ПЕНЬОК — ФРАЗЕОЛОГІЯ
чо́ртів пеньо́к, лайл.
Уживається для вираження незадоволення ким-небудь.
Приклади
- — Ти що? — витягнув шию Плачинда. — Ти як, чортів пеньок, говориш з господарем! (М. Стельмах)
пеньо́к (пень) з очи́ма, грубо, фам.
Нетямущий, безтолковий, дурнуватий.
Приклади
- — Що ж ти, старий пеньок з очима, і далі мене не зрозумів. Репетував багато, а що й до чого — ніяк не збагнеш (З журналу)
як (мов, ні́би і т.ін.) пень.
зі сл. стоя́ти, сиді́ти і т.ін. Бездумно, бездіяльно, нічого не розуміючи.
Приклади
- — О, та у вас тут і помічники є!.. Тільки чого це він сидить як пеньок? (Григорій Тютюнник)
- як пеньо́к. — А я чогось не вмію плакати,— довірливо признався вчитель.— Ще малим, коли мене били, мовчав як пеньок (М. Стельмах)
- Рибалка труситься, стоїть як пень. Не розшолопає — чи ніч, чи день (Л. Глібов)
- Гнат не пручався — він стояв, як покірна дитина, або, краще, як пень, з котрим можна все зробити (М. Коцюбинський)
Уживається для підсилення, підкреслення якої-небудь ознаки, дії, якогось стану і т.ін.; дуже.
Приклади
- — Сидиш, Катюшо, і лаєшся — запросив у гості, а сам, старий чорт, мовчить як пень (В. Собко)
- О всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (М. Рильський)
до пня.
Зовсім, повністю, дощенту.
Приклади
- Зайнялась і згоріла до пня хата (З журналу)
- до пенька́. Хома послав Луку в свій ліс надрати лика; А мій Лука за ликом увесь ліс очистив, до пенька! (Л. Боровиковський)
- [Ярослав:] Встає полків залізная стіна, щоб нашу Русь од хижаків південних Оборонить і знищить їх до пня (І. Кочерга)
сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою і т.ін.).
Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т.ін.
Приклади
- Ялинка… пиво… Преферанс. .. А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан)
- Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський)
Перебувати в нерухомому положенні.
Приклади
- Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка)
Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від'їжджаючи.
Приклади
- — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний)
- Дід… незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало)