НОСИМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

носи́ти на рука́х кого.

Дуже добре ставитися, виявляти велику прихильність, турботу, увагу до кого-небудь; потурати комусь у його бажаннях і примхах. Приклади
  • — Коли б воно так було, як тоді до весілля, коли Княжевичі мало на руках її не носили (В. Кучер)
  • тро́хи (ма́ло┌60857) на рука́х не носи́ти. Кабанцевого Івася всі трохи на руках не носять (Панас Мирний)
  • — Може, краще майнути до Надійки, яку на руках носить чоловік? (М. Стельмах)
  • Коли б тебе, Полінашко, Як я, знали люди, коли б знали хист і сили Розуму й серденька, На руках тебе б носили (П. Гулак-Артемовський)

по́ки (до́ки) но́сять (слу́жать) но́ги кого і без додатка.

Хто-небудь ще має силу рухатися, працювати і т.ін. Приклади
  • Гей, чого ти засмутився, Став серед дороги? Тягни, друже, поки тягнеш, поки служать ноги! (П. Грабовський)
  • На селі почався переполох. Знаючи це, Онохрій Литка поклявся не кинути Багви, доки його носитимуть ноги (Г. Епік)
  • Щороку приїздять сини і вмовляють, щоб їхала з котримсь. Мати послухає-послухає, зітхне й скаже: — Спасибі, синочки, що запрошуєте, але не можу поїхати. Поки носять ноги, буду вас тут приймати (З газети)

леда́що но́сить кого, фам.

Уживається для вираження незадоволення тим, хто невчасно або довго десь ходить, їздить, перебуває. Приклади
  • [Мар'яна:] Де вас ледащо носить? Уже і гулять нема коли: скоро буде північ! (С. Васильченко)

лиха́ годи́на но́сить / розноси́ла (понесе́ і т.ін.) кого, зневажл.

Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось десь блукає, своєчасно не приходить, коли на нього чекають. Приклади
  • — Так, так… Де ж уночі розносила його лиха година?..— плакалась Хівря (Панас Мирний)
  • Куди його лиха година понесе! — сказала Горпина (Панас Мирний)
  • [Тишко:] Давайте вечеряти! [Палажка:] Дивись, який командир! Ти розкажи мені, де тебе носить лиха година? (Я. Мамонтов)

тря́сця но́сить кого, грубо.

Уживається при висловленні незадоволення з приводу відсутності кого-небудь. Приклади
  • — Чого це ти такий мокрий? Де це тебе трясця носила? — Ятері трусив (Григорій Тютюнник)
  • — А куди ж то тебе трясця носила? — гукає на свою рябу Катря Копайгора, але корова й ухом не веде (О. Гончар)

носи́ти ма́ску (личи́ну).

чого, яку. Виступати в певній ролі. Приклади
  • Конфлікт ускладнюється тим, що Маркові вдається тривалий час носити маску добропорядної людини (З журналу)
Приховувати свої справжні думки, наміри, свою справжню сутність. Приклади
  • Рік служби у почтах Потоцького навчив його носити личину (З. Тулуб)
  • Завше носити маску, завше себе загнуздувати — та хіба ж то мислиме? (Г. Хоткевич)

носи́ти (нести́) на собі́ сліди́ чого.

Мати, зберігати ознаки, вплив чого-небудь. Приклади
  • Українська поезія середини ХІХ ст. (50-70 рр.) несла на собі сліди могутнього впливу Тараса Шевченка, і навіть саме її існування певною мірою пов'язано з його іменем, з гучною славою Кобзаря (З журналу)
  • Хто б що не робив і як його не робив на користь народові — все то буде носити на собі сліди всесвітнього поступу та розвою (Панас Мирний)

за плечи́ма (за спи́ною) не носи́ти чого, що і без додатка.

Згодиться в житті, не буде зайвим. Приклади
  • не за собо́ю носи́ти. Ремесло не за собою носити (М. Номис)
  • — Механізація — то знання, а його, як відомо, за спиною не носять (З газети)
  • — Що знати, то за плечима не носити,— казав старий [батько] (Панас Мирний)
  • — Де ви це слово [бізнес] перейняли? — Воно давно при мені… Науку за плечима не носити… Тільки й досі не дуже второпаю, що воно має визначати? (О. Гончар)

ле́две (наси́лу) но́ги нести́ (носи́ти).

Не мати змоги нормально йти (від старості, втоми, переживань і т.ін.). Приклади
  • Ледве, ледве несу ноги (Т. Шевченко)
  • — Ху! — зітхнув Іван і поплентався до попаді, ледве ноги несе (Україна сміється)

носи́ти (мі́ряти) во́ду ре́шетом, ірон.

Даремно, безрезультатно робити щось, марно витрачати час на що-небудь. Приклади
  • мі́ряти во́ду. Щасливий, хто вірить! А я таки думаю, що ми просто воду міряємо (М. Коцюбинський)
  • Богуна ловити, що воду решетом носити (Я. Качура)

самі́ но́ги несу́ть (но́сять) / понесли́ кого, куди і без додатка.

Хто-небудь іде, рухається надзвичайно легко, залюбки, з бажанням. Приклади
  • Як заграє у дуду — лист танцює на дубу, батько й мати годі — просять, самі ноги так і носять (П. Тичина)
  • — То, сину, так завжди: до рідного дому ноги людину самі несуть (О. Гончар)
Хто-небудь рухається в якомусь напрямку, не контролюючи себе. Приклади
  • Ноги самі понесли [Сеспеля] нерівним, ковзьким тротуаром до вокзалу (Ю. Збанацький)
  • Він чує, що ноги самі, без його волі, носять його по подвір'ю, руки самохіть підіймають усяке манаття (М. Коцюбинський)
  • — Тягне було мене… на той шлях, кудою понесли її на кладовище. Вийду на шлях, а самі ноги несуть мене на ту гору, де кладовище (І. Нечуй-Левицький)

носи́ти в (на) се́рці кого, що.

Завжди добре пам'ятати про когось--щось. Приклади
  • носи́ти в се́рденьку чиєму. Прийде той, чий образ я носила з піснями вкупі в серденьку свому [своєму] (Леся Українка)
  • Треба тілько її [правду] мати в душі, носити в серці своєму (Панас Мирний)
  • Те, що я створив собі культ моєї дружини і ношу його в серці, може, видасться тобі нудним і нецікавим (М. Коцюбинський)

носи́ти сміття́ під чужу́ ха́ту.

Піддавати розголосові непорозуміння, суперечки в родині, в колективі і т.ін. Приклади
  • Не носи сміття під чужу хату (Укр. присл.)

ле́две (наси́лу) но́ги несу́ть (но́сять) кого і без додатка.

Хто-небудь дуже втомлений, виснажений від роботи, старості, переживань і т.ін. Приклади
  • Настала Петрівка. Нимидора насилу одговілась, вже її насилу носили ноги (І. Нечуй-Левицький)
  • Старий батько з усієї сили З молодицями танцює Та двір вимітає.. Знай бігає, а самого Ледве ноги носять (Т. Шевченко)
  • Іде [козак] смутний, невеселий, Ледве несуть ноги (Т. Шевченко)

чорт (нечи́стий, бене́ря) но́сить кого, грубо.

Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось невчасно або багато, без потреби ходить, вештається в різних місцях. Приклади
  • чортя́ка но́сить. — І де чортяка їх носить до півночі! Ходять уночі з чортами разом, та ще їм двері одчиняй! — верещала по один бік Мотря (І. Нечуй-Левицький)
  • Де тільки й носили чорти Федька всі оці роки! Всю громадянську не злазив з коня (А. Дімаров)
  • чорти́ но́сять. — Голобородька немає? — Нема. — Де його чорти носять?! — Війна, товаришу полковнику, — скрушно похитав головою старий (С. Голованівський)
  • — Маковея десь бенеря носить, і на обід не з'являвся… (О. Гончар)
  • — Чого це тебе так рано бенеря носить, Самійле? (О. Копиленко)
  • — Що тебе, Іване, нечистий носить по селу серед ночі? — буркотіла Марія, відчиняючи двері Жменякові (М. Томчаній)

Усе моє ношу з собою.

Цей вислів (поширений також у латинській формі — «Omnia mea mecum porto») приписують грецькому філософові VI ст. до н. е. Біанту. Коли перське військо напало на місто Прієну, мешканці його, рятуючись від ворога, втекли, забравши своє майно. Біант також залишив місто, але без речей. Коли його запитали, чому він нічого не взяв, він відповів: «Усе своє (майно) я ношу з собою». Цим він хотів сказати, що лише духовні цінності є справжнім багатством. Приклади
  • Ми люди тихі, незаздрі, чесні. Нам досить дещиці. В чини не ліземо. Ґрунтів не стягуємо й грошей у бодні не складаємо. Як казали римляни: omnia mea mecum porto. (Вас. Шевчук, Григорій Сковорода)
  • Він носить все своє з собою.
    Носи, лебедику, носи.
    І звідки ти такий єси
    Мудрований!
    (І. Світличний, Анти-Сковорода)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання