ПОВЕРНІМОСЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

се́рце поверта́ється / поверну́лося.

тільки се́рце поверну́лося, у кого. Хто-небудь перейнявся співчуттям, жалем до когось. Приклади
  • Очі йому від знемоги закрилися, зуби зціплені, вид страшний, грізний. У матері аж серце боляче повернулося од того виду страшного (Панас Мирний)
чиє, до кого. Хто-небудь починає прихильно ставитися, відчувал симпатію, любов до когось ( перев. після якогось непорозуміння, незлагоди, сварки і т.ін.). Приклади
  • Ні, не таким було кохання його [Данила] до дівчини. Її серце вже поверталося до Нечуйвітра, коли Данило побачив Галину (М. Стельмах)

ні́де (ні́як) [було́] поверну́тися.

Дуже багато. Приклади
  • Кругом їх набилося народу — повернутися ніяк (Панас Мирний)
Дуже тісно. Приклади
  • За ними прийшли ще люди, так що в хаті ніде було повернутися (Григорій Тютюнник)
  • Коли вперше з Петром Здором зайшов [Тиміш] до гуртожитку в призначену для них кімнату, Шпак накинувся на новачків: — Самим повернутися ніде (М. Колесник)

поверну́лося колесо́ істо́рії, книжн.

Сталися зміни в чому-небудь. Приклади
  • [Назар Петрович:] Що зробиш? Повернулося колесо історії. Так, що тобі, хлопче, мабуть, доведеться схопити гарбуза. [Сергій:] Хай так. Я хочу почути це від неї самої (Л. Дмитерко)

поверну́тися / рідко поверта́тися спи́ною (плечи́ма і т.ін.) до кого--чого.

Виявити зневагу, байдужість і т.ін. до кого-, чого-небудь, знехтувати ким-, чим-небудь. Приклади
  • Раніше, щоб не допустити втрат урожаю, залучали шефів. З переходом на самофінансування і самоокупність шефи повернулися до нас спиною (З газети)
  • — Люди повернулися до них спинами.. А оті запроданці нічого не бачать із своїх нір і гадають, що вони мають на людей вплив… (М. Ю. Тарновський)

де (куди́) не поверну́тися.

Скрізь, усюди. Приклади
  • Вже ворог оточив дороги, куди не повернись (В. Сосюра)
  • Де не повернеться [козак заможний Клим], вона [доля] усюди з ним (Л. Глібов)
  • Ті пишні великі очі так і сяють передо мною, як вечірня зоря, куди не повернуся (І. Нечуй-Левицький)

поверта́тися / поверну́тися до життя́.

Ставати знову здоровим. Приклади
  • Він дихав якось переривчасто, з натугою, і лице його відсвічувало незбавну радість людини, що повертається до життя (Григорій Тютюнник)

поверта́тися (оберта́тися, става́ти) / поверну́тися (оберну́тися, ста́ти) обли́ччям (лице́м) до кого--чого.

Спрямовувати свою увагу на кого-, що-небудь. Приклади
  • Сам Пепусовський говорив, що до села треба обернутися обличчям (М. Стельмах)
  • Тим відрадніше пам'ятати, що скрізь у світі є.. вірні трудящим люди, подібні Луї Арагону, що відійшов від сюрреалізму і повернувся обличчям до живого життя (М. Рильський)

ЯЗИ́К НЕ ПОВЕРТА́ЄТЬСЯ / НЕ ПОВЕРНУ́ВСЯ у кого, кому і без додатка.

Хто-небудь не може, не наважується або соромиться говорити про щось. Приклади
  • Хто таки вимовляв виразно дяку, у других язик не повертався, і вони дякували поцілунками (Панас Мирний)
  • Все б дядькові Йванові відповів без брехні, бо є такі люди, що їм сказати неправду просто не можеш, язик не повертається (О. Гончар)
  • — У мене і язик не повернеться умовляти тебе (Головко)
  • Насті кортіло і про тих дві сотні сказати, але язик не повернувся (О. Шеренговий)
  • язи́к поверта́ється / поверну́вся. [Таня:] Ви чуєте, що він говорить! Та як у вас язик повернувся таке про Ракитіна подумати (І. Кочерга)
  • — Два роки — це таки строк… Може, й забувати стала? Таке запитати повернувся йому язик. Холодом мовчання відповіла на таку безтактність (О. Гончар)

Повернімося до наших баранів.

Цей вислів (французькою мовою — «Revenons a nos moutons») походить з анонімного французького фарсу XV ст. «Адвокат П'єр Патлен», персонаж якого щоразу перериває свою мову, забуваючи про свою мету — оскарження пастуха, який украв у нього баранів. Вислів набув поширення завдяки тому, що його цитує Ф. Рабле в романі «Гаргантюа і Пантагрюель».
Вживається в переносному значенні, коли жартівливо нагадують про потребу повернутися до раніше зачепленого питання.
Приклади
  • Відбилась від теми, revenons a nos moutons; приходить мама, ідемо обідати. (Леся Українка, Лист до М. Косача, березень 1891 р.)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання