ОКОЮ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

покла́сти о́ко.

Виявити свою увагу, симпатії до кого-небудь. Приклади
  • Бо де ж є такий чоловік у Яблунівці, щоб на вродливу жінку, та не поклав свого ока (Є. Гуцало)
  • Та й Фанас раніше за інших.. поклав око на Бурлаївну, підбивав клинці, вторував свою стежку до грушки над балкою (М. Рудь)
Намагатися привласнити що-небудь. Приклади
  • Губернатор поклав око на чуже зерно (З газети)

скі́льки о́ка.

Як далеко можна побачити. Приклади
  • Скільки ока — Дніпро перед нами лелів І байдуже котив свої хвилі (М. Старицький)

на пе́рше о́ко.

При поверховому ознайомленні з ким -, чим-небудь; спочатку. Приклади
  • На колгоспному подвір'ї, попри надто ранній час, селянського люду було стільки, що зборище це на перше око можна було взяти за звичайний сільський ярмарок (Г. Епік)

сторо́ннє (лю́дське́) о́ко.

Чужа людина, люди. Приклади
  • Оксень, почувши цокіт брички, присів у житі, щоб сховатися від сторонніх очей (І. Цюпа)
  • Дві ночі мчались.., ховаючись від людського ока (М. Коцюбинський)
  • сторо́нні (людські┌60094) о́чі. — Чом я не зосталась у матері? Мене б мати сховала од людських очей (І. Нечуй-Левицький)
  • На вузлових станціях його [санітарний поїзд] заганяли на далекі запасні колії, про нього, як могло здатися сторонньому окові, забували (Д. Бездзик)
  • З усім криється від стороннього ока (Є. Гуцало)
  • Телеграма була… заплутана і для стороннього ока зовсім незрозуміла (О. Іваненко)

у [всі свої́] чоти́ри о́ка; в че́тверо оче́й, зі сл. диви́тися, сте́жити і т.ін.

Дуже пильно, уважно; постійно, невідступно. Приклади
  • За роботою він стежив у всі свої чотири ока: коли в кого траплялась помилка чи затримка, він одразу підходив… (Ю. Шовкопляс)
  • Тепер уже для Марусі ясно було, що треба… тікати. Але й Марусякові се було ясно, і він стежив за своєю попадею в чотири ока (Г. Хоткевич)
Удвох, обоє. Приклади
  • Коли хтось бере в руки макітру чи горщика [на базарі], то чоловік із жінкою затихають, в четверо очей дивляться на покупця та свій товар у його руках (Є. Гуцало)

[аж] вбира́ти / бра́ти [в се́бе] о́чі (о́ко).

Вабити своєю красою, яскравістю барвів і т.ін. Приклади
  • Ясна прозелень озимих хлібів око вбира (К. Гордієнко)
  • о́чі відбира́ти. Привіз Петро одно ліжко з бази, сітка панцирна, бильця з нікелю… все з нікелю, очі одбирає (З газети)
  • Кругом кладовища — то зеленіє жито, аж очі бере в себе, то шумить золотим колосом пшениця (І. Нечуй-Левицький)
  • Всі вони [хусточки] красиві. Аж вбирають очі. Кожна запинає Доленьку жіночу (Г. Чубач)
  • Лежали персні, увінчані коштовними камінцями, які аж вбирали в себе очі (В. Кучер)
  • Її краса очі вбирала, і не хотілося думати — дурна вона чи розумна, добра чи скажена (Ю. Яновський)
  • Вся долівка кімнати була вистелена барвистими килимами, що вбирали очі своїм червоно-синім мереживом (Олесь Досвітній)

не ви́дне о́ко кому і без додатка.

Не годиться, не можна. Приклади
  • Пробували обійняти її за плечі, а то й за стан, знаючи, що Палажечка нічия й тому гоноритися їй не видне око (Григір Тютюнник)
  • Казав же мені отой солдат з трудармії, що обмотки подарував: Ти, синок, за фронтом іди… Правильно казав! Так що вертати назад мені не видне око (Григір Тютюнник)

о́ко впа́ло чиє, на кого, на що.

Хтось глянув, звернув увагу на когось, на щось. Приклади
  • Андрієве око впало на папір розкритої течки, й серце йому тьохнуло (І. Багряний)
  • На що б око не впало, що б не сталось на світі: чи пропала овечка, полюбив легінь, зрадила дівка, заслабла корова, зашуміла смерека — все виливалось у пісню (М. Коцюбинський)
  • — Цей нечестивий князь куди йде, то лихо веде за собою. Впало його око на тебе, і ти тонеш в сльозах (І. Нечуй-Левицький)

сві́же о́ко.

Той, хто бачить когось, щось уперше. Приклади
  • Певне, дуже вже страшними були ми [військовополонені] для свіжого ока (В. Козаченко)
Сприймання ким-небудь того, чого він не бачив раніше. Приклади
  • У свіже око все тіньове впадає швидко (З газети)

спини́ти о́ко на чому, кому.

Звернути чиюсь увагу на що-небудь. Приклади
  • У розмові про національні риси характеру мені хочеться спинити око на тих проявах цього характеру, які свідчать про внутрішнє багатство народу (М. Рильський)

би́те о́ко у кого.

Здатність швидко все помічати, оцінювати, добре орієнтуватися в чомусь. Приклади
  • Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, у неї виробилось бите око й вірна реакція на все (Ю. Яновський)

як (мов, ні́би і т.ін.) більмо́ на (в) о́ці.

кому, для кого, зі сл. бу́ти. Перепона, перешкода, завада. Приклади
  • Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал)
  • — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові,.. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч)
  • Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер)
кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т.ін.; який дратує, докучає і т.ін. Приклади
  • [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький)
  • Призначив Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,— подумав (Ю. Збанацький)
  • — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа)

як (мов, ні́би і т.ін.) [та] пороши́на (пороши́нка) в о́ці, зі сл. оди́н і под.

Уживається для підсилення зазначеного слова; зовсім, абсолютно. Приклади
  • — Як вона [Уляна] мучиться бідна, як боліє нещасна! Одна ж, як та порошинка у оці (Панас Мирний)
  • [Оксана:] Я ж знаю, що і я в тебе одна, як та порошинка ув оці (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Він у мене один, як порошина в оці! (Панас Мирний)

о́ко спиня́ється / спини́лося на кому — чому, чиє, кого.

Хто-небудь помічає, оцінює і т.ін. когось, щось з-поміж інших. Приклади
  • На перших кроках молодого підмайстра уважно спинилось любовне око досвідченого майстра (М. Рильський)
Хтось починає уважно дивитися, звертати увагу на кого-, що-небудь. Приклади
  • Око відвідувачів виставки спиняється на сенсаційному експонаті (З журналу)

ма́ти своє́ о́ко, перев. де.

Бути обізнаним з чимсь, поінформованим про щось, постійно діставаючи відомості від кого-небудь. Приклади
  • Всюди мали [молоді] своє око й критикували, не зважаючи на чини й посади (В. Собко)

ті́шити (весели́ти) о́ко (о́чі, зір і т.ін.).

Справляти приємне враження своїм виглядом; бути гарним, привабливим. Приклади
  • Та рясніше від усіх квітів красуються рожі в пишному вбранні, красуються, веселять зір (А. Шиян)
  • На ранок… квітка, свіжа, пряма, веселить людські очі (Панас Мирний)
  • Серед загального сіро-зеленого кольору землі і полів радісно веселили око яскраво-червоні, сині і жовті фарби (Ю. Смолич)
  • Цькований, він [народ] тішив очі людські високими зразками мистецтва (М. Рильський)
  • Нічого крикливого чи дражливого, все тільки заспокоювало, навіть яскравістю тішило зір, віяло злагодою на нас (О. Гончар)
  • Тішили зір просторі безкраї ниви (Н. Рибак)
  • Якось не тішили моє око ані розлогі, ярозелені порізані блакитними озерцями та гирлами плавні,.. ані жовті. . шпилясті гори (М. Коцюбинський)

хоч в о́ко (в о́чі) стрель.

