НАЧЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

як (мов, на́че і т.ін.) з во́ску ви́ліплений.

Надзвичайно блідий (про обличчя). Приклади

Вони [солдати почесної варти] байдуже поглядали на виссане мукою, наче з воску виліплене обличчя, на міцно склеплені повіки, за якими не було уже нічого живого: тільки холод і тлін (А. Дімаров)

як (мов, на́че і т.ін.) хто [ноже́м (серпо́м)] різну́в (різону́в) [по се́рцю] кого.

Кому-небудь стало боляче, дуже прикро. Приклади

на́че вда́рив хто го́стрим ноже́м. Юлдаш раптом відчув, що ці слова шпигнули його в самісіньке серце, наче вдарив хто гострим ножем (О. Донченко)
— Не жилець він..— мов хто серпом різнув по серцю Уляну, так тії Грицькові слова (Панас Мирний)
Софію наче хто різонув по серцю. Нещасна дитина, як їй хочеться, мабуть, мати годинника (А. Дімаров)

як (мов, на́че і т.ін.) грім на го́лову.

Несподівано, раптово, зненацька і т.ін. Приклади

А влітку — вже почали до жнив збиратися — як раптом, наче грім на голову, німці з гайдамаками (А. Головко)
Прийшов Павло вранці на заняття, а господиня і заявила, як грім на голову, що уроку не буде сьогодні (А. Головко)

обде́рти (обідра́ти, облупи́ти і т.ін.) / обдира́ти (облу́плювати і т.ін.), як (мов, на́че і т.ін.) [ту (ту́ю, молоде́ньку і т.ін.)] ли́пку, кого, що.

Забрати у когось гроші, коштовності і т.ін., довести до цілковитого зубожіння; обібрати, обікрасти, пограбувати кого-, що-небудь. Приклади

Бідний і так обдертий, як липка (Укр. присл.)
обі́драний (обде́ртий), як ли́пка. Горішня частина села вже обідрана [фашистами], як липка. І Йонька заметушився: треба рятувати добро (Григорій Тютюнник)
Не раз подорожніх багатих панів, Як липку сиру, обдирали (Л. Боровиковський)
Не від сьогодні ходить чутка, що Володко з Гриньком та обдирають нашу касу, як молоденьку липку (Л. Мартович)
Покотилася чутка про Гайдука, що організував банду та й став грабувати і багатих, і бідних: обдирав усіх підряд, наче липку (А. Дімаров)
— Добре! — провадять усі в один голос.— Як липку облупимо [голову]. .. та й писаря завряд [заодно] (Панас Мирний)
Просто на вулиці грають у карти шулери.., заманюють до гри простачка, щоб обдерти його, як липку (З газети)
Наша пані журилась..: — Обдеруть мене тепереньки [тепер], як тую липку! Моє око всього не догледить (Марко Вовчок)

Змусити когось витратити багато грошей. Приклади

Дуже важко збудувати колодязь, бо ніде практично придбати залізобетонні кільця, нікому копати. Якщо й найдуться якісь шабашники, то обдеруть замовника, як липку (З журналу)

як (мов, на́че і т.ін.) грім з (се́ред) я́сно́го ( рідко чи́стого) не́ба.

2.Несподіваний, раптовий і т.ін. Приклади

Ватрич пішов працювати в цех, де… довелося справу мати з людьми. Дуже швидко виявилося, що з ними порозумітися бригадир не вміє. Це відкриття було, мов грім з ясного неба (З газети)

Несподівано, раптово, зненацька і т.ін. Приклади

Розкриття тієї змови було для Толстого.. громом серед ясного неба (В. Канівець)
гро́мом із (се́ред┌120527) я́сно́го не́ба. А якщо для Докії почуте прозвучить громом із ясного неба (Ю. Збанацький)
на́че грім з я́сно́го не́ба впав. Що ти говориш, любко моя мила? Се наче грім з ясного неба впав! Чи я тебе не щиро покохав? (Леся Українка)
як грім з не́ба. — Жили ми з одинокою матір'ю, і ось на саму кутю, як грім з неба,— прийшли й забрали [поліцаї] (Ю. Збанацький)
Фарбувальники не люблять критики! Ці слова… прозвучали, мов грім серед чистого неба (М. Томчаній)
— Пробачте, — наче грім з ясного неба ударив над Павловою головою: нечутно по килимі підійшла Людмила. — Я вас заставила ждати (А. Головко)
Мов грім серед ясного неба, шмагонули наш слух його слова (Ю. Збанацький)
Спомин про обіцяну телицю того вечора вдарив, як грім із ясного неба (Є. Гуцало)
— Ми, тату,.. летимо.— Було це як грім серед ясного неба. Проте батько й виду не показав (О. Гончар)
Однак новина впала, як грім з ясного неба (М. Коцюбинський)
Замфіра, наче грім з ясного неба, вразила ця звістка (М. Коцюбинський)

