ПАРКО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

па́рити парка́.

Нервувати, гарячкувати. Приклади

— Скажений! Парка парить, швендяє, аж попару не знайде, чогось товчеться, ще й ображає шляхту докорами,— додав Оксинський… (І. Нечуй-Левицький)

Діяти з надзвичайною поспішністю, гарячково. Приклади

Хлопці бігали, шукали [Настю], парили парка — як у воду впала (С. Васильченко)
— Викрадьте ви Марцею та їдьте до Кишенева та й повінчайтесь потаєнці [таємно]. Нехай стара тут собі купається в морі. Ото буде парить парка, як ви вчинете цю штуку! (І. Нечуй-Левицький)

Мойри (парки).

Грецькі богині людської долі, дочки Зевса і Феміди. Спочатку вважали, що в кожної людини є своя мойра. Згодом кількість мойр зменшилася до трьох. Уявляли їх у вигляді старих жінок: Клото пряде нитку людського життя, Лахесіс визначає долю людини, Атропа, перерізаючи нитку, обриває життя. У римській міфології мойрам відповідали парки.
У сучасній мові мойра, парка — синоніми долі. Приклади

А поки те, да се, да оне…
Ходімо просто-навпростець
До Ескулапа на ралець —
Чи не одурить він Харона
І Парку-пряху?..
(Т. Шевченко, Чи не покинуть нам, небого…)
Ти йдеш, людино. Сяють смолоскипи,
Але від їх іще чорніша мла.
Невже й тобі, нових часів Едіпе,
Сліпе блукання Мойра прирекла?
(М. Рильський, Знов той же сфінкс.)
Та на Олімпі знають, на вершині,
від самої хвилини відплиття,
три Мойри, три безжалісні богині,
що визначають все людське життя.
(Л. Костенко, Скіфська Одіссея)

Парки.

У римській міфології — богині долі (відповідні до грецьких мойр): Нона, Деціма і Морта. Перші дві сприяли народженню дитини на дев'ятому чи десятому місяці, а остання була богинею смерті.
В образному вживанні парка — доля. Приклади

А поки те, да се, да оне…
Ходімо просто-навпростець
До Ескулапа на ралець —
Чи не одурить він Харона
І Ларку-пряху?..
(Т. Шевченко, Чи не покинуть нам, небого…)
По жилах час тече, а просвітку не видко.
Життя сувору нитку проклята Парка тче.
(В. Стус, Наслання — от і вже…)