Зовсім нічого не видно, дуже темно. Приклади
  • На землю злізла ніч. Хоч в око стрель тобі, так темно надворі (П. Гулак-Артемовський)
  • Іван, не кажучи й слова, подався до повітки. Тхнуло сухою прілістю й було вже тут темно, хоч в око стрель (Є. Гуцало)
  • Темний морок опустився на землю, й тут нічого не видно, хоч стрель у вічі (Панас Мирний)

як з о́ка ви́пав, зі сл. схо́жий.

Зовсім, повністю, надзвичайно. Приклади
  • — Ось не балакайте,— переконувала тітка,— на матір воно схоже, як з ока випало (О. Донченко)

лихе́ (пога́не, зле і т.ін.) о́ко.

у кого і без додатка. Погляд людини, з яким пов'язують неприємність, нещастя і т.ін. Приклади
  • лихі́ о́чі. — Не витріщайсь на дитину.. — Хіба в мене такі вже лихі очі? — знічено каже Христолобенко та й відходить од коляски (Є. Гуцало)
  • Він на пасіці як у дозорі: здатен-бо ж оберегти бджолу від злого ока (О. Гончар)
  • Старші люди, які вміють шептати на добро, замовляють на Кузьму й Дем'яна пристріт — наврочування недобрим оком, заздрістю, надмірним здивуванням тощо (З журналу)
  • Їх [грона винограду] стережуть від лихого ока та всяких пригод начеплені на кілки овечі, коров'ячі та кінські черепи (М. Коцюбинський)
Той, хто здатний зробити неприємність, вчинити зло; недобра, недоброзичлива людина. Приклади
  • — Ну, ти цього не кажи. Сміливий [Омелян]! А коли до мене приїжджає, то ніяке погане око не побачить (М. Стельмах)
  • На дерев'яній обшивці [вітряків] іноді викарбовувалися й магічні знаки, які начебто оберігали від дурного ока (З журналу)
  • Предовга валка клекотливо посувалася в безмовні ліси, геть від людських осель, від лихого ока (П. Загребельний)
  • Старий зітхнув і тихіше додав:..— До мене тихцем, щоб лихе око не бачило, приходь (М. Стельмах)

го́стрий на о́ко (на о́чі).

Cпостережливий, уважний, пильний і т.ін. Приклади
  • Гостра на око стара підгледіла, що вночі Зіна не сама прийшла до Луківни,— якийсь військовий приводив (Я. Баш)

у миг (мить) о́ка, перев. з дієсл.

Дуже швидко, миттєво. Приклади
  • в оди́н миг о́ка. Вони почали стиха підгарчувати один на одного і в один миг ока розлютувались (І. Нечуй-Левицький)
  • Відбулося все у миг ока (З газети)
  • Марійка метнулася до потайного ходу, владно потягла за собою Івана… В мить ока вони опинилися за стодолою (Г. Колісник)

о́ко не дріма́є (не спить і т.ін.) чиє, у кого і без додатка.

Хтось уважний, дбайливий, спостережливий і т.ін. Приклади
  • Кожна з гектарниць без нагадувань знає, коли й що і як їй робити, бо шкілка на те й шкілка, щоб око тут не дрімало, найніжніший сорт повинен у цих пісках прийнятися, вкоренитись (О. Гончар)

на чоти́ри о́ка, зі сл. говори́ти, сказа́ти, опини́тися і т.ін.

Удвох з ким-небудь, наодинці з кимсь; віч-на-віч. Приклади
  • — Я би хотів так, в чотири очі поговорити,— зам'явся Порадюк (І. Чендей)
  • Славко мусив довго бити ногами, заки спинився з Потурайчином у чотири очі (Л. Мартович)
  • у чоти́ри о́чі, діал. — Один способець я знаю,— мовив Каркайло,— але сей [цей] можу сказати тільки тобі самому в чотири очі (І. Франко)
  • Чую, мої хлопці за дверима шепочуться. Ану, думаю, відсунусь у тінь, цікаво, про віщо брати між собою на чотири ока говорять? (І. Муратов)

ма́ти го́стре о́ко (го́стрі о́чі).

Бути спостережливим, дуже уважним, пильним і т.ін. Приклади
  • Прикордонник повинен мати гостре око (З газети)
  • Невесело зустрів його Арсенал. Начальник заводу — полковник — має гострі очі. Він пильний, безсердечний (О. Довженко)
  • Око.. мав [Дмитро] гостре (М. Стельмах)

як (рідше мов, на́че і т.ін.) [свого́] о́ка, зі сл. берегти, догляда́ти і т.ін.

Дуже старанно, дбайливо і т.ін. Приклади
  • — А вже що за вірний лісник був з нього, так і не сказати; лісу доглядав, наче свого ока (О. Кониський)
  • — Дайте [воза], дядьку, на степ з'їздить, Не бійтеся обиди, Бо як ока берегтиму, В сохрані доставлю (І. Манжура)
  • Вмер горобчик милої моєї. Вмер горобчик, що вона любила І як свого ока доглядала (М. Зеров)
  • — Буду,— каже [Василь],— тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Г. Квітка-Основ'яненко)

куди́ [ті́льки (лиш)] [не] гля́не о́ко.

Скрізь, усюди. Приклади
  • Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море. Все, куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло (О. Довженко)
  • Довелося [опришкам] лежати на чистій полонині, де куди око лиш гляне — все трава, трава, Ні горбочка, ні корчика (Г. Хоткевич)
  • Про великий трагічний відхід наших армій з України буде написано багато томів історичних книг. Як горіло жито, куди око гляне, і толочилося людьми, машинами і мільйонами бездомних коней і корів (О. Довженко)

влуча́ти (би́ти) / влучи́ти в [са́му] то́чку (в ціль, в [са́ме] о́ко).

Говорити, висловлювати те, що потрібне, доречне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. Приклади
  • попада́ти / попа́сти про́сто в о́ко. Сиплеться град гуцульських жартів, іноді неотесаних, вузлуватих, але завше влучних, що попадають просто в око (Г. Хоткевич)
  • — Підсусідки, замість бути нашими хлопами й орати нам землю,— працюють на своїх хлопських отаманів. — Правильно, — загули голоси. — Молодець, Кособудський. Влучив у саме око (З. Тулуб)
  • — Що ж, його [чай] з нарзану роблять, чи як? Бачура обернувся, наче його вкололи голкою.. Тепер Ковалів влучив у саму точку, вдарив дошкульно (М. Чабанівський)
  • Артилеристи бачили цю людину вперше. Спочатку висміювали її дикий вигляд.. Але промова припала їм до серця.— В саму точку б'є! (П. Панч)

пуска́ти / пусти́ти о́ко (по́гляд) перев. на кого--що.

Задивлятися на кого-, що-небудь, виявляючи зацікавленість, інтерес. Приклади
  • Він любощів співець. Овідій ніжний, він пускає погляди по обрію врозгін (Кочур)
  • Робиш що, а очі… пускаєш в далечінь тривожну (А. Головко)

впада́ти (рідше па́дати) / впа́сти в о́ко (в о́чі, у ві́чі).