як (мов, на́че і т.ін.) ля́лечка.

Дуже гарний, вродливий (про людину). Приклади

— Я займуся твоїм гардеробом, Ти у мене ходитимеш, як лялечка (П. Гуріненко)
[Павло:] Ну, й дівчинка ж, як лялечка (І. Кропивницький)
— А донечка, як лялечка (М. Зарудний)

Дуже гарне, красиве, привабливе і т.ін. що-небудь. Приклади

Столяр із нього душевний, можна сказати, вже коли зладнає річ — мов лялечка! (Є. Гуцало)

зі сл. прибра́ти і под.Гарно, красиво і т.ін. Приклади

Острівок у парку, як ляльку, впорядкувано (Іван Ле)
Прибрали сад, як лялечку (Ю. Янов)
як ля́лька. Матері повбирали своїх дочок, як ляльок (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, на́че і т.ін.) з кни́жки чита́ти (вичи́тувати), зі сл. розка́зувати і под.

Без запинки, дуже чітко. Приклади

— А казок яких він уміє розказувати.. Чи страшної, чи смішної, — як з книжки читає (Панас Мирний)
О. [отець] Гервасій був чоловік з головою! Як розкаже було що з давнини, то наче з книжки вичитує, аж зітхнеш, слухаючи (А. Свидницький)

як (мов, на́че і т.ін.) вогню́ вхопи́ти, ірон.

На дуже короткий відрізок часу. Приклади

Та посидьте ще! Приїхали — неначе огню вхопили чи позичили (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, на́че і т.ін.) прикипі́В.

Щільно притулився до чогось. Приклади

Пріська, хитаючись, підвелася, та як припала до кухля — неначе її уста до нього прикипіли (Панас Мирний)

до чого. Залишився у тій самій позі, на тому ж місці; нерухомий на якомусь місці (про кого-небудь). Приклади

Степан… поліз на піч спати, а Пріська немов прикипіла до лави й не рушила з неї до світанку (Л. Яновська)

як (мов, на́че і т.ін.) пола́маний хто, що.

Хто-небудь відчуває біль у всьому тілі. Приклади

Все тіло ниє, наче поламане (І. Багмут)
Він від хвороби був такий, як поламаний (О. Кобилянська)

як (мов, на́че і т.ін.) соба́ка на ви́сівки, зі сл. диви́тися, ви́тріщитися і под., вульг.

Дуже, надто. Приклади

— Накрила баба фартухом відро [з ковбасами]. — Щезни, чого витріщився, наче собака на висівки (Ю. Мушкетик)

як (мов, на́че і т.ін.) три дні (ти́ждень і т.ін.) [хлі́ба] не їв.

Дуже повільно, мляво. Приклади

— Працює ця наволоч, наче не їли тиждень! — промовив раптом оберст, рукою кинувши на яр (П. Автомонов)
Чвала, як три дні не їв (Укр. присл.)

Тихо, неголосно. Приклади

Говорить так, як три дні хліба не їв (М. Номис)

як (мов, на́че і т.ін.) намальо́ваний.

Дуже яскраво, чітко. Приклади

Наче намальовані, встають передо мною всі картини, всі місця (І. Нечуй-Левицький)
Перед очима, мов намальовані, встають і обриси хати, і дерев'яний віз (М. Стельмах)

Дуже вродливий, гарний. Приклади

Вона стояла напроти парубка як намальована (Панас Мирний)
А з виду [Василь] як намальований: очі йому як зірочки (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (мов, на́че і т.ін.) жа́ром (кип'ятко́м, при́ском і т.ін.) обдало́ кого, безос.

