ОБРИВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

обрива́ти / обірва́ти (пообрива́ти) ру́ки.

Виконувати важку фізичну роботу, носити важке; дуже стомлюватися від фізичної праці або важкої ноші; надриватися. Приклади

— Руки пообриваєш, носячи! Нема того, щоб хурку найняти; як на того коня валять — носи! (Панас Мирний)
Ще нерідко наші жінки обривають руки на важких роботах (З газети)

кому і без додатка. Переобтяжувати, дуже стомлювати кого-небудь (про фізичну працю або важку ношу). Приклади

Дівчатка зовсім обірвали їй руки, вона стомилась, її ноги стали важкі (Ю. Збанацький)
За день труд руки обірвав, Не міг здрімнути я до рана (П. Грабовський)

Рішуче, безповоротно відмовлятися від чогось, припиняти щось, порвати з чимось. Приклади

Невже він такий боягуз, невже його душа із лопуцька? Ні, сьогодні ж треба обривати все з пуповиною (М. Стельмах)

Дивіться також