ПЛАЧЕМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

хоч плач, хоч скач.

Уживається для вираження скрутного або безвихідного становища, відчаю, досади і т.ін., коли не можна щось змінити, переінакшити. Приклади

Машину цю створили винахідники.. Склали договір на роботу, а тепер хоч плач, хоч скач! (П. Автомонов)

Уживається для вираження марності чиїхось зусиль, неможливості, безсилля зробити, вдіяти що-небудь; що не роби. Приклади

Як стане було той Гопченко гопки, то вже не зіб'єш його нічим,— хоч плач, хоч скач, а зробить, як сказав (Ю. Яновський)

па́лиця пла́че за ким.

Хто-небудь заслуговує покарання, когось треба побити. Приклади

— Це найбільший шибеник школи, за ним палиця давно вже плаче (З газети)

[і] сміх і го́ре (гріх, плач, сльо́зи, ли́хо і т.ін.).

Одночасно смішно і сумно; трагікомічно. Приклади

— От щоб тебе з твоїми вигадками! І сміх і лихо з дурнем (Г. Квітка-Основ'яненко)
Щоб голова колгоспу та був без грошей, а його дочка, молода вчителька, без чобіт! І сміх, і сльози (В. Кучер)
— Чого ж сама на збори не прийшла? — Куди вже там бабі ходити на збори: і сміх і гріх (М. Стельмах)
Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою (М. Коцюбинський)

хоч [сядь та й (ти)] плач.

Уживається для вираження скрутного або безвихідного становища, відчаю, досади і т.ін. Приклади

[Федір:] Тепер з одною конячкою ніхто в супрягу не приймає — хоч сядь та й плач (І. Карпенко-Карий)
Поривається бігти Катря, а ноги мов самі прикипіли до землі. Ніяк не несуть, хоч плач (В. Кучер)
Знову… дощ. Хоч ти плач (В. Мисик)

тюрма́ пла́че за ким.

Хто-небудь заслуговує на засудження, ув'язнення. Приклади

аж три тюрми́ пла́чуть по кому. Чи ж варто дивуваться, що в хід пішли такі козирі, як премєр-утікач П. Лазаренко, по якому за награбоване, як сказали б у народі, аж три тюрми плачуть українська, швейцарська та американська (З газети)
— Це він для вас — непорочність? — Тритузний мало не зареготав.— Та за таким уже тюрма плаче (О. Гончар)

Долина печалі. Юдоль плачу.

Вислів походить з Біблії (псалом 84,5—7). Де «юдоллю (церковнослов'янське «долина») плачу» називається місце, де відбуватиметься Страшний суд при кінці світу.
У переносному значенні: життя з його турботами й печалями; гірка, страдницька доля. Приклади

Я чув: «Ці лілії, що упояють чаром,
Оподаль від землі, a valle lacrimarum,
Зросли тут засівом всесильної руки…»
(М. Зеров, Данте)
Юдоль плачу, земля моя, планета,
блакитна зірка в часу на плаву,
мій білий світ, міцні твої тенета, —
страждаю, мучусь, гину, а живу!
(Л. Костенко, Юдоль плачу, земля моя, планета…)

Єремія. Плач Єремії.

Єремія — юдейський пророк, який жив близько 628—586 pp. до н. е. «Книга пророка Єремії», автор якої остерігає свій народ, що коїть гріхи, й пророкує кару Божу, становить частину Біблії. До Біблії належить також «Плач Єремії», де оплакано спустошення Єрусалима Навуходоносором у 588 р. до н. е.
У пізнішому слововживанні ім'я Єремії стало загальною назвою людини, що пророкує страшні нещастя. Приклади

Потрібен пломінь Єремії,
Та, ненароджений, він згас.
Крутіж лихої веремії
Поніс у вир смертельний нас.
(Є. Маланюк, Друге посланіє)
І ввесь свій пал, і ввесь свій гнів,
І що дала в розпуці мрія,
Ти — саможертва, самодія —
Вложив у свій натхненний спів,
Як Єремія.
(М. Вороний, Пам'яті Г.Ч.)
Єреміє, зловісний пророче в залізнім ярмі!
Певне, серце Господь тобі дав із твердого кришталю;
Ти провидив, що люд буде гнить у ворожій тюрмі, —
Як же серце твоє не розбилось від лютого жалю?
(Леся Українка, Єреміє, зловісний пророче….)

Плач і скрегіт зубовний.

Вислів, що неодноразово трапляється у Старому Заповіті та Євангелії, наприклад: «Прийде пан раба того в день, коли він не чекає, і в годину, якої не відає. І відлучить його, і покарає, як лицемірів; там буде плач і скрегіт зубів» (Матв., 24, 50—51).
Означає крайній ступінь розпачу. Приклади

Діставайте! Кожному по ділах його: одні життя вічне в Бозі, а другі — плач і скрегіт зубів, геєну вогненну… і назавжди, навіки? (М. Могилянський, Честь)
Річард: Що ж, годі вже мені нещасним бути! Доволі вже того «плачу, й ридання, і стогону, і скреготу зубів». (Леся Українка, У пущі)

Плач на ріках вавилонських.

Вислів походить з біблійної Книги Псалмів. У136 псалмі йдеться про поневіряння юдеїв у вавилонському полоні: «На ріках Вавилонських сиділи ми й плакали…».
У переносному значенні — розпач, відчай. Приклади

Гриміли славою і зброєю батьки;
Пройшли віки…
Як у сільці ворони,
Сини гнусавлять думи і байки,
Старі й малі, поети й жебраки,
Немов жиди на ріках Вавілону.
(І. Багряний, Скелька)
І так, як євреї на ріках вавілонських, так вони (поляки) заголосили тоді на весь світ своїм Міцкевичем і іншими поетами. (П. Куліш, Григорій Квітка-Основ'яненко і його повісті)

Ярославна. Плач Ярославни.

Героїня «Слова о полку Ігоревім» (XII ст.), образ якої є втіленням високих почуттів любові та вірності. Плач Ярославни — одна з найбільш відомих частин твору, неперевершений зразок давньоукраїнської лірики. Приклади

Підсушує крила бабка, блукають казки дитячі,
Дрімає майбутня пісня в яєчкові голубім,
Пригадує сни калина, в яких Ярославна плаче,
Неначе забута дума, лягає в долину дим.
(Л. Талалай, Пливе туман)
Минула ніч тривожно і безславно.
І скрізь степи, і всюди вороги.
Коли ж ти вийдеш, ніжна Ярославно,
На темний вал одчаю і жаги?
(П. Филипович, Минула ніч…)