Хтось раптом відчув збентеження, хвилювання, переляк і т.ін., дуже вражений чимсь. Приклади

нена́че хто жа́ром обда́в. — А се що за вечірня пташка? — пита він [панич], уставивши очі на Христю. Христю неначе хто жаром обдав… (Панас Мирний)
Помітив своє прізвище. Мене враз обдало жаром і холодом. Побачив фатальне слово — звільнити (Ю. Збанацький)
обдало́ хо́лодом (жа́ром і хо́лодом). Македониху обдало холодом, стисло від ущімливого болю серце (А. Шиян)
— Не повернеться? Мене як жаром обдало (З журналу)
так жа́ром і обдало́. При згадці… усього так жаром і обдало (А. Дімаров)
Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви виставили у нашій умові. Як приском мене обдало (Панас Мирний)
Слова батькові сплили їй на думку, і наче її кип'ятком обдало… (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) прику́тий (прико́ваний) до чого і без додатка, зі сл. стоя́ти, сиді́ти, зупини́тися і т.ін.

Нерухомий, непорушний, заціпенілий і т.ін. Приклади

Вона сиділа, мов прикована до місця, і великими гарячими очима дивилась перед собою (П. Колесник)
З переполошеним видом, блідий і ніби прикований до кам'яного тротуару, стояв [Стоколоса] на розі вулиці (І. Франко)
мов (на́че) прику́тий (прико́ваний) до мі́сця. І враз він знову зупинився, наче прикутий до місця (О. Донченко)

як (мов, на́че і т.ін.) вли́пнути.

Бути добре припасованим. Приклади

Кожний казав, що йому чоботи якраз, наче влипли, хоч добре вони пригодилися тільки старшому брату (Марко Вовчок)
Вона взяла золотий перстень, швидко наділа на пухкого пальчика, відставила руку, глянула…— Як влип,— засміявся Зуб (В. Собко)

як (мов, на́че і т.ін.) холо́дний душ [на го́лову], зі сл. поді́яти і под.

Несподівано, приголомшливо когось. Приклади

Слова на Якова — як холодний душ на голову: він притих одразу й одійшов до вікна (А. Головко)
На Дрюпіна це подіяло, мов холодний душ: вмить утратив войовничий запал (Канівець)

[на́че (ні́би і т.ін..)] відняла́ся мо́ва у кого.

Хтось від хвилювання, радості і т.ін. не може говорити; мовчить, замовк. Приклади

Якийсь час він мовчав, наче в нього віднялася мова (Д. Бедзик)

як (мов, на́че і т.ін.) на зло (на злість).

Наче навмисно; недоречно. Приклади

Погода тут, як на злість, бридка — іде сніг і зараз розтає, вітер противний (Леся Українка)
Я почав латати дірки. Та їх, наче на зло, було безліч (Ю. Яновський)
Він побіг через двір, щоб вискочити в інший квартал, але, як на зло, в темряві об щось спіткнувся і упав (І. Цюпа)

як (мов, на́че і т.ін.) обу́хом (обу́х) по голові́, зі сл. уда́рити і под.

Уживається для підсилення висловлювання (про враження, яке справили на когось чиїсь слова); сильно, дуже. Приклади

— Ці слова, неначе обух, приголомшили матір (М. Стельмах)
на́че (нена́че┌73258) обу́хом (обу́х). Наче обухом ударила ця звістка Грицька (А. Головко)
— Своєю жахливою новиною ти мене ніби обухом по голові вдарив. Не знаю, що й робити (М. Старицький)
— Ну та й телепнув же ти, Лащу, неначе обухом по голові! — сказав князь Домінік (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, на́че ́і т.ін.) пуд ваги́ ски́нути [з се́бе].

Відчути велике полегшення. Приклади

Побанишся, попаришся, то наче пуд ваги з себе скинеш, наче на десять років помолодшаєш (І. Багмут)

як (мов, на́че і т.ін.) м'я́ло (макого́на) облиза́в, ірон.

Хтось у поганому настрої, невеселий після якоїсь невдачі. Приклади

Сердитий, наче м'яло облизав.

як (мов, наче́ і т.ін.). Мама́й пройшо́в (погуля́в і т.ін.), несхв.

