ПОЛОВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

по́ли (полу́) вріж та тіка́й.

Швидше залишай, покидай (про місце, територію і т.ін.). Приклади
  • поли́ врі́зати (рі́зати┌112888) та тіка́ти. Христя від його поли ріже та тікає, а він, як реп'ях той, учепився (Панас Мирний)
  • [Дудар:] Це така казка, що полу вріж та тікай (Л. Смілянський)
  • — Я дуже співчуваю панові… Звичайно, з наших проклятих місць поли вріж та тікай (М. Старицький)
Беззастережно, за будь-яких обставин поривай стосунки з ким-небудь лихим, недобрим або уникай їх. Приклади
  • [Грицько:] Годі, Химко, не плач. Знай, що тут, у цьому лихому місці твоя згуба засіла. Тікай мерщій від неї! Поли вріж та тікай (Панас Мирний)
  • — А хто вас знає, Ви усі до вінця такі гарні та тихі, хоч у вухо бгай, а після вінця зараз закрутять веремія, хоч поли вріж та тікай! (І. Нечуй-Левицький)
  • Од ледачого поли вріж та тікай (Укр. присл.)

сми́кати (сі́пати) за по́ли кого і без додатка.

Настирливо, невідступно просити, вимагати у кого-небудь щось. Приклади
  • [Коренєв:] О, ви ще в інституті, На кафедрі, пояснювали нам Конструкції, немов читали вірші. [Панащенко:] А ви, юначе, в ті часи мене За поли сіпали (Л. Дмитерко)
  • Смішні ті наші видавці: оце смичуть за поли,— давай щось нового! (Леся Українка)

врі́зати по́ли (полу́) від кого--чого.

Зовсім перестати бувати десь, уникати когось. Приклади
  • Після того, як поли врізав [Грицько] від Чіпчиної хати, казав і Христі, щоб не ходила (Панас Мирний)

з-під поли́, зі сл. купува́ти, продава́ти і т.ін.

Таємно, крадькома, незаконно. Приклади
  • — Тихцем з-під поли продавав [Марченко] чоботи на базарі (М. Стельмах)
  • — Нічого ані купить, ані тобі продати,— хіба з-під поли, крадькома (В. Блакитний)
Нелегально, секретно. Приклади
  • — Чому вашу працю студенти читають з-під поли? Сам бачив — засмальцьовану, потріпану (Р. Іваничук)
  • Водився [Яресько Матвій] з кременчуцькими бунтарями і читав з-під поли селянам протицарські афішки (О. Гончар)

би́тися (би́ти [се́бе]) об по́ли [рука́ми].

Дуже переживати, побиватися і т.ін. Приклади
  • Переляканий батько метушився, безтямно бив себе об поли й бурмотів: — Ой лихо, ой лихо! Хто тебе, голубонько, зобидив? Що трапилось? Заспокойся, зозуленько моя! (М. Лазорський)
  • [Христя (до Олени):] Батько об поли руками б'ються та бідкаються, мати плачуть (М. Кропивницький)
  • Міряє він хату — то вздовж, то впоперек, б'є об поли руками (Панас Мирний)
  • Як вони розгуляються,.. ми тут панночку хап, та до брички, та навтікача до шлюбу… Нехай собі, будучи, об поли руками б'ються, а завтра нічого робити, самі зап'ють весілля (Г. Квітка-Основ'яненко)

аж сті́ни (ві́кна, две́рі, по́ле і т.ін.) дрижа́ть (дрижи́ть).

Дуже гучно, занадто голосно (що-небудь діється, відбувається). Приклади
  • *Образно. Б'є об землю копитами сивий [кінь] — аж до обрію поле дрижить!.. (І. Гончаренко)
  • Співаємо, аж на улицю чути, аж стіни у хаті дрижать (Панас Мирний)

[аж] уда́рити об по́ли рука́ми.

Виявити надзвичайно сильне здивування, збентеження, обурення і т.ін. через що-небудь. Приклади
  • Як… роздивились і вгадали, що то солдат мальований, так аж об поли вдарили руками (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • вда́рити у по́ли. Оксентій вдарив у поли: — Як? Революція та й не дасть хліборобові землі? (Ю. Смолич)
  • — От горечко! — вдарив Шовкун об поли руками і кинувся бігти далі (О. Гончар)

по́ле зо́ру.

Простір, який можна охопити поглядом; видимість. Приклади
  • Я з цікавістю розглядав птаха. Та він змахнув дужими крильми і впав до землі. Я відразу загубив його з поля зору (А. Хорунжий)
  • Дуб зникає з поля зору (І. Багмут)
Коло інтересів, предмет діяльності. Приклади
  • Питання пропаганди передового досвіду завжди в полі зору працівників міністерства (З журналу)
  • Чому в цій ліриці таке звужене поле зору автора..? (Не ілюстрація..)
  • у по́лі зо́ру. Справа навчання працюючої молоді завжди має бути в полі зору держави (З газети)

як (мов, на́че і т.ін.) за по́ли тя́гне кого.

Кому-небудь дуже хочеться зробити щось. Приклади
  • Думки роздирали голову… Як там у городі? Що з Христею?..— Пріську наче за поли тягло піти довідатися (Панас Мирний)
  • Тягне було мене наче за поли надвір, на той шлях, кудою понесли її на кладовище (І. Нечуй-Левицький)

із поли́ в полу́, зі сл. відда́ти, переда́ти і т.ін.

Безпосередньо від одного до іншого. Приклади
  • Не довго торгувались… і стригун [кінь] із поли в полу перейшов до мене (Збірник про Кроп.)

тягти́ (сми́кати) за по́ли кого.

Настирливо домагатися чого-небудь від когось. Приклади
  • Смішні ті наші видавці: оце смичуть за поли,— давай щось нового! — а даси, то воно й застаріється те нове, поки на світ вилізе (Леся Українка)

лови́ти за по́ли кого, ірон.

Переслідувати кого-небудь; намагатися привернути до себе чиюсь увагу. Приклади
  • [Домаха (сама):] Так де ж тут не ловити женихів за поли, та ще багатирів!.. Ну, вже ж хоч гола, так зате ж, бачиш, красавиця [красуня] (Олена Пчілка)

Заступити шляхи полю.

Вислів зі «Слова о полку Ігоревім» (XII ст.): «Загородіть полю ворота своїми гострими стрілами…».
«Поле» тут — половці та інші племена, що нападали на Київську Русь.
У переносному значенні — оборонятися, спинити ворога.
Приклади
  • Були би ми «Полю»
    Шляхи заступили,
    Золотими шоломами
    З Дону воду пили.
    (І. Франко, На старі теми)

Марс. Марсове поле.

У римській міфології Марс — бог війни. «Марсове поле» — поле бою. Приклади
  • Кожен із молодих шляхтичів мріяв якнайскоріше зажити слави на марсовому полі. (П. Панч, Гомоніла Україна)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання