ПОЛІЗТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

на стіну́ ́(на сті́нку і т.ін.) лі́зти / полі́зти.

Доходити до стану одуріння, бути у відчаї; шаленіти. Приклади

тро́хи не лі́зти на сті́ни. Єремія репетував, кричав не своїм голосом. Голос його дійшов до найвищих нот. Він бігав по світлиці, трохи не ліз на стіни (І. Нечуй-Левицький)
— Нагодувати його солоним, а тоді не давати води.. .на стіну полізе, сказиться! (М. Старицький)
— Чи не напоїли ви нас таким, що, може, й на стіни поліземо? (Г. Квітка-Основ'яненко)

Бути дуже збудженим, неспокійно себе поводити, наполягаючи на чомусь. Приклади

[Одарка:] Так і я не хотіла за свого Прокопа, на стіну лізла (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Місяць тому ти ліз на стінку, вимагаючи миру.., а тепер співаєш щось зовсім іншої (З. Тулуб)

У [са́ме] пе́кло лі́зти / полі́зти.

Намагатися бути там, де найважче, де найбільша небезпека; ризикувати життям. Приклади

І треба ж було в саме пекло лізти. От і наслідки (З газети)

Заради кого-, чого-небудь бути готовим на будь-які випробування; робити неможливе. Приклади

— Аби молодиця слово сказала, в пекло полізе (М. Коцюбинський)
— Я так вас люблю, що, як скажете ви, Я в пекло полізу без слова (В. Самійленко)
— За десятини не тільки в ярмо,— а й у пекло можна полізти,— повчаючи, сказав Гнат (М. Стельмах)

лі́зти (грубо пе́рти і т.ін.) / полі́зти на роже́н (про́ти рожна́).

Наражати себе на неприємність. Приклади

лі́зти на ро́ги. З дурного запалу сам на роги лізе. І звідки в нього той бадьор узявся? (К. Гордієнко)
— Не треба на рожен лізти, краще хитрістю. Досі вона мені часто ставала в пригоді (Я. Стецюк)
— Ну, чого йому треба було на той рожен лізти? От і напоровсь! (А. Головко)
— Скажи, Бовдюг, що ти про мене думаєш? — тихо запитав Оксен, згортаючи цигарку.— А ти не розгніваєшся? — За що? Адже сам на рожен лізу (Григорій Тютюнник)

Діяти наперекір кому-небудь; чинити щось всупереч комусь. Приклади

Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести! (І. Франко)
Так, все життя він лізтиме проти рожна́, буде обстоювати те, у що вірить (І. Муратов)
[Андрій:] Не твого носа це діло. [Семен:] Ну от, я до тебе з душею, а ти на рожен лізеш (З. Мороз). — На рожен пертись не слід.. — Скрізь треба з толком та з розумом… (Є. Гуцало)
— Не лізь на рожен. Дивись крізь пальці на її можливі художества (А. Головко)

Наражатися на небезпеку, бути необережним у своїх діях; ризикувати. Приклади

Великі втрати. А могло ж їх і не бути… — Видно, на рожен полізли… (В. Кучер)
— Тут жарти кепські. Нема дурних на рожен перти (М. Олійник)
— За праве діло і вмерти не страшно.— Воно-то так, але навіщо на рожен лізти? (І. Цюпа)
— Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко)

Вдаватися до крайніх заходів, діяти, не задумуючись про наслідки. Приклади

— Ти вбив, гадюко?.. — Нехай не лізе на рожен (О. Довженко)
Він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен (О. Гончар)

уда́ритися (полі́зти) в амбі́цію.

Підкреслено виявляти образу, незадоволення внаслідок враженого самолюбства. Приклади

— Що?! — Кажу — поженимось… Я ж не малолітній,— вдарився Остап в амбіцію (М. Тарновський)
Тут Карпо поліз в амбіцію, вийшов на місце голови [зборів] й давай лаятись (Ю. Яновський)

лі́зти / залі́зти (полі́зти) в петлю́.

Наражати себе на смертельну небезпеку, свідомо ризикувати своїм життям. Приклади

Хуторянину думалось одне: розсипав він свої дні, як темну росу, і заліз у петлю (М. Стельмах)
— Нащо самим у петлю лізти?… Пропадем, усі пропадем (О. Гончар)

Гинути, потрапивши у безвихідне становище. Приклади

— Тобі, з твоїм характером, треба стати на одному. А то заробиш чахотку. Чи й… — обірвала, прикусила язика. Ірина сама доказала в думці: Полізеш у петлю (Ю. Мушкетик)

до кого. Потрапляти в залежність до когось. Приклади

На такому наділі не розженешся, хіба що в петлю до панів та глитаїв залізеш (І. Цюпа)

за сло́вом до кише́ні (у кише́ню) не лі́зти (не ла́зити, не полі́зти).