Нічого не лишилося; усе знищено, зруйновано і т.ін. Приклади

Ніколи в минулому це проблеми не становило; майстровий люд сам собі наперед готував деревину і в шістнадцятому і в сімнадцятому столітті, а тут як Мамай погуляв: ні майстрів, ні матеріалів, ні традицій (З журналу)

[як (мов, на́че і т.ін.)] полу́да (рідше лу́да) з оче́й спа́ла (опа́ла, спливла́ і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось правильно зрозумів, усвідомив, переосмислив і т.ін. що-небудь; прозрів. Приклади

Спадає з очей полуда.. у людей, які не перебувають у полоні ідеології минулого (З журналу)
спада́є з оче́й полу́да. В людей спадає з очей полуда і прокидаються ті здорові думки, які дрімали в голові (С. Васильченко)
Мені наче опала полуда з очей: я з сірого побачила раптом світ кольоровим (Ірина Вільде)
Але настали дні! Спливла з очей полуда, і ми побачили, де ворог і де брат (В. Сосюра)
Мені зараз мов луда з очей спала (І. Франко)
За один день та за ніч важких роздумів у багатьох вітробалчан наче полуда з очей спала (А. Головко)
Всім міністрам і слугам царським відразу мов полуда з очей спала. Та ж се Лис! (І. Франко)

як (мов, на́че і т.ін.) у во́ду опу́щений.

Дуже похмурий, зажурений, сумний і т.ін. хто-небудь; приголомшений, засмучений. Приклади

У хаті зосталися Власов і Галя. Галя сумна, наче у воду опущена (Панас Мирний)
Стояв наче в воду опущений і Канчер, похнюпивши свій тонкий довгий ніс (В. Канівець)
Останнім часом Чохов ходив як у воду опущений. Над головою сяяло весняне сонце,. ..а він нічого не бачив, не помічав (П. Гуріненко)
Василь, мов у воду опущений, ходить коло матері (Панас Мирний)
— Чого ти, доню, така невесела, мов у воду опущена? (Г. Квітка-Основ'яненко)
Мама цілий день ходить як у воду опущена. Плакати, щоправда, не плаче,.. а все ж дуже засмучена (А. Дімаров)
[Перун:] Пане начальнику, чого ж ви стали, як у воду опущений? (І. Франко)

як (мов, на́че і т.ін.) рак на мілко́му (на мілі́, на мілині́), зі сл. лиши́тися, зоста́тися і т.ін.

Без засобів існування, без підтримки, без грошей і т.ін. Приклади

Лишившись наче рак на мілині, він відправився в те село, де його батько був кілька років управителем (Минуле укр. театру)
І зостались ми, 22 чоловіка, як рак на мілі (М. Кропивницький)
У тюрмі просидів він недовго, але вийшов з неї, лишившися буквально, як рак на мілкому, без будь-яких перспектив у майбутньому (З журналу)

як (мов, на́че і т.ін.) оселе́дців у бо́чці.

Дуже багато когось, тісно десь (про велику кількість людей у якомусь приміщенні). Приклади

як оселе́дців. — Погано у нас, Тамаро. Як оселедців напхали. Тут для шістьох місця мало, а нас тут шістнадцять (А. Хижняк)
В арсеналі художньо-зображальних засобів української мови не менше і фразеологічних синонімів, що виражають спосіб, місце, час та інші обставини, за яких відбувається дія. Наприклад:.. Тісно: ніде голці (яблукові┌151022) впасти — ніде пальцем ткнути — ніде курці клюнути — як оселедців у бочці.. та ін. (Фразеологія..)

як (мов, на́че і т.ін.) оса́.

Сердитий, роздратований і т.ін. (про кого-небудь). Приклади

Чогось вона сьогодні як оса.

зі сл. лі́зти, вчепи́тися і т.ін. В'їдливо, невідступно (переслідувати, дошкуляти, набридати і т.ін. кому-небудь). Приклади

Лізе у вічі, мов оса (Укр. присл.)
— Що ж бо ви, мамо, мене [до мене] нині вчепилися, як оса? — відрекла вона, зібравшись якось на відвагу (І. Франко)

як (мов, на́че і т.ін.) водо́ю вми́ло (зми́ло) кого, що.

