НИМИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

кат із ним (ни́ми).

Уживається для вираження примирення, вимушеної згоди з чим-небудь, невдоволення чимсь, утрати інтересу до чого-небудь; нехай буде так, як є. Приклади

— Діло й на тебе є. — А кат із ним, із тим ділом,— відмахнувся Дорошенко (О. Гончар)
Кат із ним. Що буде, те й буде (В. Кучер)
З кошика потроху вилітали й розбивалися яєчка, і до нього веселими очима сміялися жовтки. Ну, й кат із ними. Кузьма вже не заздрий на таку закуску (М. Стельмах)

Часи змінюються, і ми змінюємося разом із ними.

Афоризм приписують онукові Карла Великого королю Лотарю І (IX ст. н. е.). Латиною: «Tempora mutantur, et nos mutamur in illis». Приклади

Звичайно, tempora mutantur, рух український росте, росте і національно свідома інтелігенція. (М. Вороний, Театральне мистецтво і український театр)
Про політику тобі не пишу, бо, може, вона тебе не зацікавлює, — я ж страшенно в їй кохаюсь: на весну війна дуже можлива, хоч обставини тепер вельми переіначились, мабуть уже не ми підем на Відень, а з Відня підуть на нас. Tempora mutantur. Проте побачимо. (Т. Зіньківський, Лист до Б. Грінченка, 12.X.1887 р.)

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т.ін.), лайл.

Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т.ін. з якогось приводу. Приклади

— Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко)
Вдарили червоні полки, вигнали гайдамацьку нечисть, щоб їм трясця в бік (Д. Прилюк)
— Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті,— мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як Буряк, Колісник (Панас Мирний)
Першою почула [Дорошенчиха] і про ці океанські [атомні] випроби.. .— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар)
тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний)

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т.ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл.

Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. Приклади

Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький)
Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний)
— О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний)
— Ну як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах)
— Хай їм [бикам].. чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав.— Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко)

плюва́ти мені́ (йому́, їм і т.ін.) на кого--що, безос.

Хто-небудь нехтує кимсь. Приклади

— Плювати мені на тебе та на твого преосвященного. Як жила, так і житиму! — відказала вона (Панас Мирний)

хай [би] йому (їй, тобі, їм, вам) трясця, лайл.

Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т.ін. з якогось приводу. Приклади

— Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч)
— Хай йому трясця, цьому улемові! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб)
— Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі словом сказала вона, ніби Арсен тут к чомусь завинив (Є. Гуцало)
— А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш)

кат його́ (її́, їх і т.ін.) [ба́тька (го́лову)] зна́є (зна), зневажл.

Невідомо, незрозуміло. Приклади

— Де брусок? — Ну, мантачка… — А кат тебе знає, де ти все діваєш (Григорій Тютюнник)
Кат їх батька зна, над чим таким важким Дихтовні животи вони понадривали? (П. Гулак-Артемовський)
Почне щось снуватися в голові — снується та й снується, а на який кінець, то й кат його голову знає… (С. Васильченко)

назива́ти / назва́ти ре́чі їх (свої́ми і т.ін.) імена́ми.

Говорити про кого-, що-небудь прямо, відверто, недвозначно і т.ін., не добираючи делікатних слів чи виразів. Приклади

— Ви ображаєте мене, молодий чоловіче! — Зовсім ні. Я називаю речі своїми іменами (В. Речмедін)
Він саме оповідав тепер подробиці любовних своїх авантюр, називаючи речі їх іменами (Г. Хоткевич)

ма́тері (бі́сові) його́ (їх, її́ і т.ін.) кові́нька (ко́рінь).

Уживається для вираження захоплення з якого-небудь приводу. Приклади

[Марко:] ..От я й був парубком повного калібру, бісові його ковінька. Ге, та що там згадувати! (З. Мороз)

лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т.ін. з приводу чого-небудь. Приклади

— Що, дядьку? — Орчики роблю матері його ковінька! Я, Никодим Динька, роблю орчики (М. Зарудний)
— Так не годиться голові [співати]. Овва! Люде почують, будуть тьокати. Ви ж голова, — здержував Чабанця десяцький. — А матері їх ковінька! А що мені до того? (І. Нечуй-Левицький)

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т.ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл.

Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось--чогось або недоброго побажання комусь. Приклади

взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година!. .І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький)
— Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький)

ва́ша (їх) ми́лість (ми́лость), уроч. , заст.