Уміти підтримувати розмову; любити поговорити. Приклади

не полі́зти за сло́вом у па́зуху. [Марко:] Та й ти не полізеш у пазуху за словом (З. Мороз)
не полі́зти за сло́вом в карма́н. — Та ти за словом в карман не полізеш,— весело промовила Ольга Семенівна.. — Побачимо.— Ну, й побачимо (Г. Хоткевич)
за слова́ми не ла́зити до кише́ні. Він… над усе любив веселі теревені. І за словами сам не лазив до кишені (М. Рильський)
— Побачила я його, так ніби нічого чоловік, за словом до кишені не лізе, правда, перекошений трохи на війні, але всі форми є… І пішла за нього (М. Зарудний)

Бути дотепним і метким у розмові. Приклади

по сло́во до кише́ні не лі́зти. — Язик маєш гострий, по слово до кишені не лізеш (І. Муратов)
Всякому відріже, за словом до кишені не полізе (Укр. присл.)
Вогонь — не дівка. За словом до кишені не полізе (М. Руденко). О, той за словом у кишеню не полізе (С. Журахович)
Був.. Гнат із таких, Що не лізуть в кишеню за словом (С. Олійник)
Та й сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (О. Ковінька)
—А ви, дядьку, бачу, із тих, що за словом у кишеню не лізуть (Григір Тютюнник)

ро́гом полі́зти.

Збільшитися, посилитися. Приклади

Увесь день були замуровані вікна, і к вечору мороз рогом поліз (С. Васильченко)

полі́зти (рідко лі́зти) живце́м (живи́м) у моги́лу (в я́му).

Призвести себе до смерті, позбавити себе життя, померти. Приклади

Якби не Яковець, то, може, сама б, жива, за ним [Петрусем] у могилу полізла (Грицько Григоренко)
живи́й у я́му (у моги́лу┌64254) полі́зеш. Було б здоров'я, а то вийшов од пана й од вітру хилюсь. Блідий, очі запали: нічого не зробиш, не полізеш у яму живий (А.Тесленко)
— Лишалось одне — або живцем у могилу лізти, або протестувати, битись за життя (З журналу)
Молоде, одважне, В бою як буде необачне, То може згинуть неборак; Тогді [тоді] не буду жить чрез силу, Живцем полізу я в могилу, Ізгину (І. Котляревський)

живи́м до бо́га (на не́бо) лі́зти / полі́зти.

Часто згадувати Бога (і навіть прикриваючи так свої недобрі наміри або вчинки). Приклади

Агресор, їй-бо,— чистої води християнська душа. Живим до Бога лізе та все клятви дає (О. Ковінька)

Дуже погано себе почувати, страждаючи від болю; ледве витримувати, ледь не вмирати. Приклади

— Ніколи в мене не боліли зуби, а тут на тобі.. Зробіть щось,— прошу [лікаря], — а то живим на небо полізу (Ф. Маківчук)

ви́лізти (ви́йти) / вила́зити (виліза́ти, вихо́дити) бо́ком кому і без додатка.

Не приносити користі. Приклади

Чуже добро боком вилізе (Укр. поети-романтики..)
Не микайся, Грицю, на дурницю, бо дурниця боком вилізе! (Укр. присл.)

Погано кінчитися, мати погані наслідки для кого-небудь. Приклади

Вся наша фальш, вся тупість,. . увесь наш псевдодемократизм, перемішаний з сатрапством,— все вилізає боком і котить на нас (О. Довженко)
— Не я тобі казав, що ці вікна боком будуть нам вилазити (М. Стельмах)
А ти згадай криваве дишло, Яке фашистам боком вийшло! Яке хребет їм перебило (В. Іванович)
— А про те ваше хазяйнування я знаю. Знаю… Воно тобі ще боком вилізе (О. Копиленко)
Ну, й поділився я своєю прикрістю з колегами-водіями на робітничих зборах. Що й вилізло мені боком: Коровін звільнив мене з роботи (З журналу)

Не проходити даремно, бути причиною покарання за щось. Приклади

лі́зти бо́ком. Недаром тобі людська праця боком лізе (Укр. присл.)
полі́зти бо́ком. А біда й відповідає: — Получилась єрунда [дурниця], Що схопила ненароком, Те мені полізло боком (С. Воскрекасенко)
Це їм [панам] так не минеться, чужа кривда вилізе боком (М. Коцюбинський)
[Домаха:] Звичайне, ви на гроші пожаднились, отож і підлестились укупі з своєю дочкою! Та скажіть ви своїй прекрасній панночці, що їй ті гроші й худоба боком вилізуть! (Олена Пчілка)

полі́зти чо́ртові в зу́би.