Хто-небудь швидко, раптово зник або щось безслідно пропало. Приклади

Жупана мов вода змила: згинув кудись і пропав безвісті (П. Грабовський)
як (мов┌64205) вода́ вми́ла (зми́ла). Скільки працював [Деніс], дбав, щоб збитися на добрі коні, збився, придбав і — от тобі, маєш! В одну ніч — як вода вмила. Після крадіжки він аж плакав з жалю (Б. Грінченко)
— Всі ми запевняли, що з хворого як водою змило скаженість… (Г. Квітка-Основ'яненко)
Нарешті купив [Левко] чорну тернову хустку, згорнув її, всунув у кишеню, і не встигли брати отямитись від цього дива, як Левка наче водою вмило (М. Стельмах)

як (мов, на́че і т.ін.) [чо́рний] віл на но́гу наступи́в.

Дуже засмучений, невеселий. Приклади

— Чого ти, Дмитре, такий, наче тобі чорний віл на ногу наступив? (Є. Гуцало)

як (мов, на́че і т.ін.) [пече́ний, варе́ний] рак.

Дуже червоний ( перев. від сорому). Приклади

Вуха стали, як печені раки.
Коли б видніше було, Власов побачив би, як Василь наче рак став від тих слів його (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) на шарні́рах (на шарні́рі).

Рухливий. Приклади

Нехай будуть скоро підошви у дірах — Кружляє ця пара годин уже п'ять. Фігура у Маші немов на шарнірах: Таке виробля там, що й сором казать (С. Олійник)

Легко, вільно. Приклади

Голобородько наче на шарнірі повернувся на стільці і визирнув у віконце (С. Голованівський)

як (мов, на́че і т.ін.) кова́льський міх, зі сл. сопі́ти, ди́хати і т.ін.

Дуже шумно, важко тощо. Приклади

як три міхи́. Гонить Аниця сліпу кобилу, кобила сопе, як три міхи (Л. Мартович)
Як говорить [дячиха], то сопе, наче ковальський міх (І. Нечуй-Левицький)
Перебежить греблю [Гадючиха] — вже й сопе, наче ковальський міх! (О. Кониський)
Аж ось і підмайстер надійшов, фукаючи чогось, як ковальський міх (І. Франко). — Та й Сусана Уласівна не легенька. Чиста ступа! Йде по хаті, то аж поміст двигтить, а перейде через хату, то аж сопе, мов ковальський міх, — обізвалась писарша (І. Нечуй-Левицький)
[Лейтенант:] Ви промахнетесь, бо ви дихаєте, як ковальський міх (І. Багмут)
Він сопів, як ковальський міх, і ледве поспішав за Маланкою (М. Коцюбинський)

як (мов, на́че і т.ін.) на печінки́, зі сл. крича́ти і под.

Дуже сильно. Приклади

Кричить наче на печінки (Укр. присл.)

як (мов, на́че і т.ін.) гора́ з плече́й (з пліч) звали́лася (спа́ла, впа́ла, зсу́нулася, зійшла́ і т.ін.) / зва́люється (па́дає, зсува́ється, схо́дить і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось відчув полегшення, звільнившись від важких обов'язків, сумнівів, турбот тощо. Приклади

Вже пройдено третину шляху.. У Маргіт ніби звалювалася гора з плечей (О. Гончар)
В Пантелея Потаповича наче гора з пліч зійшла.., то він тільки не докумекався, скільки треба вносити добрив у пари (П. Оровецький)
[Химка:] Яка я після вашої розмови стала весела,— наче гора з плечей звалилася! (Панас Мирний)
Артемові наче гора зсунулася з пліч. Усміхнувся щасливий та мерщій до галушок (А. Головко)

на се́рці [на́че] ми́ші шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть і т.ін.) / зашкребли́ (заскребли́ і т.ін.) у кого і без додатка.

У когось поганий, гнітючий і т.ін. настрій; комусь тривожно, неспокійно. Приклади

В голові в мене забриніло вже, а на серці заскребли такі миші (Марко Вовчок)
Воно якось не пристало..вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі… А проте на серці наче миші шкрябають (М. Коцюбинський)

як (рідше мов, на́че і т.ін.) [свого́] о́ка, зі сл. берегти, догляда́ти і т.ін.

Дуже старанно, дбайливо і т.ін. Приклади

— А вже що за вірний лісник був з нього, так і не сказати; лісу доглядав, наче свого ока (О. Кониський)
— Дайте [воза], дядьку, на степ з'їздить, Не бійтеся обиди, Бо як ока берегтиму, В сохрані доставлю (І. Манжура)
Вмер горобчик милої моєї. Вмер горобчик, що вона любила І як свого ока доглядала (М. Зеров)
— Буду,— каже [Василь],— тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (мов, на́че і т.ін.) обу́хом би́ти / уда́рити по голові́ кого.