ки́датися / ки́нутися в о́чі (у ві́чі, в о́ко). Приклади
  • — Христе! Прошу і остерігаю тебе: не люби нікого ніколи. Коли тобі хто кинеться в вічі — одвернися та тікай мерщій! (Панас Мирний)
  • Неймовірна бідність в кишлаках кидалась в очі (Іван Ле)
  • Кидалися в око рясні хустки, клинкуваті бороди, пелехаті шапки (К. Гордієнко)
  • Коли машина проїжджала понад трансформатором, Храпкову кинулось в очі, що хтось лежить у суточках (Іван Ле)
  • Надворі кинулось Зоні у вічі, що мужчини, які правдоподібно покинули залу під час її виступу, тепер знову почали протискуватись досередини (Ірина Вільде)
кому. Подобатися кому-небудь, звертати увагу на когось. Приклади
  • встря́ти в о́ко. Скоїлось те, що й не раз вже бувало: встряв Херсонес у завидливе око сусідам, не раз звертали непрохані гості до його степів чорноморських (Дніпрова Чайка)
  • І сама я безвинно жду неминучої смерті тільки за те, що я впала князеві в очі, припала йому до вподоби (І. Нечуй-Левицький)
  • [Захарко:] Тобто тобі ні одна дівчина не впадала в око?! [Василь:] Мені всі дівки однакові! (М. Кропивницький)
Бути особливо помітним; помічатися. Приклади
  • Тільки шию та комір вкривав густий, аж темний загар, який зараз особливо впадав у вічі, відтінений білістю всього тіла, рівний, як кайма (О. Гончар)
  • Недоліки крейсера при цьому першому польоті на великій височині і швидкості відразу ж впадали в очі (В. Собко)
  • Підрулив під самісінькі ворота, щоб машина менше в чужі очі впадала (В. Дрозд)
  • Взагалі треба сказати, що і в Парижі, і скрізь у Франції впадала в око та дбайливість, із якою ставляться французи до пам'ятників старовини (М. Рильський)
кому. Хто-небудь помічає, бачить, звертає увагу на когось чи на щось. Приклади
  • На одному [магазині], крайньому від базару, ще впала Давидові в очі афіша. Сьогодні буде виставлена Хмара (А. Головко)
  • Байдуже ніхто не міг пройти повз Оверка, усім пада в око розкішний паруб'яга (К. Гордієнко)
Привертати чию-небудь увагу. Приклади
  • Хоч би дрантя якесь натягла на себе, щоб не впадати відразу в ненажерливі очі тим супостатам (О. Сизоненко)
  • Ксеня непомітно забилася в середину колони, — аби змішатися з людьми, не впадати в око вартовим (С. Голованівський)
Бачити, помічати що-небудь. Приклади
  • Я палкий аматор морфології рослин. От і збираю все, що в око впаде (Я. Качура)
  • Гайдамаки з маминих синків товпились біля буфету, шелестячи в руках нерозрізаними аркушами керенок, брали, що тільки в око впадало (А. Головко)
Виділятися серед кого-, чого-небудь. Приклади
  • Мідні одвірки падали в око, і міддю бляховані двері рипіли (М. Зеров)
  • Та й зовнішністю не впадав [Шкурупій] у вічі: невисокий, світло-русявий, спокійний в рухах (Ю. Бедзик)

Сіль тобі́ в о́ці (в о́чі), фольк.

Уживається як усталена форма застереження від зурочення. Приклади
  • Сіль тобі в очі,— тричі повторював у думках, бо хоч і був учителем, але селянські забобони не відлетіли від нього (М. Стельмах)
  • Траплялось, що і Іван звертався до нього, але за кожним разом, стрічаючи погляд чорних пекучих очей мольфара, спльовував непомітно: сіль тобі в очі (М. Коцюбинський)

го́стре о́ко у кого.

Хтось добре бачить; спостережливий, кмітливий, пильний і т.ін. Приклади
  • Від адмірала заслужив окремої подяки старшина сигнальників Разуєв. Око у хлопця гостре (В. Логвиненко)

ні́де розгуля́тися о́ку.

Де-небудь немає можливості подивитися в далину (про обмежений якимись перешкодами простір). Приклади
  • На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (П. Загребельний)

ви́порснути з-під о́Ка чийого, кого із запереч.

Залишитися непоміченим, непобаченим. Приклади
  • Уважна, доскіплива, жваво постукує [вчителька] по класу у своїх модельних на високих каблуках,. . зазирне сюди й туди, ніхто не випорсне з-під її ока (О. Гончар)

з [лихо́го] о́ка; з [лихи́х] оче́й, зі сл. тра́питися, ста́тися і т.ін., перев. із запереч.

Від погляду недоброзичливої людини, наврочення. Приклади
  • Явдоха узяла води,.. збризнула його [сотника] тою водою, далі злизала язиком хрест-нахрест через вид, щоб з очей чого не сталось (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Їхали в місто на нараду, можна сказати, справжнім героєм, а повернулись в такому стані. — Чи не з лихого ока? — пробувала жартувати лікарка (І. Цюпа)
  • Остерігалися, щоб чогось не трапилося коням чи волам з ока (М. Стельмах)

сльо́зи закипі́ли (закрути́лися) / закипа́ють на (в) оча́х у кого, кому і без додатка.

Хто-небудь почав плакати. Приклади
  • Старі козаки стояли нерухомо, і сльози закипали їм на старечих очах (О. Довженко)
  • Матері, однак, не раз закрутилися сльози в очах, коли вона дивилася на поблідле лице дочки (Н. Кобринська)
  • сльоза́ закрути́лася в о́ці. Гнат узяв сина на руки.. сльоза закрутилась йому в оці та гарячою краплею впала на лице дитини (М. Коцюбинський)

стоя́ти / ста́ти більмо́м в о́ці перев. кому.

Заважати, дратувати. Приклади
  • більмо́м стоя́ти. — Більше не говори про них [спекулянтів], Павлику.. — Хай їм грець.., вони ж більмом стоять на всю Ковалівку… Назад нас тянуть… (В. Кучер)
  • Гола гора Мар'янові більмом стала в оці (С. Чорнобривець)

бі́сики гра́ють (стриба́ють і т.ін.) в оча́х.

Хто-небудь веселий, перебуває в піднесеному, радісному настрої. Приклади
  • бі́сик в о́ці гра́є. Буває [Маруся] часом страх сумна. А часом бісик в оці грає (М. Коцюбинський)
  • Хоч би раз отут дівочі ніжки по травиці пролопотіли,— ніби зітхнув Роман, а в очах аж стрибають бісики (М. Стельмах)
  • Неля хотіла ще щось додати, але… прикусила нижню губу і вмовкла, тільки в очах її грали бісики (З газети)
  • Марія простягла руку, теж трохи жеманно, бісики іскрилися в її очах (Ю. Смолич)

о́ко в о́ко.

перев. з ким, зі сл. говори́ти, залиша́тися і т.ін. Наодинці з кимсь, без інших людей; тет-а-тет. Приклади
  • Сцена — велика трибуна, і автор п'єси залишається на ній око в око з глядачем… (О. Корнійчук)
  • Йому теж іноді хотілося знайти боярина й поговорити з ним око в око (П. Загребельний)
зі сл. зустріча́тися, стоя́ти і т.ін. У безпосередній близькості; віч-на-віч. Приклади
  • Стояли око в око, як колись під верандою під час тризни по Аркадію Річинськім (Ірина Вільде)
  • Старий не любив сходитися з Ковалевським, стріватися з ним око в око уникав (Леся Українка)
  • В додатку ще й те важке почуття, яке огортає нас, коли станемо око в око з кимсь, що не хоче говорити з нами, а нам треба сказати щось (І. Франко)
зі сл. ста́ти, ви́ступити і т.ін. Відкрито, чесно і т.ін. Приклади
  • Хоч око в око ви не сміли стати, Не сміли свої правди нам сказати, Ви підступом побили м'я [мене] без бою! (І. Франко)
перев. зі словосп. таки́й са́мий і под. Нічим не відрізняється від іншого; точно, абсолютно, повністю і т.ін. Приклади
  • — Побачив у ній [статті] майже око в око все те, що ми колись-то балакали про літературні принципи і ідеали (І. Франко)
  • Кожний рік око в око такий самий, як попередній (І. Франко)
Дуже схожий на когось; такий самий, як хтось. Приклади
  • Око в око наш брат Хвалько, як небитий вертається з служби та тішиться з себе (Марко Вовчок)
зі сл. схо́жий, скида́ється і т.ін. Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Магаферіда породила не хлопчика, а дівчинку, що око в око скидалась на Іреджа (А. Кримський)

ма́ти пам'ятке́ о́ко.

