ПОВИСНЕМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ви́сіти (повиса́ти) / пови́снути на волоси́нці (на волоску́, на волоси́ні).

від чого. Бути дуже близьким до чогось фатального, небезпечного. Приклади
  • Я висів на волосинці від смерті, і Маша боролася за мою душу всю ніч (Ю. Яновський)
Бути в небезпеці, під загрозою. Приклади
  • висі́ти на ни́точці. Та наше життя завше висить на ниточці. Ніколи не можна казати гоп, доки не перескочиш (Ю. Яновський)
  • Заскреготав зубами, вилаявся і пішов. Знав, що його доля тепер повисла на волоску (М. Ю. Тарновський)
  • На багатьох обличчях лежав гіркий слід недавно пережитого бою, в якому було втрачено чимало крові, сили, нервів, і, може, життя повисало на волосинці (В. Кучер)
  • Побачивши, що… життя Івана Володимировича висить на волосині, Терентій кинувся в атаку (О. Довженко)
  • — Скільки людей він врятував, життя яких висіло на волосинці! (В. Кучер)
Постійно загрожувати своїм настанням (про лихо, нещастя і т.ін.). Приклади
  • — Моя люба кузиночко, війна висить на волоску ще з вісімнадцятого року… (Ірина Вільде)
  • Лихо висіло на волосині над його головою (Панас Мирний)
Перебувати в дуже непевному, критичному становищі. Приклади
  • Знаючи свою минувшину і розуміючи, що його посада висить на волоску, він весь той час мовчав, працював (І. Франко)
  • Тані Турбай і самій не пояснити це почуття. Адже за два роки вона перемогла в усіх змаганнях. Правда, щоразу ця перемога висіла на волосинці (В. Собко)
  • [Воронін:] Роздмухувати цей конфлікт не в твоїх інтересах. Невже ти не розумієш, що ти й без цього висиш на волосинці? (О. Левада)

пови́снути на гілля́ці (на вербі́ і т.ін.).

Заподіяти собі смерть; повіситися. Приклади
  • Коли б повиснув на вербі котрийсь з Мартинчуків чи Загайчиків, то й дитина вказала б пальцем на Аркадія як морального призвідцю злочину (Ірина Вільде)
  • [Домаха:] Коли б одна була, може б у річку кинулася або повисла на гілляці; а тепер мушу жити, хоч важко..! (М. Кропивницький)
Бути страченим через повішення. Приклади
  • — А ти забула, що я давно на смерть вирокований [приречений], що коли б упіймали зараз, то вже завтра, може, повис би на гілляці (В. Гжицький)

ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути в пові́трі (між не́бом і земле́ю).

Залишатися нерозв'язаним, нез'ясованим, нездійсненим. Приклади
  • Найкращі плани і замисли можуть повиснути в повітрі, якщо слаба робота з людьми, з кадрами (З газети)
  • Наказ жорстокий, але справедливий.— Що ж він тепер робитиме? — повисло в повітрі питання Пишної (Ю. Збанацький)
  • — Хто повинен заохочувати проектувальників? Проектний інститут? У нього немає коштів на цю статтю витрат. Замовник? Він не має законних підстав. От і висять ці питання в повітрі роками (В. Попов)
тільки ви́сі́ти в пові́трі. Перебувати у невизначеному, непевному становищі. Приклади
  • Минув ще один місяць, а я все ще вишу між небом і землею. І туди мене тягне, і тут порвати не сила (Ірина Вільде)
  • Але ж він [твір], певне, вийде в світ, бо хоч Ваш видавець і висить в повітрі, та не буде ж він вічно висіти, бо його банкір мусить же об'явитись (Леся Українка)
Залишатися без підтримки, не зустрічати відповіді, співчуття. Приклади
  • За літо в боях корпуси його [Врангеля] було знекровлено.. І зараз оця задніпровська операція, що вона йому принесе? З останніх сил простягає руку на Захід, чи зустріне вона там дружній потиск, чи так і повисне в повітрі? (О. Гончар)

повиса́ти / пови́снути на ши́ї (на ши́ю) у кого, кому.

Радо, га́ряче обіймати кого-небудь. Приклади
  • Василько схоплюється з свого ліжечка, гарячими ручками тягнеться до мами, і повиса на шиї (І. Рябокляч)
  • Хотілося [Марусі].. повиснути старій їмості [дружині священника] на шиї, пеститися (Г. Хоткевич)