Перебороти найбільші перешкоди, труднощі і т.ін. для досягнення своєї мети. Приклади

Василь був сміливцем, відчайдушно-хоробрим хлопцем, який би самому чортові в зуби поліз (Ю. Бедзик)

іти́ (лі́зти) / піти́ (полі́зти) пробо́єм (на пробі́й).

Добиватися, досягати настійливо чого-небудь, долаючи будь-які перешкоди, докладаючи великих зусиль. Приклади

В умінні йти до наміченої мети пробоєм Ользі з Олею не зрівнятися (Ю. Шовкопляс)
Невже сюди, де йде будівник, повинен іти невідлучно, як тінь, руйнач? У голові ще самі треньки-бреньки, а він спішить мерщій знести старе, розкорчувати, розчистити місце під якийсь невідомий об'єкт. Таке життя, тату, що треба в нього пробоєм іти, живохватом! Тільки тоді чогось досягнеш… (О. Гончар)

Силою проникати куди-небудь. Приклади

Старшину Векленка було вбито саме в ті хвилини, коли німці [фашисти] полізли на пробій (Ю. Яновський)
[Свинельд:] Нарешті місто загорілося, і тоді знали ми, що все пропало. Тому повернули коні і пішли пробоєм туди (Ю. Опільський)

полізти до чо́рта на ро́ги.

Перебороти найбільші перешкоди, труднощі і т.ін. для досягнення своєї мети. Приклади

Так любив [Кирило] молодиць та удовиць, що не побоявся б полізти й до чорта на роги (Є. Гуцало)
Він за бабою й на роги до чорта полізе (Укр. присл.)

лі́зти / полі́зти у пля́шку, жарт.

Виявляти незадоволення у зв'язку з чим-небудь. Приклади

— О, вже й у пляшку поліз! Чого з весілля тікаєш? Ну, любиш Наталку, то й люби (Є. Гуцало)
— Не пори єрунди, Женю,— несподівано м'яко заговорив Федір.— Не треба лізти в пляшку (Р. Іваничук)

Сердитися, гніватися (нерідко без достатніх на те підстав). Приклади

— Скоїлось те, що в пляшку поліз чоловік. І сказати б… так ні, статечний, розумний чоловік, а так, наче вожжина йому під хвіст попала (А. Головко)
Сагайда не дав розгулятися своєму самолюбству.. Зрештою, сам собі винен, і нічого тепер лізти в пляшку (О. Гончар)

[аж] воло́сся (чуб) підніма́ється (підійма́ється, встає́, лі́зе і т.ін.) / підняло́ся (вста́ло, полі́зло і т.ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка; [аж] чуб підня́вся (встав, полі́з і т.ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка.

Кому-небудь стає дуже страшно. Приклади

Аж ось… загавкав собацюга. За ним недалеко другий, далі третій, четвертий… Чуб угору поліз у хлопців, і що далі було,— вже вони не пам'ятають (С. Васильченко)
Полегшало йому трохи. Задрімав був, а потім враз як застогне, як закомандує — аж волосся догори стало (Ю. Збанацький)
Хто спускався на громаку з високої гори?.. Спершу не то спускатись, униз страшно глянути… Як уперше сядеш на громака, як подумаєш, де той у Бога низ, волосся подереться вгору… (Панас Мирний)
Василько похолов з остраху. Волосся полізло догори, серце перестало стукати в грудях (М. Коцюбинський)
Уляна, припавши до трупа,— затихла. У людей піднялося волосся угору, і всі, глибоко зітхнувши,— перехрестились (Панас Мирний)
— Я пам'ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори встає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський)
[Зачепиха:] Мій батько був з запорожців! Господи! Як почне було розказувать про ту войну [війну], — волосся догори підіймається (М. Кропивницький)

[аж] о́чі ро́гом лі́зуть / полі́зли, перев. у кого, кому, чиї.

