НЕЩАСЛИВИМИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
бода́й поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] (на́гла) годи́на кого, що, лайл.
Уживається як лайка з недобрим побажанняя кому-небудь.
Приклади
- — Спина, мов попечена, болить,— жалівся Чіпка.— Сказано, били!..— Бодай їх лиха та нещаслива година побила, як вони так знущаються над людьми!.. (Панас Мирний)
- [Зінька:] Бодай тебе, братіку [братику], побила лиха година та нещаслива (М. Кропивницький)
поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] годи́на кого.
Спіткало лихо, нещастя.
Приклади
- — Побила нас лиха година та нещаслива! Ой Боже наш милостивий та милосердний! Завіщо ж нас так страшно скривдили? (І. Нечуй-Левицький)
- — От побила мене лиха та нещаслива година! Сподівалася на старість спочити,— от і спочила! — закінчила стара (Панас Мирний)
бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т.ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т.ін.), лайл.
Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось.
Приклади
- Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився.. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах)
- Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич)
Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь.
Приклади
- За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський)
- — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський)
лиха́ (нещасли́ва) годи́нонька, перев. зі сл. моя, на́ша.
Уживається як вигук при вираженні душевних страждань, переживань і т.ін.
Приклади
- Нещаслива годинонько, Що ж я наробила? Ой нащо ж я свою долю Та й занапастила (Леся Українка)
- А товаришки… що подумають, а село все що скаже?.. Нещаслива годинонько, безталанна моя доленько (Панас Мирний)
- Я не боюся, тільки журюся. Ой, лиха моя годинонька! — обізвалась Соломія (І. Нечуй-Левицький)
- Ой лиха наша годинонька! І з Лубен вибирались хапком.., і тепер довелося хапком тікати (І. Нечуй-Левицький)