Шанобливе називання кого-небудь; ви, вони. Приклади

Пішла вона [Миша] звичайненько прохати, Щоб Лев в дуплі дозволив їй, Самотній та старій, Хазяйство завести маленьке Біля їх милості близенько (Л. Глібов)
Дуже приємно мені… пересвідчитись, що ваша милість правильно молоточка в руках тримає (О. Донченко)
— У Варшаві тільки й мови, що про вашу милість, князю (І. Нечуй-Левицький)
— З Богом, — кажу, — завтра рушаймо до панії, а потім і до вашої милості за рушниками (Марко Вовчок)

ірон. Уживається для вираження незадоволення кимсь, несхвалення чиїх-небудь дій, учинків, поведінки і т.ін. Приклади

— Насилу діждалися вашої милості!. — неласкаво привітав він її (Панас Мирний)

тільки ва́ша ми́лість (ми́лость). Шанобливе звертання до поважної особи, до людини, що займає високе становище в суспільстві; високошановний. Приклади

— Вже як хочете, ваша милость, а без вас, князю, ми не розпочнемо битви з козаками (І. Нечуй-Левицький)
Патронеса спитала по черзі в кількох вихованок: — Ти сирота? І за кожну матушка Раїса відповідала: — Сирота, ваша милость (О. Донченко)

хто [ж його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є (зна).

Невідомо. Приклади

Хто знає, може, наш метелик так і вік свій короткий звікував би у темряві самотній, — та інша доля судилася йому (Леся Українка)
— Замок добрячий, гвинтовий, так що не повинно добратися! А там хто ж його знає. Треба пильнувати (Григорій Тютюнник)
— А що ви дасте? — Та хто тебе знає, що ти хочеш? (Панас Мирний)
Іде та йде [Іван-царенко], дійшов до моря, глянув — море, кінця йому не видко; і де той острів, хто його зна! (Укр. казки)
хто зна його́. Хто зна його, де він брав ті прізвища! Неначе зумисне позаписував їх у своєму дурному поминальникові (І. Нечуй-Левицький)

бери́ його́ (її́, їх і т.ін.) лиха́ годи́на, лайл.

Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. Приклади

— А бери її лиха година! Сидить як ідол, з очей іскри, у бровах сам чорт ховається, і не [ні] пари з вуст! (Дніпрова Чайка)

Уживається для вираження мимовільної згоди з чим-небудь; нехай буде так. Приклади

— Як зосталися ми удвох, я й кажу паничеві: хай [пан] ..дасть хату й огород [город],— бери вже його лиха година! — помирюся (Панас Мирний)

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т.ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т.ін.), лайл.

Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Приклади

Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився.. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах)
Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич)

Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. Приклади

За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський)
— А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський)

зна́ю (зна́ємо) [я (ми)] вас (його́, тебе́, їх і т.ін.), ірон.

Уживається для вираження недовір'я, сумніву у правдивості слів чи вчинків співрозмовника. Приклади

— Куди розігналась? — До сестри! — Ха-ха! До сестри! Знаєм вас! Від Шляхового, мабуть, підіслана? На розвідини прийшла? (О. Гончар)
— Ти тільки не лови ґав. А то я тебе знаю. Перед німцями орлом був, а перед дівчиною ягням зробишся (Григорій Тютюнник)

чорт (га́спид, сатана́) [його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є (зна), грубо.

Уживається для вираження негативного ставлення до кого-, чого-небудь, сумніву, досади з приводу чогось. Приклади

Затремтіли в оратора руки. Забігали очі. Одвисла щелепа. Чорт його знає, вилетіли всі думки з голови, і всі слова (О. Довженко)
— Що ж це він задумав?— питав він у сердитого зі сну Тимка. — А чорт його знає! Хіба в нього допитаєшся? (Григорій Тютюнник)

Невідомо, незрозуміло. Приклади

чорт його́ ду́шу зна́є (зна). — Де ж сторож? — Чорт його душу зна,— одказував Йосипенко.— Хіба мені ще й сторожа сторожить? (Панас Мирний)
А тут… посилають: іди!.. Отака путь..— Чого се так припало? Пита Пріська.— Гаспид їх знає! (Панас Мирний)
— Та нащо ж ви їх [сорочки] йому [хазяїнові] віддали? — Чорт його зна, як воно сталося. Здуру… (З. Тулуб)
Сказавши, чорт зна де пропала [Дидона], Еней не знав що і робить (І. Котляревський)
[Стась:] А цього діда затримайте поки тута — чорт його знає, що воно за старець! Тепер багато всякої наволочі тягається по світу (С. Васильченко)
— Ой, козаче,— каже,— козаче! Та хіба ж на світі єсть хоч одна проста дорога? Думаєш іти просто, а зайдеш чорт знає куди! (П. Куліш)

