ПЕЧЕНОГО — ФРАЗЕОЛОГІЯ
дава́ти (підно́сити) / да́ти (піднести́) [пече́ного] гарбуза́ кому, жарт.
Відмовляти кому-небудь у сватанні, залицянні.
Приклади
- роздава́ти гарбузи́. Може, з десяток женихів залітало на обійстя Вариводи, щоб одержати Ярину та пару добрячих волів з млином на підпряжку, так скажена дівка всім женихам роздала гарбузи (В. Речмедін)
- [Відьма:] Знаю, знаю про твою біду, якого тобі [сотнику] мудрого печеного гарбуза піднесла Йосипова Олена (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Маринка наша довго ховалася, та син старости виказав,— він до неї колись сватався, а вона йому гарбуза піднесла (О. Іваненко)
- Гарна була дівчина на все село.. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала (Українські народні казки)
діста́ти (покуштува́ти і т.ін.) [пече́ного] гарбуза́ від кого і без додатка, жарт.
Одержати відмову під час сватання, женихання, залицяння.
Приклади
- схопи́ти гарбуза́. [Назар Петрович:] Так що тобі, хлопче, мабуть доведеться схопити гарбуза. [Сергій:] Хай так. Я хочу почути це від неї самої (Л. Дмитерко)
- Не один з магнатів і князів… залицявся [до княжної].. і кожному довелось.. покоштувать [покуштувати] гарбуза (О. Стороженко)
- Орися при першій же розмові нагадала йому Настю з Пісок.— Дістав гарбуза від дочки хазяйської, то тепер уже й біднячкою не гребуєш! (А. Головко)
підклада́ти (приклада́ти) / підкла́сти (прикла́сти) вогню́ до пече́ного.
Погіршувати становище, ускладнювати що-небудь чимсь.
Приклади
- До лиха — та ще лихо; до печеного — та ще вогню прикладають… (Панас Мирний)
- — Казала ж тобі: не вір, не йди.. А таки поліз. Хома невірний! До печеного та ще огню підкладаєш! (Панас Мирний)
як (мов, на́че і т.ін.) [пече́ний, варе́ний] рак.
Дуже червоний ( перев. від сорому).
Приклади
- Вуха стали, як печені раки.
- Коли б видніше було, Власов побачив би, як Василь наче рак став від тих слів його (Панас Мирний)
гі́рше (гі́рш) гірко́ї (пече́ної) ре́дьки (полину́ і т.ін.).
Нестерпний.
Приклади
- Така колотнеча була Чіпці гірше полину (Панас Мирний)
- Максим, як там кажуть, і гарненько покотив!. .Одно здавалося гірше печеної редьки, становилося руба в горлі. Це життя в казармі вонючій (Панас Мирний)
зі сл. набри́днути і под. Дуже, надзвичайно, великою мірою.
Приклади
- Вона обридла йому гірше печеної редьки (І. Нечуй-Левицький)
- гірш за ре́дьку гірку́. Скінчу вже врешті свою подорож, яка, певно, докучила тобі гірш за редьку гірку (М. Коцюбинський)
- Не тільки зарічанам, а й замостівцям набрид [Святоха] гірше гіркої редьки (П. Рєзніков)
як (мов і т.ін.) [лихі́й, пече́ній і т.ін.] Боля́чці, зі сл. годи́ти.
Дуже, надзвичайно.
Приклади
- Старі дуже любили свою дитину, годили їй, як болячці печеній, та й розбалували (О. Стороженко)
- [Домаха:] Ти догоджав Прісьці? [Карпо:] Годив, як лихій болячці (М. Кропивницький)
- За що ти мене так зіпсував? Чи це твоя подяка за моє добре серце? Я ж тобі завсіди годив, як тій болячці (Л. Мартович)
- Вони годили Грицаєві як болячці, й мусили кидати роботу та панькатися з дідом (І. Нечуй-Левицький)
[і] пече́не й варе́не, зі сл. ки́дати і под.
Все або взагалі будь-яка робота.
Приклади
- — Покидали люди печене й варене, поспішили на похорон (В. Чумак)
- То нападе на неї таке, що вона всю хату переверне, прибираючи та чепуривши її.. А то знов загуляє, заведе, покине все печене й варене і грає, як метелик (Грицько Григоренко)
- Обидві сестри, тільки-но брат переступав поріг, кидали печене і варене і заклопотано квапились подати йому то свіжої води напитись та вмитись, то рушника (Б. Антоненко-Давидович)
- Як тільки покажеться орда, зараз віха і повернеться у той бік, куди орда йде — зараз усі тікають у ліс, кидають і печене і варене (Легенди і перекази)
Всілякі страви.
Приклади
- варе́не і пече́не. Гей до мене! Є у мене і варене і печене: Буде людям, буде й вам (Л. Глібов)
- Заходжу сьогодні до нього. А в нього, голубчики, — рай… На столі печене й варене, а грамофон все божественне виспівує (В. Чечвянський)
Дивіться також