ПОКЛАДАЛИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

не поклада́ти рук, зі сл. роби́ти, працюва́ти і т.ін.

Дуже старанно. Приклади
  • Юруш розказував, як то він піклується та па́дкує коло князівського добра,.. рук не покладає (І. Нечуй-Левицький)
Дуже важко, завзято. Приклади
  • Було у неї одно добро, задля котрого вона [Пріська] робила-працювала, рук не покладала (Панас Мирний)
Працювати, трудитися. Приклади
  • Ніхто її не побачить нігде [ніде] і ні з ким, усе за роботою по господарству, цілий день рук не поклада (Г. Квітка-Основ'яненко)

відда́ти (покла́сти) / віддава́ти (поклада́ти) [свою́] ду́шу.

Щиро полюбити кого-небудь. Приклади
  • відда́ти і се́рце і ду́шу. [Маруся:] Орел, а не парубок! Раз тільки я учула його закохану розмову, і стерялась: і серце і душу йому віддала (М. Кропивницький)
  • І оддав свою душу тривожну я тобі, Лейяніта моя (В. Сосюра)
Померти. Приклади
  • А то щось їй заманулося з канави напитися. Хлепнула й тут же душу віддала (З газети)
  • Вдома, перед тим як приїхала швидка допомога, дихав батько, мов захеканий, руки похололи, очі стали порожні — от-от душу віддасть (Ю. Шовкопляс)
кому, чому. Витратити всю силу, всю енергію. Приклади
  • — Трактористи душу віддають роботі (П. Автомонов)
  • відда́ти се́рце і ду́шу. Сей змінив на домівку і шану і владу, Щоб знайти біля комина тишу й пораду. Він сім'ї своїй серце і душу оддав, Та й незчувся, як рідне за рідним сховав (Я. Щоголів)
  • Почувши про підпільну групу, Володя щиро радів, ладен був віддати організації всю душу (В. Козаченко)
за кого--що, заради кого--чого. Пожертвувати собою чи бути готовим померти заради кого-, чого-небудь. Приклади
  • Покохав Андрій Семена, як рідного брата, як батька, як неньку… Душу свою готов за нього покласти (М. Коцюбинський)
  • [Хвора:] Ніхто не має більшої любові, Як той, хто душу поклада за друзів (Леся Українка)
  • — Стережись, Василино! Колись згадаєш мої слова. Я ж тебе люблю й ладен за тебе душу оддати (І. Нечуй-Левицький)
  • Заради подруги душу ладна віддати [Надія] (Я. Баш)
  • — Жінка моя… Не думав я… ледащо… А проте — люблю її… душу свою віддав би за неї! (Панас Мирний)

і в го́лову (в го́лови, в ду́мці і т.ін.) [собі́] не кла́сти що.

Не передбачати, не сподіватися і т.ін. чого-небудь, не здогадуватися про щось. Приклади
  • — Винуватий, товаришу комісар. Дозвольте доповісти, — ми собі й у голови не покладали, що ви почуєте (Ю. Яновський)
  • в думка́х не поклада́ти. Коли товариш, Здавалося, що спав, то міг щохвилини Прокинутись, — дід зняв бекешу з нього, Щоб навіть той в думках не покладав, Що дбає дід про нього (М. Рильський)
  • Він, ясна річ, не міг і в думці класти собі, що перед ним той самий хлоп'як, який колись врізав його сирицею по мармизі (П. Загребельний)
  • А гайдамаки мовчки ждали, Поки поганці ляжуть спать. Лягли, і в голови не клали, Що вже їм завтра не вставать (Т. Шевченко)
  • Сите та п'яне лицарство спало покотом, ніхто й у голову не клав, що на кінцях мужицьких кіс тихим, котячим ходом вривається поміж них смерть (Юліан Опільський)

поклада́ти гріх на кого.

Звинувачувати кого-небудь у чомусь. Приклади
  • Я ні на кого не покладаю гріха, як на Петра (Сл. Б. Грінченка)