Бути спостережливим, надовго запам'ятовувати побачене. Приклади
  • Око… мав [Дмитро] гостре і пам'ятке. Кине думкою на якийсь шматок землі — і вже він спливає перед ним зі своїми неповторними обрисами (М. Стельмах)

милува́ти о́ко (о́чі, зір) чим і без додатка.

Викликати відчуття радості, задоволення, захоплення і т.ін. Приклади
  • Після душного, тісного города найбільш захоплювала ця широта краєвиду; після пороху й диму особливо милували око зелені хліба та шпориш, що поріс край дороги (В. Винниченко)
  • Природа може милувати око, але пам'ятки культури навертають думку до людини, що їх створила (З журналу)
  • Рухи її легкі і плавні, крізь дитячу незграбність їх вже пробивається та чаруюча грація, яка так і милує око (П. Колесник)
Привертати увагу, приваблювати своїм виглядом. Приклади
  • Поле завжди милує зір буйним колосом (З газети)
  • Прекрасну вазу… створила художниця Криворукова. Милувала зір м'яка, ніжна гама її барв (І. Волошин)
  • Віддавали чолом [люди] тим чудовим горам, вкритим лісами, що від дитинства милували їхні очі (В. Гжицький)
  • Будинки дерев'яні, рублені, з різьбленими наличниками на вікнах. Колись вони, мабуть, милували око, але з роками — постаріли, посіріли, скособочились (П. Панч)
  • Троїце-Сергієва лавра милувала око чистотою й доглянутістю, пишністю архітектури, мальовничістю храмів (З журналу)

скі́льки сяга́є (ба́чить, обхо́плює і т.ін.) / сягне́ (осягне́, захо́пить і т.ін.) о́ко.

На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. Приклади
  • скі́льки й о́ку. — Ото, скільки й оку, усе-усе ваше! Допоки рів (В. Дрозд)
  • скі́льки о́ка. Скільки ока — Дніпро перед нами лелів і байдуже котив свої хвилі (М. Старицький)
  • до́ки о́ко вхо́пить. Хіба вже не віриш [у прикмети]? — Не в тім річ. Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар)
  • скі́льки зір сягне́. Ковилі, ковилі, ковилі… За сонцем сталево-тьмяні, а там, під сонцем,— скільки зір сягне,— сяючі, молочні, як шумовиння (О. Гончар)
  • скі́льки о́ко моє́ сяга́ло. Далеко внизу був берег, а далі — скільки око моє сягало — вилискувало синє море (Ю. Яновський)
  • Ці похилі спадисті гори, скільки захопить око, нижчі од Бріярки і через це вони засіяні житом, ячменем, вівсом (І. Нечуй-Левицький)
  • Скільки око осягне — біліє Гречка переливом сніговим (О. Мисик)
  • Скільки око сягне, розкинулось біле безмежжя донецького степу (З газети)
  • Земля лежить, скільки око сягне, розмерзла й чорна (В. Козаченко)
  • Перед нами, скільки брало око, простирався [простягався] степ (Н. Тихий)
  • Скільки око обхоплювало — всюди рівний, трохи вже припечений сонцем жовтий простір (Г. Хоткевич)
  • Хліб! Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся (Д. Ткач)
  • Внизу, скільки бачить око, виднілися освітлені сонцем просторі луги (Ю. Мокрієв)
  • За садком в бережині слалися зелені луки, блищали плеса мочарів, зеленіла осока та високі очерети, скільки сягало око (І. Нечуй-Левицький)

ті́шити (весели́ти / розвесели́ти) се́рце кому, чиє і без додатка.

Радувати, приносити задоволення; викликати добрій настрій, спокій у кого-небудь. Приклади
  • ті́шити о́ко й се́рце. Не може не тішити ока і серця розумне використання в будівництві метро місцевих українських матеріалів, а в майолікових настінних узорах — елементів української народної творчості (М. Рильський)
  • — Ти моє серце розвеселила, Марусечко! — дякує Катря.— Дуже вже мені було важко… (Марко Вовчок)
  • [Василь:] Вірна дружина буде біля його ходити, своїм тихим словом тугу його розганяти, ясними очима серце веселити (Панас Мирний)
  • Кругом на всі боки малювались дивні картини природи. І все те не тішило серця, не розбивало туги (І. Нечуй-Левицький)
  • Самотній Бульба, як корабель у морі, мчить степом, де так недавно тішили йому серце його синочки, і небо, і безмежна просторінь (О. Довженко)

на о́ко.

перев. зі сл. визнача́ти, прикида́ти, рахува́ти і т.ін. Без точного підрахунку, обчислення, вимірювання і т.ін.; приблизно. Приклади
  • Агрохімія не терпить мірки на око, приблизно. Це досить складна наука. Вона дає користь лише тому, хто оволодіє нею (З газети)
  • — Тепер ти поки останній ківш набереш, з першого вже аналіз маєш, а тоді все на око, на око (О. Гончар)
  • Визначив на око, скільки могло бути там води. Три-чотири відра, не більше (В. Поліщук)
  • Чепіга прикинув на око яничарську орду, що вийшла з фортеці, і прийшов до висновку, що в її лавах не менше двох тисяч бійців (С. Добровольський)
  • Старший лейтенант заборонив і собі, і своїм підлеглим визначати дистанції на око (О. Гончар)
  • — Можна не раз і при тім ошукатися: торгуєш на око, худобина показна, а прийде до ваги, а вона легка (І. Франко)
За зовнішнім виглядом. Приклади
  • Батько мій був неписьменний, а книжки купував на око —.. найголовніш, з малюнками (Наука і культура)
  • Неможливо на око визначити вік цієї приємної літньої людини (О. Бердник)
  • Обгорнув землю. Ватяний килим [хмари], горбистий і м'який на око, здавався безкінечним, як сніжна пустеля (Ю. Бедзик)
  • Отак і йшло життя — в тоненькій якійсь гармонії… Все було, мов порцеляна, доокола: на око приємне, а опертися не вільно (Г. Хоткевич)
  • Добре, просто на око вміють вибирати спілі кавуни і тато Терешка, і дядько Оврам Остапенко (Т. Масенко)
Не пов'язаний з точними розрахунками; не такий, як треба. Приклади
  • Були зібрані і узагальнені куховарські рецептури в єдині Збірники розкладок, вони давали можливість перейти від роботи на око до точного дозування продуктів (Технол. пригот. їжі)
  • Одяг на них [дітях] незугарний, мішкуватий —.. на око, з дорослих (В. Яворівський)

на сві́же о́ко, зі сл. помі́тити, поба́чити і т.ін.

Не бачивши кого-, чого-небудь ніколи або тривалий час. Приклади
  • Коли Павло Заброда приїхав весною прощатися з Сухою Калиною [селом], то й не впізнав її, так вона змінилася. Павло на свіже око одразу те все помітив (В. Кучер)

ві́рне (пе́вне) о́ко [в ло́бі] у кого.

Хто-небудь добре орієнтується на місцевості, вміє правильно оцінювати, визначати щось. Приклади
  • Око в нього було певне, серце міцне. Долав він шляхи невтомно (Л. Первомайський)
  • — У мене в лобі око вірне. Я будь-яку ділянку прикину вздовж та поперек на око і скажу, скільки якої породи буде в ній (М. Стельмах)

ма́ти пристрі́ляне о́ко.

Розбиратися в чомусь, бути досвідченим, обізнаним. Приклади
  • Незнайомець розглядає Шаміля. Має, видно, око пристріляне,— такого не обдуриш (О. Гончар)

ра́дувати о́ко.

Приємно хвилювати, вабити кого-небудь своїм виглядом. Приклади
  • Тече Псьол… Тече, на сонці вилискує, землю поїть, ліси годує і око радує.. (Остап Вишня)
  • Дивився Григорій на гостю, і серце кров'ю облива́лося: невже це та Рута, що колись подобалася йому, радувала око й душу (В. Дрозд)

сві́тле о́ко у кого.

Хтось порядний, чесний, безкомпромісний, справедливий і т.ін. Приклади
  • — Правда, що вклали ми в землю Всі сили й уміння, Світле в нас око за себе І чисте сумління (І. Вирган)

як (мов, ні́би і т.ін.) ри́б'яче о́ко.

зі сл. чи́стий і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно. Приклади
  • Чиста, як риб'яче око (Укр. присл.)
Чистий, вимитий і т.ін. Приклади
  • Підлога як риб'яче око, ніде ні порошинки.

як о́ка (рідше мов, ні́би і т.ін.) в ло́бі (в голові́), зі сл. берегти, гляді́ти, пильнува́ти і т.ін.

Старанно, пильно, дуже і т.ін. Приклади
  • як о́ка. — Хазяйського добра гляжу як ока (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові (Юліан Опільський)
  • більш, ніж о́ка в ло́бі. Матір [парубок] поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок)
  • Які старі зв'язки були, то тих я бережу, як ока в голові (В. Стефаник)
  • — Повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежину, як ока в лобі (І. Нечуй-Левицький)
  • Бережи, як ока в лобі (Укр. присл.)
  • Перше чумаки креміня дуже гляділи, як ока в лобі, бо без вогню не можна прожити (Народні оповідання)

не спуска́ти / не спусти́ти [з] о́ка ([з] оче́й) з кого--чого.

Постійно наглядати, стежити, спостерігати за ким-, чим-небудь. Приклади
  • А нуте, нуте, чого стали? — гукнула панська ключниця.— Оце така робота? Аби вас з очей спустить, то вже й шабаш? (Олена Пчілка)
  • спусти́ти з о́ка (з оче́й) кого, рідше що. Ключар удає, ніби спустив її з очей, і звертається до інших (Леся Українка)
  • — Додому втрапиш відтім, Олексієчку? — зітхнула мати. — Втраплю, мамо. — Чому не втрапити, втрапить,— прогув, як джміль, присадкуватий орач у доброму кожусі..— Треба брати все по сонцю, а вночі не спускати з очей Чумацького Воза, тільки забирати все ліворуч (М. Лазорський)
  • не спуска́ти з оче́й кого. Немає Мотрі спокою й у церкві: і там її не спускають з очей (Панас Мирний)
  • — З кузні треба не спускати очей, щоб наші плуги не останніми плентались у зведеннях (М. Стельмах)
  • Я ступаю крок убік, але не спускаю ока з мого переслідувача: він такий самий крок — до останнього вагана (Р. Іваничук)
  • — Бачу, не спускає з тебе очей,— вела своє мати,— за кожним ступпем стежить. Мабуть, цариця наказала так робити, ніби не радник, а, прости Боже, зрадник,.. недобра то людина, чує моє сердце (М. Лазорський)
  • Боячись, як би під впливом лихих чуток і розмов покоївка чогось не накоїла, Уляна Григорівна наказала Христині не спускати ока з Наталки (С. Добровольский)
Приділяти постійну увагу чому-небудь. Приклади
  • Знаменно, що на всіх етапах свого творчого розвитку Рильський не спускав з ока питань краси і з неабиякою мужністю захищав свої погляди (С. Крижанівський)
Милуватися ким-, чим-небудь, задивлятися на когось. Приклади
  • Маковей, сам того не помічаючи, весь час не спускав очей з Ясногорської (О. Гончар)
  • оче́й не спусти́ти. Очей з неї [Галі] не спустить [офіцер], і що розказував Олексієві, забуде, замовчить; а коли Олексій що розказує, то він і не чує нічого (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • За що вони [люди] тепер мене В палатах вітають, Царівною називають, Очей не спускають З мого цвіту? (Т. Шевченко)
Постійно пильно дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Маруся їхала конем. Була змучена і фізично, і морально. Опришок не спускав з неї ока (Г. Хоткевич)

хоч о́ко (о́чі) ви́коли (ви́йми, ви́бий і т.ін.).

Зовсім нічого не видно. Приклади
  • У хаті зовсім стало темно, що хоч око виколи (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Ліс кругом, болото і поночі, хоч око виколи (Григір Тютюнник)
  • Дівчинка йде серед ночі Лісом дрімучим одна. Темно, хоч виколи очі, Мертва стоїть тишина (В. Бичко)
  • І пітьма, хоч око вийми (О. Довженко)
  • [Шеремета (входить):] Свисни ще раз, бо темно, хоч око вибий (Мирослав Ірчан)
  • — Нічого ж не видно, хоч око вибери! (Є. Гуцало)
  • хоч о́чі повико́люй. Темно, хоч очі повиколюй (М. Номис)

трима́ти на о́ці кого, що.

Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь. Приклади
  • Не важко було помітити, що його [капітанові] люди пильнують за нами, постійно тримають нас на оці (В. Земляк)
  • Друковані органи Спілки письменників України постійно тримають на оці творчість одеситів (З газети)

стирча́ти (стримі́ти і т.ін.) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому.

Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т.ін. Приклади
  • Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Панас Мирний)
  • Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній)
  • Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний)

хова́тися від лю́дсько́го о́ка (від лю́дськи́х оче́й).

Намагатися, щоб ніхто не побачив, не помітив; уникати зустрічі з ким-небудь. Приклади
  • Довго сидів [Тетеря] при місяці… Усе щось думав і шепотів сам до себе, а потім, ховаючись від людського ока, ішов спати (Григорій Тютюнник)
Бути невидимим. Приклади
  • Коли київські гори курилися туманом, а Дніпро, запнувшись своєю димчатою запоною, ховався від людських очей, — по зеленій оболоні метушилися в тумані щось за тіні (Панас Мирний)

аж о́ко в'я́не від чого і без додатка.

Стає страшно, моторошно і т.ін. від чого-небудь. Приклади
  • Вовки витягали соло, аж око в'януло (І. Франко)

па́че о́ка, заст., зі сл. берегти і под.

Дуже пильно, дуже старанно. Приклади
  • Не перший рік лісок цей пану Я паче ока стережу (І. Манжура)

куди́ (рідше де) [й] о́ко (рідше зір і т.ін.) сяга́є (рідше дістає́ і т.ін.).

На всьому просторі, до самого обрію; скрізь. Приклади
  • Навколо, куди сягає зір, — все степ і степ, рівний, далекий, неосяжний (З газети)
  • Широкою панорамою — куди око сягає — сади. Кілька сот гектарів (А. Головко). Оглянувся навколо. В полі, куди й око сягало, лежали глибокі сніги (Ю. Збанацький)
Скільки можна побачити, розгледіти; далеко. Приклади
  • як дале́ко о́ко сяга́є. Як далеко око сягало, стрічало найбільше спустошення, а… нагота вершин будила жаль у серці (О. Кобилянська)
  • Перед нею наче сизіла якась далечінь, де око сягає без краю (І. Нечуй-Левицький)
  • І видно: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися… (Остап Вишня)

хазя́йське о́ко.

Господарський, дбайливий нагляд, догляд. Приклади
  • Пропадало добро без хазяйського ока (М. Коцюбинський)

ма́ти о́ко, перев. на що, до чого, рідше на кого.

