ПОЖАРИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
як (мов, ні́би і т.ін.) на поже́жу (на пожа́р), зі сл. поспіша́ти, бі́гти, пробі́гти і т.ін.
зі сл. крича́ти, склика́ти, ударя́ти і т.ін. Дуже голосно.
Приклади
- Ось стоїть він [Петро Синичка] напідпитку На порозі гуртожитку І кричить мов на пожар: Я вибійник! Я шахтар! (С. Олійник)
- Обертався [Мемет] на всі сторони і скликав, як на пожежу: — Усеїн!.. Места-фа-а-а!.. (М. Коцюбинський)
Дуже швидко.
Приклади
- — Голуб жінку б'є! — дзвоне [дзвонить] чутка від хати до хати, і люди біжать немов на пожежу (Панас Мирний)
- Початок тропаря він добре знав, що ж до кінця, то був трохи невпевнений, що скаже вірно, тому й поспішав мов на пожежу, щоб не дати очуматись законовчителю (О. Добровольський)
- Замполіт послав ординарця покликати сюди Сперанського. Ад'ютант пробіг, як на пожар, важко брязкаючи блискучими трофейними шпорами (О. Гончар)
Дивіться також