ПЕЧАЛЬНОЇ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

Лицар печальної подоби.

Так найменував героя роману М. Сервантеса «Дон і Кіхот» (1605—1615) його слуга Санчо Панса; бідний шляхтич Дон Кіхот, який став мандрівним лицарем, не вміючи відрізнити плоди своєї фантазії від реальності, часто зазнає болючих поразок. Приклади
  • А лицарі печальної подоби
    цілують землю у чумні вуста,
    немов царівну в кришталевім гробі.
    Але казки залишили Чорнобиль.
    (І. Жиленко, Похорон)

ли́цар печа́льного (сумного) о́бразу, книжн.

Наївна людина, пустий мрійник, що нагадує відомого літературного персонажа. Приклади
  • — Ти й сама у нас, як Дон-Кіхот! Що він мав на увазі? Що довга вона та худа, як лицар печального образу? Чи вважає, що самостійне життя своє вона починає боротьбою з вітряками? (О. Гончар)