Хтось виявляє здивування, дуже вражений чим-небудь. Приклади

й о́чі ро́гом ста́ли. — У розпал веселощів дістає томик Гегеля.., примощується в кутку, читає. У мене й очі рогом стали (В. Дрозд)
В мене аж очі рогом полізли від несподіванки, аж дух перехопило, коли я вдихнув незрівнянний запах лісових полуниць (Ю. Збанацький)
Очі їй полізли рогом від здивування: Куди ти, молодице? Що ти надумала? (О. Гончар)
У дядька Барака очі лізуть рогом.— Молодих коней на м'ясо? Та вони що, почманіли? (Ю. Збанацький)

Стає погано, неприємно, моторошно і т.ін. комусь. Приклади

о́чі почина́ють лі́зти ро́гом. — Тільки-но розмова з нею наблизиться до висновків,— і своїм, і стороннім очі починають лізти рогом (Ю. Шовкопляс)
— А сльози так і заливають! Аж очі рогом лізуть!.. Ох, лишенько!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Вона так наїдалася того незносного чаду, що очі рогом лізли. Але зате, як привчилася трохи, дивувала усіх своїми писанками (Г. Хоткевич)

Комусь дуже подобається хто-, що-небудь. Приклади

Тут, братця, такого треба на тую виставку приставити, щоб у всіх очі рогом полізли (Остап Вишня)
Як глянув на неї [дівчину] дід, аж очі йому рогом лізуть — така гарна (О. Стороженко)

Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь; дуже важко комусь. Приклади

Грабарювали, аж очі рогом лізли, возили землю, за три роки й завод виріс (А. Хижняк)
— Кермо кріпше! Кріпше!? Коли воно [море] вириває, вибиває, висмикує?! Держу, аж очі рогом лізуть! (Остап Вишня)
Дерево ломиться, все, що йде-їде дорогою, стає осторонь: то значить Харук з Якіб'юком женуть! Але як!.. Очі рогом у коней лізуть (Г. Хоткевич)

бро́ви полі́зли на ло́ба у кого.

Хто-небудь чимсь дуже вражений, виявляє незвичайне здивування, подив і т.ін. Приклади

Брови у неї повільно полізли на лоба. Вона, Марія, була справді-таки гарна..— Йолоп,— сказала вона (Є. Гуцало)

не лі́зе (не йде) в рот (у го́рло, грубо в пе́льку) кому і без додатка.

У когось зовсім немає апетиту, хтось не хоче їсти; не їсться. Приклади

не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький)
не йде до го́рла. Обід не йде [Іванові] до горла (М. Коцюбинський)
Чим я тебе маю годувати, коли тобі навіть мій рис не лізе в пельку? (Ю. Збанацький)
Черствий хліб не йшов йому в пельку (І. Нечуй-Левицький)
Маруся… мовчки вертала кулешу Юрчикові.. — Не можу, голубчику. В горло не йде (Г. Хоткевич)
Винесла нехитру вечерю, заходилася спроквола їсти. А воно чомусь і надворі їй не лізло в горло (Є. Гуцало)
Принесли їй і хліба, і паляниці, і якої то страви не понаносили! Так нічого їй і в рот не йде! (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Микола:] Ходи й ти обідати. Мені якось самому страва в рот не лізе (І. Франко)

У когось дуже багато чого-небудь. Приклади

Такий багатир, що й свої [гроші] в пельку йому не лізуть (В. Самійленко)

[аж (і)] о́чі на лоб (на ло́ба, рідше догори́ і т.ін.) лі́зуть / полі́зли у кого, кому, чиї.

перев. від чого. Щось таке, від чого комусь стає погано, неприємно, боляче і т.ін. Приклади

— Сів він [солдат] оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього, ні з того каже: Бідно живете (В. Гжицький)

Хтось виявляє велике здивування, дуже вражений чимсь. Приклади

Меметові очі полізли наверх (М. Коцюбинський)
о́чі ма́ло не ви́лізли на лоб. Від здивування Іванові очі мало не вилізли на лоб. Зрозуміти, чому стала такою люб'язною баба Анастасія, він не міг (В. Собко)
У Чорного й очі полізли на лоба. Ушам своїм не йняв віри. Що це, випадковість..? (Д. Міщенко). — А ось йому! — весело викрикнув Йонька і вихопив з-під соломи маленький кавалерійський карабін. Очі у Гаврила полізли дороги (Григорій Тютюнник)
Мій попутник слухав, роззявивши рота, зеленкуваті недовірливі очі аж на лоб полізли (З газети)
Дід руку до вуха наставляє, так, ніби він недочува. А тоді хап рукою за бороду, хап за шапку — в Оксена аж очі на лоб полізли (Григорій Тютюнник)

Хтось дуже напружується, важко працює, стомлюється. Приклади

о́чі на ло́ба вила́зять. — Поки дійдеш [на поле], то очі на лоба вилазять, а робити ж як і коли? (В. Кучер)
— Бувало, роби хоч перервись, очі на лоба лізуть (А. Головко)

Хтось відчуває страх, переляк і т.ін.; стає страшно комусь. Приклади

Морозив [директор] публіку такою тонкою політикою, що всім аж очі лізли на лоб (М. Коцюбинський)
Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима мурахи… Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) кома́шки полі́зли (поповзли́ і т.ін.) по спи́ні у кого.

Хто-небудь відчув страх, переляк і т.ін. Приклади

Мати тихо застогнала, розплющила очі, ледь чутно вимовила: — Сирітки мої… У Гриші немов комашки холодні поповзли по спині (В. Большак)
кома́шки забі́гали під шкі́рою. Нараз він відчув на своїй спині чийсь пильний погляд. Неприємні холодні комашки забігали під шкірою. Але Джавадов не поворухнувся (О. Донченко)
Крик Соломії пронизав його.. В Романа ніби полізли по спині комашки (І. Нечуй-Левицький)

[аж] мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т.ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т.ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т.ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка.

Хтось тремтить, здригається від холоду, хвилювання, радості, впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади

Вони співали так гарно, що у Терезки мурашки пішли спиною (М. Томчаній)
— Я пишу, а він [Ауер] підходить і зеленими очима дивиться, дивиться, аж мурашки по спині поповзли (А. Хижняк)
Синявін… від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле)
В Жежері поза плечі забігали мурашки. Ще не вистачало, щоб за наймита був вішальник! (В. Речмедін)
Гриць побачив вперті в нього гадючі очі генерала і знову почув, як мурашки забігали у нього за плечима (І. Франко)
Аж мурашки забігали по Даниловій спині. Він не міг усидіти спокійно в сідлі від обурення (А. Хижняк)
Іван… ще раз проказав ці рядки з таким жаром, з таким піднесенням, що по спині його пробігли мурашки (П. Колесник)
Вовк [пес] одійшов убік, але не втих,— він жалібно й тривожно повискував, аж мурашки в людей нишпорили по спинах (Є. Гуцало)
Слухаєш — і трепетливі мурашки по спині бігають (О. Ковінька)
Єлька і слів його не чула, їй аж мурашки бігали по тілу від його фальшивих нот, все боялась, що він таки на півня зірветься (О. Гончар)

зі сл. стра́шно, мо́торошно і т.ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надзвичайно страшно. Приклади

аж холо́дні мура́шки ла́зили по спи́нах. Навкруги було темно, моторошно, аж холодні мурашки лазили хлопцям по спинах (П. Козланюк)

Комусь стає моторошно, страшно, неспокійно і т.ін. Приклади

за плечи́ма — мура́хи. Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи. Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)
мурашва́ побі́гла спи́ною. Юрко глянув на сестру такими очима, що в неї мурашва побігла спиною (М. Томчаній)
— Ні, Сашко, мені здалося, що хтось тихенько, нишком пройшов на горищі недалеко від нас. В мене знову по спині сипнули мурашки (Л. Смілянський)
Коли Маруся підходила до цього місця, їй стало моторошно, по тілу забігали мурашки (Ф. Бурлака)
Глянув з високості вниз, і голова йому пішла обертом, а по тілу пробігли мурашки. Він схопився за граніт (П. Панч)
Темінь дихнула глибоко, безнадійно. Порожнеча стисла серце, аж мурашки побігли по спині (Ю. Мушкетик)
Коли ці сталеві громади [танки] з'явились зі степу перед лінією укріплень, не одному з бійців мурашки пробігли по тілу (О. Гончар)
Надворі щораз темніше, Михась добачає тут і там ніби зайців, ніби якихось страхопудів — аж мурашки йдуть йому поза плечі (О. Маковей)
При одній думці про те, що на його шиї може зненацька затягнутися зашморг, по спині Паршецького пробігають мурашки (М. Ю. Тарновський)
Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (В. Гжицький)

шмато́к (кусо́к) не йде (не лі́зе) / не піде́ (не полі́зе) в го́рло кому.

Хто-небудь не хоче або не може їсти. Приклади

хлі́ба шмато́к не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький)
[Золотницький:] Обідать у такого хазяїна важко, тут і кусок в горло не полізе (І. Карпенко-Карий)
[Гапка:] Пообідала б. [Домаха:] Не піде шматок у горло (М. Кропивницький)
Віктор настороживсь. Але щоб приховати від Людмили свою настороженість, продовжує мовби ще з більшим апетитом їсти. Хоч і не лізе шматок у горло (А. Головко)
Посідали за стіл. Він їв добре. Їй шматок не йшов у горло, та силувала себе їсти (Б. Грінченко)