тим часом перед нею зовсім закрили двері. (І. Вільдє, Сестри Річинські)

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання

Дивіться також