Приглядатися до чого-небудь, зацікавлюватися чимсь. Приклади
  • Особливо на дві речі мали вони око (І. Франко)
Наглядати, стежити за ким-небудь, за чиїмись учинками. Приклади
  • До міста доніс пан, що має на селі такого чоловіка, що громаду бунтує, та просив, щоби на нього жандарми мали око (Б. Лепкий)
Бути здатним до чого-небудь, уміти робити щось. Приклади
  • — Та я що… Я до всякої роботи маю око…— скромно сказав Марко Крутояр (А. Шиян)

кра́єм (крає́чком) о́ка.

зі сл. гля́нути і под. Непомітно для інших, крадькома. Приклади
  • Німкеня.. краєчком ока глянула в дзеркальце і, не виявляючи ніяких ознак неспокою, повільно потягла до себе дверцята (П. Загребельний)
  • Ольга ніби непритомна, а сама краєчком ока позирає, а серденько трохи з грудей не вискочить (Григорій Тютюнник)
Хоч трохи. Приклади
  • От би Крайнюкові чаїні крила хоч на день! Полинув би він у Севастополь краєм ока глянути, що там діється на полях битви (В. Кучер)
зі сл. поміча́ти і под. Між іншим, мимохідь. Приклади
  • Краєчком ока помічаю, що в моєї Віти, як і в мене, вже визирнули сивини з волосся (З газети)
  • Ставлячи вечерю на стіл, мати помітила краєм ока, як загорілись у нього очі на гарячу страву (О. Гончар)
зі сл. ба́чити і под. Не повертаючи голови до об'єкта, що знаходиться збоку. Приклади
  • Марія шанобливо, але з гідністю здоровкається з Терентієм і краєчком ока помічає, що в другій кімнаті сидить над книгами Яків (М. Стельмах)
  • Глухенький дивився в поле, проте бачив Марину краєм ока (О. Гончар)

пра́ве о́ко чиє, жарт.

Найближча комусь, найнадійніша для когось людина у справі, що вимагає пильності, спостережливості, обачності і т.ін. Приклади
  • То його праве око (Укр. присл.)

ма́ти на о́ці ( рідше на оча́х).

з інфін. Виявляти намір, збиратися зробити, здійснити щось. Приклади
  • Мав на оці побувати в інституті, дізнатися про іспити (Г. Коцюба)
що. Пам'ятати, не забувати, знати. Приклади
  • Цю характеристику Шевченкового правопису треба завжди мати на оці кожному, хто хоче досліджувати Шевченкову мову (І. Огієнко)
кого, що. Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь; постійно бачити когось, щось. Приклади
  • — Домагаймось, щоб на хутір сюди виселитись, до землі ближче. Хоч у землянках жили б, та завжди б її під руками на очах мали (А. Головко)
  • [Савич:] Нам би варто на оці мати парубка цього (С. Голованівський)
  • Залиштесь, будь ласка, коло палати.. Я весь час матиму вас на оці (Ю. Шовкопляс)
що і без додатка. Надіятися, сподіватися на щось, чекати чого-небудь, враховувати щось і т.ін. Приклади
  • — Любка надійде, — я маю на оці й місце лишаю на правому боці (А. Кримський)
кого, що. Думати говорити про кого-, що-небудь, не висловлюючись прямо. Приклади
  • ма́ється на о́ці. Подібних пам'яток немало, а проте бодай згадаймо серед них ще одну. Мається на оці дев'ятикупольний Троїцький собор у м. Новомосковську Дніпропетровської області (З журналу)
  • Бажавши, щоб поезії Руданського увійшли в друк, я мав на оці інтереси етнографів, фольклористів (А. Кримський)
  • — Про нього, про агронома, про кого ж іще,— тепер уже відкрито сказала, кого мала на оці (Є. Гуцало)
кого, що. Виявляти інтерес, приглядатися до кого-, чого-небудь. Приклади
  • є на оці… —Вже, певно, є на оці якась чернявка? (В. Шевчук)
  • Я його давно маю на оці, най і то знає (І. Франко)
  • [Чопорій:] Я завжди вашу Ольгу мав на своїм оці, вона буде добра невістка (М. Кропивницький)

недре́мне о́ко чиє.

Той, хто вірно служить комусь, надто пильний. Приклади
  • А-а, вартових міняють! Жандармам теж не спиться. Недремне око його величності государя!.. (В. Шевчук)
  • — Думаю я, що не треба заходити [до хати] цілими роями, а по одному, по двоє. Для чого привертати увагу недремного жандармського ока? (М. Сиротюк)
Постійний нагляд, спостереження з боку кого-небудь. Приклади
  • Для них обох, засланців, які постійно перебували під недремним оком жандармських лакиз, було небезпечно (З газети)
  • Значні заслуги також має Грабовський як перекладач, публіцист, літературний критик. Цей різноманітний і значний доробок поета з'явився за якихось півтора десятка років — на степах, під недремним оком тюремного наглядача (З журналу)

як у о́ко впа́сти, зі сл. схо́жий.

Дуже, точно, абсолютно. Приклади
  • Дочка в неї уродилася схожа,— як у око впала,— на того чумака-кремеза, що ото її батька покійного питав (Марко Вовчок)

му́ляти о́чі чиї, кому і без додатка.

Перебувати в такому місці, щоб бути видимим; привертати увагу (про когось). Приклади
  • Аби даром не їсти чужого хліба та не муляти чиїхось очей, Павло зранку брав косу, ішов на далекі мочарі (М. Олійник)
  • Якби не муляти людям очей, сів у пшениці, поклавши рушницю напохваті (Є. Гуцало)
Бути особливо помітним; недоречно виділятися серед чогось (про речі, предмети). Приклади
  • му́ляти о́ко. На фасадах нових споруд не повинні з'являтися малохудожні твори: кераміка — матеріал довговічний, і кожна помилка мулятиме око впродовж багатьох років (З журналу)
  • То місячне сяйво одягає його [село] у святешний одяг, кудись ховає все убожество, лахміття, що муляє очі вдень (М. Стельмах)
  • Серед усіх будівель один він [сарай] стояв на замку й муляв очі (А. Головко)
Бути предметом зазіхань, заздрощів. Приклади
  • Земля, що її з давніх-давен запосів український народ, була надзвичайно родючою,..вона завше муляла очі ворогам нашим і вабила їх до себе (З журналу)
перев. без додатка. Бути на видному місці; виднітися (про що-небудь). Приклади
  • му́ляти о́ко. А там, де має бути шкільний сад, ще муляють око купи битої цегли, піску, трісок та різного сміття (Ю. Збанацький)
  • Їдем, їдем, а він усе є. Відсунути б його [собор] куди-небудь з горизонту, щоб очі не муляв (О. Гончар)
чим. Демонструвати, показувати що-небудь комусь. Приклади
  • Не будемо їм [людям] очі муляти своїм коханням (В. Шевчук)
Набридати своєю присутністю, заважати (про людей, тварин). Приклади
  • Грицька марно було переконувати, і Василь відходив, кидаючи роздратовано: Хоч очей не муляй (Я. Стецюк)
  • До вечора він то так, то сяк опинявся біля дівчини, але, видно, не муляв їй очі (М. Стельмах)
  • Тиша, ніхто не турчить про свої клопоти, ніхто не муляє очей, і Санько подумав, що добре було б вивчитися десь на лісника та в лісі й жити (Григір Тютюнник)
Викликати незадоволення, дратувати і т.ін. Приклади
  • наму́ляти о́чі. — Ой, шануйся, Левку, бо дуже вже і пан, і полісовщики в'їлися на тебе, намуляв їм очі (М. Стельмах)
  • — Поки ми в Польщі жили, тен [цей] панський звичай нам очі не муляв (З. Тулуб)
  • — Корову я заберу, якщо вона так уже вам очі муляє (С. Добровольський)

ні́чим (нема́ чим) о́ка запороши́ти.

Нічого немає їсти. Приклади
  • — Обріс ними [боргами], ну як ото, повірите, синій камінь мохом.. Як не роблю гірко, а зимою, дивись, і знов нічим ока запорошити (М. Олійник)

хоч в о́ко дай.

Нічого не видно. Приклади
  • Клятий туман, хоч в око дай (Я. Качура)

всевидю́ще (всеви́дяч, видю́че і т.ін.) о́ко.

Всевишній. Приклади
  • А ти, всевидящеє око! Чи ти дивилося звисока..?.. Та цур їм, тим царям поганим! Нехай верзуться їм кайдани (Т. Шевченко)
чиє. Здатність все помічати, бачити, про все швидко дізнаватися, знати. Приклади
  • Тут його [Франка] рятує від смерті один з його товаришів і забирає з собою на село. Але й там видюче око адміністрації постерегло небезпечного злочинця (М. Коцюбинський)
  • Всевидяче око його вже проникало в глибину шеренг, когось невтомно шукало (О. Гончар)
  • Всевидюще око двадцятирічного командира слідкувало за всіма розрахунками (М. Стельмах)

рі́зати о́ко (о́чі).

Бути дуже примітним, різко виділятися серед чогось чим-небудь незвичайним або недоречним. Приклади
  • На дверях було намальовано… нахабне обличчя буржуа з відповідним текстом під ним. Але й це було не до місця й різало очі (М. Хвильовий)
  • Здалеку ця мішанина стилів різала око, псувала архітектурний ансамбль. Але зблизька ті будинки виростали в усій величі й красі (В. Кучер)
Неприємно вражати зір; викликати болючі відчуття в очах або утворювати неестетичні поєднання ( перев. про яскраві кольори). Приклади
  • Білим сніговим килимом вкрита земля, і блиск цей ріже очі (А. Хижняк)
  • При розміщенні рослин у паркових насадженнях треба враховувати колір квітів, листя, стовбурів, плодів, не допускаючи сполучень, які ріжуть око (З журналу)
кому. Викликати неприємні почуття (тривогу, хвилювання), нервувати, бентежити кого-небудь. Приклади
  • — А тобі ріже око, що я чужу людину в хату прийняв (Григорій Тютюнник)

метки́й на о́ко.

Такий, що все помічає; спостережливий, зіркий і т.ін. Приклади
  • Слідом за вчителем виступав Юзеф П'єнтак — рудуватий селянин середніх років — жвавий, балакучий і меткий на око (С. Журахович)

запа́сти в о́ко кому.

Дуже сподобатися. Приклади
  • Запала тоді мені в око Настя. Походив я до неї весну й літо, а після Покрови і весілля (М. Олійник)
  • [Текля (до Степана):] Знаю я, що й тобі Оксана запала в око, через те ти тепер і заступаєшся за неї (М. Кропивницький)

о́ко на о́ко, зі сл. зустрі́тися, опини́тися, поговори́ти, зігля́нутися і т.ін.

Один з одним; удвох, віч-на-віч. Приклади
  • з о́ка на о́ко. Запорожець виходив, щоб погомоніти з ока на око. — Каїк, ти не переживай. Рік пролетить швидко (Г. Колісник)
  • З граком ми зіглянулись око на око (Л. Боровиковський)

як (мов, ні́би і т.ін.) сіль в о́ці.

у кого, кому. Бути неприємним, завдавати прикрощів кому-небудь; заважати комусь або дратувати когось. Приклади
  • сі́ллю в оку. Городове казацтво та Січ були москвинам сіллю в оку: озброєна Гетьманщина була небезпечною країною (М. Лазорський)
  • Еге, десь Гафійка забарилась на музиках. Хай погулає дитина. Тільки їй волі, поки в мами та в тата. Та й те людям, мов сіль в оці (М. Коцюбинський)
  • сіль в оча́х. Заплакані очі [Іванихи] палали нестримним гнівом: — Ти радий здихатися моїє дитини! Він тобі сіль в очах (Леся Українка)
зі сл. люби́ти, ірон. Уживається для вираження повного заперечення змісту слова люби́ти; зовсім не (любити). Приклади
  • Пішов русин найматися до графа, якого люди любили, як сіль в оці (Казки Буковини..)
  • Так його любить, як сіль в оці, а тернину в боці (Укр. присл.)

наво́дити / навести́ о́чі (о́ко, о́ком) на кого--що і без додатка.

Дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Стрибає, наче дурне теля, і скоса наводить червоне око (М. Коцюбинський)
  • Тимко щільніше тулиться до стіни і наводить очі на двері (Григорій Тютюнник)
  • Як тільки оком наведу, То і вгадаю, де співака (П. Грабовський)

про лю́дське́ (рідше чуже́) о́ко; для лю́дсько́го о́ка.

Для створення, підтримання певного враження, думки про кого-, що-небудь; удавано, напоказ. Приклади
  • про людські́ о́чі. І вже знов весела (про людські очі), а про себе — ні-ні та й гляне на Давида, задумано (А. Головко)
  • Сагайдачний гартував козацьке військо в боях та походах, але про око залишався вірний підданець короля Зігмунда (З. Тулуб)
  • про о́ко. Він рад був удавати про око вільнодумного чоловіка, але в глибині серця… був забобонний (І. Франко)
  • — Що вона [дружина], не може без тебе трохи пожити?.. Зроби про людське око із нею розлучення, кудись відішли (А. Дімаров)
  • Відбуде своє такий тип, повернувшись, влаштується десь на роботу про людське око, а насправді нічниім життям живе (О. Гончар)
  • —.. Лисячий він хвіст, а не людина. Сам за старшину тягне, а про людське око з голотою приятелює (З. Тулуб)
  • [Свояк:] Та се ж про людське око тільки буде, не справді ж ти зламаєш віру (Леся Українка)
Відповідно до норм поведінки, моралі, заради пристойності, для порядку. Приклади
  • про о́ко. Він про око також сидів при гостях, забившися у куток на своїм кріслі (І. Франко)
  • Михайлові так здавалося: тільки-но помер Франко, як австрійський уряд цілком перестав, хоча б для людського ока, рахуватися з українцями (Р. Іваничук)
  • Тим часом Максим Кривоніс.. про чуже око одягся в свиту, зайшов до хати (П. Панч)
  • — Прийшов [батько]. .. про людське око. Він усе робить про людське око.. Аби люди думали, що наша сім'я не розпалась, що в нас усе добре (Є. Гуцало)
  • — Ну, начувайся! —.. Шаблій погрожував для годиться, про людське око (Д. Бедзик)
  • І, як це не дивно, ніхто, навіть про людське око, в силу звичаю, не ойкав, не плакав, не виказував співчуття Даріям (А. Іщук)
  • Оксен батькове женихання не заперечував. Але старий не вірив у те і вважав, що син схвалює женихання тільки про людське око, а в душі ненавидить і осуджує його (Григорій Тютюнник)
З метою притупити чию-небудь пильність, приховати щось. Приклади
  • про лю́дські́ о́чі. А може, і не тиф зовсім? Може, це тільки про людські очі, а насправді… Він аж скрипнув зубами і таки не дав прорватися в свідомості отій жахливій думці (А. Головко)
  • Він для ока постачив січку мукою, а клунок кинув на віз у солому… І не знатиме [Галька], що в Марушки для нього уже запасено (В. Дрозд)
  • для о́ка. Гюлле для ока й надалі була замкнута у своїй кімнаті (Олесь Досвітній)
  • Мар'ян, лише для людського ока, промацує руками перший мішок. З нього вибиваються важкі форми полумисків, глечиків, горнят (М. Стельмах)
  • Про людське око [бандити] одразу ж заарештували старосту і поліцаїв. Насправді разом пили (В. Поліщук)
  • — То може він про людське око, мамо? — А хиндя його знає (Ю. Збанацький)
Удаваний, несправжній і т.ін. Приклади
  • Ліс стояв безкраїй і мовчазний. Але та мовчанка була лише про людське око. Лісом ішла весна, тепла, ніжна (Ю. Збанацький)
  • Якима Демченка в лісі знайдено з розтятою головою… а всі подумали, що це татарва справила… а не той, хто був йому про людське око приятелем… (Б. Грінченко)

пога́ний (лихи́й) на о́ко (на о́чі), етн.

За народними прикметами, людина, що поглядом може зурочити, завдати шкоди. Приклади
  • Моя сусіда погана на око, на що не гляне — все призводить до втрати (З газети)

ски́нути [своє́] о́ко на кого--що і без додатка.

Помітити кого-, що-небудь, звернути увагу на когось, щось; приглядатися до когось, чогось. Приклади
  • Що було там звіру та птиці усякої. Ніхто не рушав їх таємного покою. Аж поки молодий Гамза не скинув свого ока (Панас Мирний)

о́ко за о́ко; зуб за зуб.

Уживається для вираження прагнення помститися за вчинене зло, несправедливість, образу і т.ін.; відплата тим самим. Приклади
  • о́ко за око́ і зуб за зу́ба. Ви чули, що сказано: Око за око і зуб за зуба. А я вам кажу не противитись злому (Біблія)
  • За мораллю й за законами кримінальних за все мусить бути тяжка відплата. Око за око (І. Багряний)
  • Так,— думав він [Тимко] тепер, лежачи під кущем терну…— Що ж? Нехай так і буде. Я їм свого не подарую. Око за око, зуб за зуб (Григорій Тютюнник)

як [своє́] о́ко; як [свої́] о́чі,

зі сл. догляда́ти, пильнува́ти, хова́ти і т.ін. Дуже старанно, дбайливо і т.ін. Приклади
  • Хима відчинила скриню, вийняла ганчірку з п'ятизлотником, розгорнула її, оглянула свій скарб, що тридцять літ ховала, як око, і знов загорнула (М. Коцюбинський)
  • Цілий гай молодих дарувань, що виростають з року в рік, тішить наш погляд, і ми, старші письменники, як око своє, повинні пильнувати, берегти й доглядати цей гай (М. Рильський)
зі сл. берегти, стерегти і т.ін.Так, як ніщо інше; ретельно, пильно і т.ін. Приклади
  • Як очі свої стереже вона синів, та хіба встережеш від такого, як Наливайко? (Іван Ле)

ви́пустити / вИпуска́ти з о́ка (з оче́й) кого, що.

із запереч. Постійно бачити кого-, що-небудь або весь час дивитися на когось, щось. Приклади
  • Вона що-небудь робить, а він, підперши руками кучеряву голову, не випускає її з очей (Марко Вовчок)
  • Де по дорозі, де полем, по пояс загрузаючи в снігу, котили вони [червоноармійці] поперед себе дерев'яне колесо, залишали за собою тонку нитку телефонного кабеля. Він одразу ж поринав у сніг, доводилось ловити його на рогульки, щоб не випустити з очей (Ю. Збанацький)
Послабити увагу до кого-, чого-небудь. Приклади
  • Боговіз шпарко затягнувся димом, голос його підупав, послабшав: — Випустили його [Степана] з ока.. (Ю. Бедзик)

як (мов, на́че і т.ін.) в о́ко вліпи́ти.

Точно, безпомилково передбачити, вгадати що-небудь. Приклади
  • Ударить грім великий, і буде буря громова!.. Засіяє весняне сонце і засміються люди. Ніколи, ніколи не забути мені дідового пророцтва. Як в око вліпив (О. Ковінька)
  • Вона таки у його відьма. . Хіба і мені не напророкувала Оришка сього лиха… Тоді ж, у Хведора як були… Сміялись чогось. А вона: Не смійтеся, тебе лихо жде. Як ув око вліпила! З того часу все пішло — як згори посунулося… (Панас Мирний)
Влучно, дотепно сказати чи точно визначити щось. Приклади
  • вліпи́ти в са́ме о́ко. Танцюра аж рот роззявив здивовано. — Здорово! — ляснув він себе по гладких боках. — Ось, як він закрутив… Вліпив у саме око (З. Тулуб)
  • — Тоді громаді добре, як усі в достатках.— Правда! Правда! — озвалися навкруги голоси.— Наче в око вліпив! (Б. Грінченко)
  • — Навіть за могилу на цвинтарі треба було заплатити,— несміливо обізвався Дмитро.— Як в око вліпив,— задоволено відказав Тимофій (М. Стельмах)

як (мов, на́че і т.ін.) по́рох в о́ці.

кому і без додатка. Те, що (рідше той, хто) заважає комусь, завдає прикрощів і т.ін. Приклади
  • Ці неприємності їм вже як порох в оці.
зі сл. люби́ти і под. Уживається для заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (любити). Приклади
  • Так любить, як порох в оці (Укр. присл.)

би́ти у ві́чі (в о́ко).

чим. Виділятися чим-небудь серед когось, чогось. Приклади
  • Товариш його — людина літ під сорок — насамперед бив у вічі буйним рудим волоссям на голові (М. Коцюбинський)
Бути особливо помітним; привертати увагу. Приклади
  • Були виставлені напоказ всякі дива:.. персні й намиста блискучі. Все то так і сяло та грало, все так і било у вічі! (Панас Мирний)
  • — Маковею,— спокійно вів Роман,—.. Ти, правда, хлопак справний, в боях авторитет здобув….. Але ж молодий та ласий на все, що в очі б'є! (О. Гончар)
  • Довбня почав оглядати хату.. Всюди били в вічі злидні та недостачі (Панас Мирний)

як зіни́цю о́ка, зі сл. берегти і под.

Дуже пильно. Приклади
  • Ще більше будемо… берегти як зіницю ока, берегти й вивчати безцінну спадщину нашу прекрасну (П. Тичина)
  • Сам не знаю, як те сталося, а загадав я собі: Якщо не загублю сопілку, то живий буду! І беріг її як зіницю ока (І. Цюпа)
  • Люба мамочко!. .Розписка у мене єсть — ховаю, як зіницю ока (Леся Українка)

Берегти, як зіницю ока.

Порівняння, яке неодноразово зустрічається в Біблії: «Збережи заповіді мої — і будеш живий; і вчення моє — як зіницю очей твоїх» (Книга Приповістей Соломонових, 7,2), «Бережи мене, як зіницю ока» (Книга Псалмів, 16, 8) та ін. Приклади
  • Берегти, як зіницю ока, берегти й вивчати безцінну спадщину нашу прекрасну. (П. Тичина, Григорій Сковорода)

Недремне око.

Походження вислову пов'язане з персонажем античної міфології велетнем Аргусом, тіло якого було вкрите безліччю очей. Спати водночас могли тільки два ока, решта ж лишалася «недремною».
Вислів став синонімом пильності.
Приклади
  • Звідси так добре видно всю привокзальну частину міста, телевізійну ажурно плетену вишку з червоними вогниками, що моргають серед ночі, немов недремні очі Києва. (І. Цюпа, Вічний вогонь)
  • Класики на те й класики, що в них можна знайти духовну поживу на всі випадки життя. І кожен мав би її знаходити, виходячи зі своїх потреб, уподобань, настроїв. Аби ж то! А недремне око вихователів, ідеологів, доктринерів, простіше кажучи, духовних диктаторів! (П. Загребельний, Думки нарозхрист)

Око за око, зуб за зуб!

Біблійна формула закону помсти, що неодноразово зустрічається в Старому Заповіті, наприклад: «А хто зробить шкоду ближньому своєму, тому треба зробити те саме, що він учинив. Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб…» (Левит, 24,19-20).
У сучасній мові — відплата повною мірою за заподіяне зло.
Приклади
  • — Пан Бог дарує даруючим.
    — Дешево, отче каноніку, хочеш відбутись. Козацька регула — око за око, зуб за зуб!
    (П. Панч, Гомоніла Україна)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання