ПОЛІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

трима́ти (держа́ти) в по́лі зо́ру що, книжн.

Постійно зважати на що-небудь, не випускати з уваги чогось. Приклади

Адміністрація підприємства постійно тримає у полі зору питання механізації та автоматизації виробництва, поліпшення якості продукції (З газети)
Жінки весь час тримають у полі зору той свій орієнтир, засльозеними від вітру очима окидають далеч та рештки станції, де, за їхнім припущенням, має бути польовий госпіталь (О. Гончар)

шука́ти (лови́ти, доганя́ти і т.ін.) / злови́ти (пійма́ти і т.ін.) ві́тра в по́лі.

тільки наказ. форма. Безслідно зникнути, так, що марно й шукати. Приклади

—Ха-ха-ха,— реготав професор,— вони полетіли, ловіть вітра в полі (В. Собко)
— Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар)
— Що ж то буде за чудасія? — Так, нічого: підхоплю тілько [тільки] на сідло отсю кралю, та й шукай вітра в полі. Махнем з побратимом навпростець до Чорної гори (П. Куліш)

Домагатися чого-небудь неможливого, недосяжного. Приклади

[Купер'ян:] Здоров, Паньку.. Здається, ти їдеш шукати вітра в полі (І. Карпенко-Карий)
— Я хочу побратися з вітровою донькою. Ходіть зі мною і будете моїми старостами..— Що, хочеш шукати вітра в полі? — питали [сусіди] (Казки Буковини..)

Здійснювати безрезультатні пошуки кого-, чого-небудь. Приклади

— Овва, який же баский! Чи не вітра в полі хочеш піймати?.. Да ти й сам, бачу, степовик (Марко Вовчок)
Але тут почув Бертольдо, як озвався голос далі: Гей, біжіте, панські слуги, Та зловіте вітра в полі (Леся Українка)
[Лука:] Повернуся раніше від інших.. Одчиніть мені тихенько двері. Я ляжу, а вони хай шукають вітра в полі (Я. Галан)
— А що гестапівці знайдуть [друкарську машинку]? — скрикнула Тамара.— Нехай шукають вітра в полі,— задиристо випалила Женя (В. Хижняк)

як били́на в по́лі, нар.-поет., зі сл. оди́н, сам.

Зовсім одинокий, без рідних; самотній. Приклади

Хазяйка наша була удовиця.. Розказує та й розказує, та все про своє лихо, що весь рід її звівся, що сама вона в світі зосталась як билина в полі (Марко Вовчок)
— За наших часів не можна жити поодиноко, як билина в полі (З. Тулуб)
як били́нонька в по́лі. Ой, одна я, одна, Як билинонька в полі (З пісні)

по́ле зо́ру.

Простір, який можна охопити поглядом; видимість. Приклади

Я з цікавістю розглядав птаха. Та він змахнув дужими крильми і впав до землі. Я відразу загубив його з поля зору (А. Хорунжий)
Дуб зникає з поля зору (І. Багмут)

Коло інтересів, предмет діяльності. Приклади

Питання пропаганди передового досвіду завжди в полі зору працівників міністерства (З журналу)
Чому в цій ліриці таке звужене поле зору автора..? (Не ілюстрація..)
у по́лі зо́ру. Справа навчання працюючої молоді завжди має бути в полі зору держави (З газети)

по́ли (полу́) вріж та тіка́й.

Швидше залишай, покидай (про місце, територію і т.ін.). Приклади

поли́ врі́зати (рі́зати┌112888) та тіка́ти. Христя від його поли ріже та тікає, а він, як реп'ях той, учепився (Панас Мирний)
[Дудар:] Це така казка, що полу вріж та тікай… (Л. Смілянський)
— Я дуже співчуваю панові… Звичайно, з наших проклятих місць поли вріж та тікай… (М. Старицький)

Беззастережно, за будь-яких обставин поривай стосунки з ким-небудь лихим, недобрим або уникай їх. Приклади

[Грицько:] Годі, Химко, не плач. Знай, що тут, у цьому лихому місці твоя згуба засіла. Тікай мерщій від неї! Поли вріж та тікай (Панас Мирний)
— А хто вас знає, Ви усі до вінця такі гарні та тихі, хоч у вухо бгай, а після вінця зараз закрутять веремія, хоч поли вріж та тікай! (І. Нечуй-Левицький)
Од ледачого поли вріж та тікай (Укр. присл.)

випада́ти / ви́пасти з по́ля зо́ру.

Залишатися непобаченим. Приклади

— Ну, Леоніде Павловичу,— кокетуючи, ніби зніяковів Діденко і навіть опустив голову, але так, що Людмила не випала з поля зору.— Яке це має значення! (А. Головко)

сми́кати (сі́пати) за по́ли кого і без додатка.

Настирливо, невідступно просити, вимагати у кого-небудь щось. Приклади

[Коренєв:] О, ви ще в інституті, На кафедрі, пояснювали нам Конструкції, немов читали вірші. [Панащенко:] А ви, юначе, в ті часи мене За поли сіпали (Л. Дмитерко)
Смішні ті наші видавці: оце смичуть за поли,— давай щось нового! (Леся Українка)

врі́зати по́ли (полу́) від кого--чого.

