ОБІРВИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

обрива́ти / обірва́ти (пообрива́ти) ру́ки.

Виконувати важку фізичну роботу, носити важке; дуже стомлюватися від фізичної праці або важкої ноші; надриватися. Приклади
  • Руки пообриваєш, носячи! Нема того, щоб хурку найняти; як на того коня валять — носи! (Панас Мирний)
  • Ще нерідко наші жінки обривають руки на важких роботах (З газети)
кому і без додатка. Переобтяжувати, дуже стомлювати кого-небудь (про фізичну працю або важку ношу). Приклади
  • Дівчатка зовсім обірвали їй руки, вона стомилась, її ноги стали важкі (Ю. Збанацький)
  • За день труд руки обірвав, Не міг здрімнути я до рана (П. Грабовський)

обірва́ти життя́ чиє.

Призвести до смерті, до загибелі; згубити, убити когось. Приклади
  • Тяжка хвороба обірвала життя людини.
  • Невблаганна смерть обірвала життя майстра. Але продовжують жити його твори (З газети)
  • Фашистська бомба в перший день віроломного нападу гітлерівської Німеччини.. — 22 червня 1941 року — обірвала життя письменника-патріота [С. Тудора] (Іст. укр. літ.)

обрива́ти / обірва́ти з пупови́ною що.

Рішуче, безповоротно відмовлятися від чогось, припиняти щось, порвати з чимось. Приклади
  • Невже він такий боягуз, невже його душа із лопуцька? Ні, сьогодні ж треба обривати все з пуповиною (М. Стельмах)