ПОЗБУТИСЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

позбу́тися голови́.

Загинути, вмерти. Приклади
  • Черниш думав про це. Справді, що понесло його в ті ворота, де він — дуже ймовірно — міг позбутися голови? (О. Гончар)

позбу́тися кле́пки.

Втратити розсудливість, стати нерозумним, дурним. Приклади
  • Щось тільки скажеш чи зробиш не так, зараз і соромлять: Такий великий, а що витворяє. Чи ти сорому і клепки заодно позбувся? (М. Стельмах)

позбу́тися вінка́.

Втратити дівочу честь. Приклади
  • — Що хочеш дам. Найкращу хустку привезу.— За вашу хустку не одна дівчина вінка позбулася (М. Стельмах)

ріши́тися (позбу́тися) ро́зуму (ума́, глу́зду).

Втратити здатність нормально мислити, діяти і т.ін.; збожеволіти. Приклади
  • От вернувся [художник], відчинив лиш двері І — остовпів!.. На полотні якісь химери, Строкаті кола, плями… Наче хто топтавсь [по картині].. Художник глузду не позбувся трохи (А. Косматенко)
  • — Уже ж або обпоїла, або підкурила чимсь. А тільки він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився! (Дніпрова Чайка)
  • — Цей Павло ума рішився: от сам на себе і зводить лихо — чуєте? (Марко Вовчок)
  • Всі так ізвикли [звикли] бачити його без подружжя, що надзвичайно здивувалися, почувшися [почувши], що він має одружитися..— От, на старість розуму рішився! (Б. Грінченко)

позбу́тися життя́.

Померти, загинути. Приклади
  • — Коли хочеш позбутися життя, то вийди з хати,— понуро перший відказав і змовк (Леся Українка)