Зовсім перестати бувати десь, уникати когось. Приклади

Після того, як поли врізав [Грицько] від Чіпчиної хати, казав і Христі, щоб не ходила (Панас Мирний)

на́шого (ва́шого, їхнього і т.ін.) по́ля я́года, перев. із запереч.

Подібний до кого-небудь своїми поглядами, думками, соціальним становищем, поведінкою і т.ін. Приклади

з ва́шого по́ля я́года. Едіс Хеко — це, Катре, не з вашого поля ягода. Тут, крилатоброва, пахне океанськими валами, криками фіолетових папуг і запаморочливим джазом! (М. Рудь)
— Признатися, я б ніколи не сказав, що ти мого поля ягода, п'єш без смаку… (Ю. Яновський)
я́гідка його́ поля. Відчувши, що високоосвічений Гриньов — ягідка не його поля, уникав [Онопрій] навіть вступати з ним в розмову (А. Іщук)
Всякий бачив, що це не їхнього поля ягода, хоч Тарас був зодягнений вельми пристойно (О. Ільченко)
— Йдіть собі, тітко Ярино, додому та лягайте спати.. Бо гріх таке говорити матері, вона не вашого поля ягода, вона свята жінка (Є. Гуцало)
А другий був молодий, високий козак, тільки щось азіатське; зараз і видно, що не нашо го поля ягода, бо до Січі сходились бурлаки з усього світу (П. Куліш)

випуска́ти / ви́пустити з по́ля зо́ру кого, що.

що. Не враховувати чого-небудь, забувати про щось. Приклади

Виходив [військово-революційний комітет] не з інформації авторитетних партійних організацій, а з вимог окремих селянських груп.., випустивши зовсім з поля зору становище робітничого класу (З газети)
Нероздільну єдність об'єктивного і суб'єктивного, історичного і психологічного, епічного і ліричного моментів аж ніяк не можна випускати з поля зору (Л. Новиченко)

Переставати бачити кого-, що-небудь. Приклади

Вони [Іван Ілліч та Ада] впізнали мене, всміхнулись так, наче тільки мене й хотіли бачити отут, усамітнившись, і я, ступивши два кроки назад, уже випустив їх із поля зору (Є. Гуцало)

Переставати стежити за ким-, чим-небудь; послаблювати увагу до кого, чого-небудь. Приклади

Пан Кшивокольський ніколи не випускав Олекси Довбуша з поля зору (Г. Хоткевич)

з-під поли́, зі сл. купува́ти, продава́ти і т.ін.

Таємно, крадькома, незаконно. Приклади

— Тихцем з-під поли продавав [Марченко] чоботи на базарі (М. Стельмах)
— Нічого ані купить, ані тобі продати,— хіба з-під поли, крадькома (В. Блакитний)

Нелегально, секретно. Приклади

— Чому вашу працю студенти читають з-під поли? Сам бачив — засмальцьовану, потріпану (Р. Іваничук)
Водився [Яресько Матвій] з кременчуцькими бунтарями і читав з-під поли селянам протицарські афішки (О. Гончар)

би́тися (би́ти [се́бе]) об по́ли [рука́ми].

Дуже переживати, побиватися і т.ін. Приклади

Переляканий батько метушився, безтямно бив себе об поли й бурмотів: — Ой лихо, ой лихо! Хто тебе, голубонько, зобидив? Що трапилось? Заспокойся, зозуленько моя! (М. Лазорський)
[Христя (до Олени):] Батько об поли руками б'ються та бідкаються, мати плачуть (М. Кропивницький)
Міряє він хату — то вздовж, то впоперек, б'є об поли руками (Панас Мирний)
Як вони розгуляються,.. ми тут панночку хап, та до брички, та навтікача до шлюбу… Нехай собі, будучи, об поли руками б'ються, а завтра нічого робити, самі зап'ють весілля (Г. Квітка-Основ'яненко)

хай (неха́й) грім поб'є́ (уб'є́ і т.ін.).

кого, що, лайл. , перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Приклади

Хай би їх грім побив, такі справи.

зі сл. мене. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. Приклади

хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний)
Хай мене грім уб'є, коли я знаю, в чім виражається їх політика (Леся Українка)
— Хай мене грім поб'є, коли брешу… (І. Муратов)
— Хай мене грім поб'є… коли я їв чию часть [частину], окроме [крім] своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний)

аж сті́ни (ві́кна, две́рі, по́ле і т.ін.) дрижа́ть (дрижи́ть).

Дуже гучно, занадто голосно (що-небудь діється, відбувається). Приклади

*Образно. Б'є об землю копитами сивий [кінь] — аж до обрію поле дрижить!.. (І. Гончаренко)
Співаємо, аж на улицю чути, аж стіни у хаті дрижать… (Панас Мирний)

[з] одного́ по́ля я́годи (рідше я́года).

Однакові своїми поглядами, поведінкою, соціальним становищем і т.ін. ( перев. негативними). Приклади

з одно́ї гіллі́ я́годи. — Адже се твій брат! Адже ви обоє з одної гіллі ягоди (І. Франко)
ягідки́ одного́ по́ля. — Може б, отцю Миколаю шепнути, щоб він цим або тим святом настрахав Терентія.— Той настрахає,— криво посміхнувся парубок.— Вони, здається, ягідки одного поля (М. Стельмах)
— Що стражник, що становий — усі вони одного поля ягода, одним миром мазані!.. (Панас Мирний)
— Ти і я — одного поля ягоди. Одна доля зв'язала нас (В. Большак)
— Ні, вони [союзники] підуть на Гітлера війною. У нас же договір з ними є.— Що договір, коли вони з одного поля ягоди? (В. Кучер)

під поло́ю.

Потай від інших, крадькома, таємно. Приклади

Та горе тим, хто зброю потайну Ховаючи, як злодій, під полою, Дерзне ступити на мости священні (М. Рильський)
— Хоч Дорош і городянин, а, бач, поділився хлібом-сіллю, а ми, селюки, під полою зжували (Григорій Тютюнник)

[аж] уда́рити об по́ли рука́ми.

Виявити надзвичайно сильне здивування, збентеження, обурення і т.ін. через що-небудь. Приклади

Як… роздивились і вгадали, що то солдат мальований, так аж об поли вдарили руками (Г. Квітка-Основ'яненко)
вда́рити у по́ли. Оксентій вдарив у поли: — Як? Революція та й не дасть хліборобові землі? (Ю. Смолич)
— От горечко! — вдарив Шовкун об поли руками і кинувся бігти далі (О. Гончар)

як (мов, на́че і т.ін.) за по́ли тя́гне кого.

Кому-небудь дуже хочеться зробити щось. Приклади

Думки роздирали голову… Як там у городі? Що з Христею?..— Пріську наче за поли тягло піти довідатися (Панас Мирний)
Тягне було мене наче за поли надвір, на той шлях, кудою понесли її на кладовище (І. Нечуй-Левицький)

із поли́ в полу́, зі сл. відда́ти, переда́ти і т.ін.

Безпосередньо від одного до іншого. Приклади

Не довго торгувались… і стригун [кінь] із поли в полу перейшов до мене (Збірник про Кроп.)

тягти́ (сми́кати) за по́ли кого.

Настирливо домагатися чого-небудь від когось. Приклади

Смішні ті наші видавці: оце смичуть за поли,— давай щось нового! — а даси, то воно й застаріється те нове, поки на світ вилізе (Леся Українка)

лови́ти за по́ли кого, ірон.

Переслідувати кого-небудь; намагатися привернути до себе чиюсь увагу. Приклади

[Домаха (сама):] Так де ж тут не ловити женихів за поли, та ще багатирів!.. Ну, вже ж хоч гола, так зате ж, бачиш, красавиця [красуня] (Олена Пчілка)

Гадесові поля.

Гадес, або Аїд (у римській міфології — Плутон), — за старогрецькими міфами, володар підземного світу і царства мертвих. Вважався божеством земних надр і родючості.
Гадесові поля — царство мертвих. За уявленнями греків, воно знаходиться десь на заході, на краю світу (або під землею). Приклади

Родина, слава, молодість, кохання
Зосталися далеко за морями,
А я сама на сій чужій чужині,
Неначе тінь забутої людини,
Що по Гадесових полях блукає,
Сумна, бліда, безсила, марна тінь!
(Леся Українка, Іфігенія в Тавріді)

Єлісейські поля (Елісіум).

В античній міфології Елісіум — поля блаженних, загробний світ, куди потрапляють обранці богів. Гомер в «Одіссеї» змальовує Елісіум як прекрасну долину на березі Океану, на крайньому заході земного кола.
Там ані снігу, ні бурі, ні навіть дощу не буває,
Тільки дзвінкого Зефіра туди долітає зітхання
Від Океану-ріки, щоб од спеки людей освіжати.
(Переклад Бориса Тена)
У поезії «єлісейські поля» — символ вічного спокою, синонім «царства краси й щастя». В образній мові «піти на єлісейські поля» — померти. Приклади

Яснозорі води,
Одбите б них святе лице природи,
Заквітчана берегова трава
І простих душ немудрії слова, —
Чи ж це не пристань після бур житейських,
Не милий спокій квітів єлісейських?
(М. Рильський, Рибальське посланіє)

Заступити шляхи полю.

Вислів зі «Слова о полку Ігоревім» (XII ст.): «Загородіть полю ворота своїми гострими стрілами…».
«Поле» тут — половці та інші племена, що нападали на Київську Русь.
У переносному значенні — оборонятися, спинити ворога. Приклади

Були би ми «Полю»
Шляхи заступили,
Золотими шоломами
З Дону воду пили.
(І. Франко, На старі теми)

Марс. Марсове поле.

У римській міфології Марс — бог війни. «Марсове поле» — поле бою. Приклади

Кожен із молодих шляхтичів мріяв якнайскоріше зажити слави на марсовому полі. (П. Панч, Гомоніла Україна)