ПОВЗАЛИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

по́взати (ла́зити) на колі́нах перед ким--чим, рідко у кого і без додатка, зневажл.

Принижуватися перед ким-небудь, просячи щось, благаючи про щось. Приклади

[Колісник:] Тепер ви тихі, як піймалися мені до рук. Тепер ви от на колінах у мене лазите, а тоді?.. (Панас Мирний)
Той, хто злетів раз до сонця, хто відчув силу своїх крил і радість польоту, той не буде повзати на колінах (І. Цюпа)
Все село бачило, як повзала вона перед доччиною тачанкою на колінах… щоб та не веліла палити святий хліб (О. Гончар)

У нога́х ла́зити (по́взати і т.ін.) у кого, перед ким і без додатка, зневажл.

Дуже принижуватися перед ким-небудь, просячи щось або дякуючи за щось. Приклади

— Допоможи він [батько] мені крихту, каплю… і я б тепер багач на всю губу був. І не приходилося б у чужих людей в ногах лазити, чужих прохати… (Панас Мирний)
[Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм… (М. Кропивницький)
Він ось… повинен у ногах лазити та дякувати, що подушне все до копієчки заплатив (Панас Мирний)
[Степан:] Не жінка то, котра в ногах повза без провини, не подружжя вона (М. Кропивницький)

Народжений повзати літати не може.

З цією поетичною формулою збігаються заключні слова байки російського поета XVIII ст. І. Хемніцера «Мужик і корова»: «…кто ползать родился, тому уж не летать». Вислів набув поширення після появи «Пісні про Сокола» (1898) M. Горького, де є рядок «Рожденный ползать летать не может». Приклади

Темного світлий щиро жаліє,
темний над світлим завше кепкує.
Світлий літає — жити не вміє,
повзає темний — Бога не чує.
(В. Базилевський, З давніх-давен, від епохи санскриту…)
— Чого доброго, отак і проживе, — сказав після паузи Степура. — Заб'ється в щілину і всі бурі в ній пересидить.
— Таким не заздрю, — сказав Богдан. — Оце вони й є ті, що «народжені повзати». (О. Гончар, Людина і зброя)