ПОЗІР — ФРАЗЕОЛОГІЯ

вту́пити / вту́плювати о́чі (зір, по́гляд) у кого--що.

Довго вдивлятися в кого-, що-небудь ( перев. бездумно, не сприймаючи баченого). Приклади
  • вту́питися по́глядом на що. — Доки не здаси всіх екзаменів, з двору виводити [мотоцикл] не смій! Це був для хлопця удар. Ні слова після цього не промовив. Ображено прикусивши губу, поглядом на вулицю втупився (О. Гончар)
  • вту́пити позі́р. Жабі, втупивши позір в електричну лампу, замислилась… (Олесь Досвітній)
  • Він… втуплював очі в глуху стіну сусідського будинку і прислухався до своїх думок (П. Панч.)
  • — Іди,— гримнув Христофор, втупивши в неї злісний погляд (О. Довженко)
  • Лежав [Бронко] отак, втупивши зір у небо, поскороджене ребристими хмарами, і думав (Ірина Вільде)
  • — Олександра була школярка першого року… Вона сиділа, низько похнюпивши голову і втупивши очі у свій стіл (Б. Грінченко)

на пе́рший по́гляд (по́зір).

На основі поверхового ознайомлення з чимсь, не вникаючи в суть. Приклади
  • Перша увійшла Зоня, а за нею він. Змінився на перший позір не дуже (О. Кобилянська)
  • Всі ці люди [члени приймальної комісії] здавалися спокійними тільки на перший погляд і лише тому, що вміли себе тримати (Григорій Тютюнник)
  • Ішов справді парубок. На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося (Панас Мирний)