хай (неха́й) йому́ (їй і т.ін.) грець, з ким--чим і без додатка, лайл. , перев. жарт.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т.ін. Приклади

Ці круті гори, хай їм грець, можуть ухекати найкращого бігуна (В. Кучер)
хай би їм грець. — Як там Кащубенкова бригада — норму дає? —..Штурмівщина і тут, хай би їм грець (О. Гончар)
—..Рана гоїться добре? — Та гоїться, хай їй грець (А. Шиян)
Нарешті згадав це прізвище, хай йому грець! (В. Дрозд)
А вітер такий, що нехай йому грець!.. (І. Нехода)
— Отаке-то! Хай йому грець! Тепер зроду від колективу не відірвуся! (О. Ковінька)
— Хай йому грець з тим куривом! Давайте краще перекусимо (Григорій Тютюнник)

цур тобі́ (йому́, їй, їм, вам) [[та (і)] пек тобі́ (йому́, їм, їй, вам)].

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Приклади

Цур тобі, пек тобі, як запишався, що в новую свитку прибрався! (Укр. присл.)
— Недостойні мужики, щоб над ними голови стільки ламали. Не розуміє свого інтересу — цур йому пек (М. Хвильовий)
Та цур їм [панам]! Шкода на них часу й паперу (М. Коцюбинський)
— Цур вам! — підхопився Петру.— Що це ви таке верзете, чоловіче? Отямтеся! (М. Чабанівський)
цур та (і) пек. Коли ж побачила завтра Хведька, та ще з чужого села, то вже Стецькові цур і пек (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Денис? Щось у старого звихнулося ще тоді… цур та пек згадувати (П. Козланюк)

не взяв його́ (її́, їх і т.ін.) кат, згруб.

Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з якого-небудь приводу або незадоволення кимсь, чимсь. Приклади

Вона, кат її не взяв, препишна молодиця (Марко Вовчок)
Та й сам Гава — не взяв його кат — догадливий удався (І. Франко)

лиха́ годи́на його́ (її́, їх і т.ін.) зна́є.

Невідомо, незрозуміло. Приклади

Лиха її година знає, від кого вона тікала та ховалася… (Панас Мирний)
— От дитинка, нехай Бог милує! — почувся голос Антоніни..— І в кого воно вдалося, лиха година його знає (О. Довженко)

ді́дько (дия́вол) [його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є що і без додатка, лайл.

Невідомо, незрозуміло. Приклади

Коли ведмедя четверо гайдуків водили по вулицях, люди… дітей на горища ховали: диявол його знає, чого йому заманеться (Н. Рибак)
Еней Сивіллі говорив: — Диявол знає, хто з вас бреше (І. Котляревський)
— Хто ж винен?..— дивувався Петрюк.— Дідько його знає… (В. Бабляк)
— Дідько їх знає, що вони там ґелґочуть своїм волам! — сердилися гармаші.— Може, тпрукають… (О. Гончар)

враг його́ (їх і т.ін.) [ма́тір (ду́шу)] зна́є (зна), фам. , заст.

Невідомо. Приклади

[Іван:] Бреду горем, мов тим морем, і враг його зна, коли перебреду (М. Кропивницький)
— За що ж його узяли? — А враг їх матір знає (Панас Мирний)

Ім'я їм легіон.

Вислів з Євангелія (Лука, 8, 30; Марк, 5, 9). Коли Ісус Христос запитав біснуватого: «Як тобі ім'я?», той відповів «Легіон», маючи на увазі, що багато бісів увійшло в нього. В Євангелії слово «легіон» вжите у значенні величезної кількості, безлічі. З цим же значенням вислів став крилатим. Приклади

Є особистості, котрих вибирає література. Шевченко і Леся Українка, Бальзак і Анатоль Франс, Пушкін і Лев Толстой, Байрон і Голсуорсі, Міцкевич і Реймонт, Гете і Фейхтвангер… Поставимо тут багато крапок: ці імена тільки найперші в першому ряді, а взагалі їх легіон. (Ю. Смолич, Я вибираю літературу)
Як дим перед огнем щезає,
Так щезла духохульна зграя
Брехак, ім'я ж їм — легіон.
(П. Куліш, Куліш у пеклі)