ПАЗУХА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

за сло́вом до кише́ні (у кише́ню) не лі́зти (не ла́зити, не полі́зти).

Уміти підтримувати розмову; любити поговорити. Приклади

не полі́зти за сло́вом у па́зуху. [Марко:] Та й ти не полізеш у пазуху за словом (З. Мороз)
не полі́зти за сло́вом в карма́н. — Та ти за словом в карман не полізеш,— весело промовила Ольга Семенівна.. — Побачимо.— Ну, й побачимо (Г. Хоткевич)
за слова́ми не ла́зити до кише́ні. Він… над усе любив веселі теревені. І за словами сам не лазив до кишені (М. Рильський)
— Побачила я його, так ніби нічого чоловік, за словом до кишені не лізе, правда, перекошений трохи на війні, але всі форми є… І пішла за нього (М. Зарудний)

Бути дотепним і метким у розмові. Приклади

по сло́во до кише́ні не лі́зти. — Язик маєш гострий, по слово до кишені не лізеш (І. Муратов)
Всякому відріже, за словом до кишені не полізе (Укр. присл.)
Вогонь — не дівка. За словом до кишені не полізе (М. Руденко). О, той за словом у кишеню не полізе (С. Журахович)
Був.. Гнат із таких, Що не лізуть в кишеню за словом (С. Олійник)
Та й сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (О. Ковінька)
—А ви, дядьку, бачу, із тих, що за словом у кишеню не лізуть (Григір Тютюнник)

з ка́менем за па́зухою.

Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими намірами. Приклади

Тих, хто живе з каменем за позухою, не висувають, не посилають до науково-дослідних закладів на стажування (Ю. Шовкопляс)

держа́ти (трима́ти) ка́мінь за па́зухою.

Приховувати злобу, ненависть до кого-небудь; бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь. Приклади

держа́ти каменю́ку за па́зухою. [Герцик:] Котрий лисичить, умизгається, лебезує,.. чи не частіше всього держе [держить] за пазухою каменюку (М. Кропивницький)
Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить (Укр. присл.)
Настя вчора якось сказала, що раніше з тобою гуляла, от я й вирішив поговорити… Нащо камінь за пазухою тримати? (М. Ю. Тарновський)

аж го́лому по́за па́зухою по́вно.

Уживається для повного заперечення змісту речення; нічого. Приклади

Набрав, що аж голому поза пазухою повно (Укр. присл.)

ка́мінь за па́зухою у кого.

Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими, недобрими намірами. Приклади

каменю́ка за па́зухою лежи́ть. [Приблуда (до Горпини):] Як тільки хто передо мною почне лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (М. Кропивницький)
— Були друзі щирі і нерозлучні, вірні до гроба, але були й недруги, у яких тільки камінь за пазухою (В. Москалець)

пригрі́ти гадю́ку (га́дину і т.ін.) на гру́дях (у па́зусі і т.ін.), грубо.

Виявити турботу, піклування про того, хто потім віддячує злом; помилитися в комусь. Приклади

пригрі́ти га́дину. Це гадина, котру ми пригріли, — мовив, зітхнувши, кооператор (В. Підмогильний)
Вихор сплюнув і гірко вилаявся: — Пригріли гада за пазухою! (В. Кучер)
[Андрій:] Не оступавсь би за його [за нього]. А то, бач, пригрів гадюку у пазусі, вона й укусила (М. Костомаров)
Оленчук, що стояв осторонь, піймав на собі гострий Килигеїв погляд: Так оце воно таке, твоє благородіє? Пригрів на грудях гадюку? (О. Гончар)

вси́пати (ки́нути, вки́нути і т.ін.) при́ску за очку́р (за па́зуху) кому.

Завдати неприємностей кому-небудь. Приклади

[Економ:] Гляди, щоб ми не всипали тобі за очкур приску! (С. Васильченко)
[Михайло:] Слухай, Катре, не муч мене! Щоб я більше не чув про Дмитра! Не поминай мені про нього! Тут прийдеш до тебе порозкошувати душею, впитися коханням,— а ти мені вкинеш приску за пазуху (М. Старицький)

відігріва́ти / відігрі́ти (ви́годувати) змію́ (гадю́ку) бі́ля (ко́ло) [свого́] се́рця (за па́зухою) зневажл.

Виявляти турботу, піклуватися про того, хто згодом віддячить злом. Приклади

ви́гріти змію́ за па́зухою. — Покійний гетьман змію за пазухою вигрів. При батькові в пір'я поріс, а сина скривдив, булаву і достатки забрав, з батькового двора сиріт гонить (Б. Лепкий)
[Харко:] Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав — та пізно вже (Панас Мирний)
Захотілося, наприклад, Пашці вчитися. Тітка-лавушниця в крайнім ступеню обурення казала їй добросердечно: — Ах ти ж, паскудо неприкаяна! А що ж, я по хазяйству сама тоді маю бігати? Навіщо ж ми тоді тебе брали? От і відігрій змію за пазухою! (Г. Хоткевич)
— А що, одігріли змію біля свого серця! — гукали перші неймовірці (Панас Мирний)

Тримати камінь за пазухою.

Вислів походить з п'єси римського письменника Плавта (близько 254—184 до н. е.) «Комедія про глечик». Скупий Евкліон, який знайшов глечик із золотом, не довіряє своєму сусідові Мегадору, що сватає його дочку: «Пащу розкрив на золото! Показує хліб в одній руці, а камінь тримає у другій».
У переносному значенні — приховувати недобрі наміри. Приклади

З того з'єднання нічого не вийшло, а хоч би й вийшло, то користь мала, бо все-таки обидві сторони (поляки й русини) ні крихотки одно одному не вірять і за пазухою ховають добрі каменюки на всякий случай. (Леся Українка, Лист до М. Косача, березень 1891р.)