НУТРОМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

нутро́м (се́рцем) чу́ти (відчува́ти) / відчу́ти що.

Підсвідомо, інтуїтивно передбачати що-небудь, здогадуватися про щось. Приклади
  • На душі важко, на серці сумно — аж мов нудно… Так буває тоді, як серцем чуєш якесь лихо (Панас Мирний)

заговори́ло нутро́ чиє, яке.

Ставати відчутним, виявлятися у кого-небудь (про сутність, звички і т.ін.). Приклади
  • Заговорило, значить, біляцьке нутро! Своїх зустрічати зостався (О. Гончар)

скаламу́тити [всю (все)] ду́шу (нутро́) кому і без додатка.

Надзвичайно сильно, глибоко схвилювати когось, внести неспокій. Приклади
  • — Видно було, що й йому такий початок листа скаламутив нутро (І. Микитенко)
  • Вже якось до цього й прижилось горе,. .а це знову скаламутило всю душу (М. Стельмах)

виверта́ти / ви́вернути ну́трощі (нутро́, кишки́) безос.

Викликати велику огиду, нудоту і т.ін. Приклади
  • — Мене це сторожування, шляк би його!.. Вибачайте… Нудить!.. Кишки вивертає! До коси мої руки просяться… (В. Бабляк)
  • Страшено боліла голова, тіло горіло, наче в огні, важке повітря, насичене смородом, вивертало нутро (П. Колесник)

по нутру́ кому.

Подобатися, відповідати чиїм-небудь бажанням, смакам і т.ін. Приклади
  • Не по нутру виявився новий закон лише відрубщикам-хуторянам (О. Гончар)
  • Отара ж попаски попхалась навмання. Орлу се по нутру (Є. Гребінка)
  • — А більш,— каже [кобзар],— мені не по нутру ота мізерна пиха, що розвелась усюди по Гетьманщині. Почали значні козаки жити на лядський кшталт із великої розкоші (П. Куліш)