Вражати, приголомшувати чимсь неприємним, несподіваним. Приклади

Василя наче по голові хто обухом ударив від тих слів (Панас Мирний)
— Мені, Свириде Яковлевичу, вже можна йти? — як обухом б'є його вчитель по голові (М. Стельмах)

як (мов, на́че і т.ін.) лист за водо́ю, зі сл. піти, спливти і т.ін.

Безслідно, безповоротно, назавжди. Приклади

— Пішла моя краса марно, наче лист за водою,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький)
Знов пливуть дні, пливуть ночі — царицин же гнів не спливає за днями, як лист за водою (Дніпрова Чайка)

би́тися як (мов, на́че і т.ін.) го́рлиця (як пта́шка).

Гірко тужити, горювати, побиватися. Приклади

Ой п'є Овраменко, ой п'є молоденький.. Його мати та старенька Як горлиця б'ється (Укр. думи..)

як (мов, на́че і т.ін.) при́ском (жа́ром) обси́пати (оси́пати) / обсипа́ти (осипа́ти) кого.

Викликати відчуття жару у кого-небудь. Приклади

аж на́че жа́ром сипону́ло по спині́, безос. Повірте, аж наче жаром сипонуло по спині (О. Довженко)
Опівдня [опівдні] сонячний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу трепечущу [тремтливу]… наче мене жаром обсипле. Душно мені, дрімота, а сну немає (Марко Вовчок)

Раптово вразити, схвилювати, засоромити, розсердити і т.ін. кого-небудь. Приклади

мов обси́паний при́ском. Я весь тремтів, стояв, мов обсипаний приском (І. Франко)
на́че жа́ром вси́пало, безос. Мене наче жаром всипало (Марко Вовчок)
Мене тривожить рокіт літаків. Він серце наче обсипає приском (О. Коломієць)
ні́би хто жа́ром обси́пав. І раптом Платона ніби хто жаром обсипав (З газети)
Соломія підвела голову, вдруге блиснула очима на Романа.. Той блиск гарячих очей неначе обсипав його жаром (І. Нечуй-Левицький)
Мов приском старостів та молодого вража дівка обсипала, стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь (Укр. казки)

як (мов, на́че і т.ін.) по ме́ртвому (вме́рлому і т.ін.) зі сл. голоси́ти, заво́дити і т.ін.

Дуже сильно, голосно, нестримно і т.ін. Приклади

як над мерце́м. Вітер осінній заводить над ними [травами], як над мерцем (М. Коцюбинський)
Аж стіни ревнули плачем. Баби заводили, як по мерлому (Г. Хоткевич)
Ігната під руки до розправи.., а мати ж то, бідна мати, за ним наче по мертвому голосить! (П. Куліш)

як (мов, на́че і т.ін.) [ті] голубки́, зі сл. жи́ти.

У повній злагоді, дуже дружно. Приклади

А подивись, як Бондаренко панькається тепер з своєю молодою жінкою. Наче ті голубки живуть (Л. Яновська)

як (мов, на́че і т.ін.) ноже́м по се́рцю полосну́ти.

Глибоко вразити кого-небудь, завдати болю, страждання і т.ін. Приклади

Наче ножем по серцю полоснув батька божевільний крик його дитини (С. Воскрекасенко)
Мов ножем по серцю полоснули [Сеспеля] оті слова… Поховали чужі люди В чужій домовині… (Ю. Збанацький)

як (мов, на́че і т.ін.) соки́рою руба́ти, зі сл. говори́ти і под.

Різко, категорично, не добираючи слів. Приклади

А Логінов зовсім був позбавлений почуття обережності. Він говорив, наче сокирою рубав: завжди те, що думав (В. Канівець)

як (мов, на́че і т.ін.) обу́хом лу́снули (хто лу́снув, вульг. хто лигну́в і т.ін.) по голові́ кого і без додатка.

Хтось дуже вражений, приголомшений чим-небудь. Приклади

Чіпка, як почув про діло, мов хто його обухом лигнув по голові (Панас Мирний)
— Приїхав я вчора… ні живий ні мертвий, а тут нове лихо. Наче хто обухом по голові луснув (В. Кучер)

[аж (на́че, нена́че і т.ін.)] світ [вго́ру] підня́вся кому.

У кого-небудь поліпшився настрій, самопочуття і т.ін. Приклади

Ясна річ, світ йому вгору піднявся, коли вздрів… постаті козацтва (О. Ільченко)
Ївзі неначе світ піднявся! Віддихнувши трошки після сліз, пішла за жандармом (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Бабусечко моя, матінко! Дякую вам з душі, з серця! Аж світ мені піднявся вгору! Одродили ви мене, рідна матінко! (Марко Вовчок)

як (мов, на́че і т.ін.) ця́цька.

Гарно прибраний, чепурний; зі смаком одягнений, оформлений, оздоблений і т.ін. Приклади

На зеленому горбу, під старими дубами стоїть маленький палац.., наче цяцька (І. Нечуй-Левицький)
І теє, й теє замишляв [я].., Щоб на зиму кожух і кобеняк пошити, Штани пістряві, пояс, шапку ще чумацьку, Себе на празник виставити, щоб як цяцьку (Укр. поети-романтики..)

носи́тися як (мов, на́че і т.ін.) ку́рка з яйце́м з чим.

Виявляти надмірну турботу, приділяти надто багато уваги чомусь ( перев. незначному). Приклади

— Прости мені, Григорію. Це ж не злість, а мій біль вихлюпнувся наверх. Кому він тільки потрібний? Носишся з ним наче курка з яйцем (М. Стельмах)
Моя баба носиться тижнів два з тою проскуркою як курка з яйцем (Г. Хоткевич)

як (мов, на́че і т.ін.) [холо́дною] водо́ю обли́тий.

Розгублений, пригнічений, приголомшений і т.ін. (про кого-небудь). Приклади

мов обли́тий зи́мною водо́ю. Петрусь стояв перед нею, мов облитий зимною водою (І. Франко)
Вона повернулась додому наче водою облита (Я. Баш)
Денис стояв покірливий, як водою облитий, і тільки холодний погляд очей говорив про те, що він не збирається когось слухати (М. Ю. Тарновський)

си́пати слова́ми [як (мов, на́че і т.ін.) горо́хом].

Говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато. Приклади

си́пати на́че горо́хом. [Горлов (взяв трубку):] Ти, браток, полегше б говорив. Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук)
Тим часом Вольчиха сипала словами, наче горохом (І. Нечуй-Левицький)
Пані так і сипле словами, хусточкою очі обітре, і руками сплесне (Марко Вовчок)
Тверезий — він був тихіший води, нижчий трави, зате, як скинув чарку-другу, де те і завзяття візьметься: бадьориться, хвастається, словами, як горохом, сипле (Панас Мирний)

[на́че] ві́жка (вожжи́на) під хвіст попа́ла (потра́пила) кому і без додатка, розм. , згруб.

Хто-небудь, перебуваючи в яскраво вираженому неврівноваженому стані, бурхливо виявив впертість або шаленість, самодурство і т.ін. Приклади

— Та що скоїлось. Скоїлось те, що в пляшку поліз чоловік. І сказати б… так ні, статечний, розумний чоловік, а так наче вожжина йому під хвіст попала (А. Головко)
Нащо вже їх директор — і працьовитий, і тямущий, і чесний, а потрапить йому віжка під хвіст — за копійчину торгується (І. Муратов)
— Ти ба, розгаласувалася! Віжка під хвіст попала, чи що? Батька критикувати здумала? Дорости ще треба! (В. Попов)

як (мов, на́че і т.ін.) ме́дом по губа́х мазну́ли кого.

Від почутого у когось виникає почуття задоволення, радості і т.ін.; приємно комусь. Приклади

— Знайте, що жінки не терплять неуваги до себе. Кіндрата наче медом по губах мазнули (А. Іщук)

міня́ти, як (мов, на́че і т.ін.) рукави́чки (рукави́ці), кого, що, жарт.

Час від часу призначати когось іншого замість попереднього. Приклади

Їх міняли тут, як рукавиці. Що не рік, то й новий голова (З газети)

Легко розставатися з ким-, чим-небудь, натомість маючи когось іншого, щось інше; бути дуже непостійним. Приклади

[Лицар:] А, ти зрадлива! Женихів міняєш, мов рукавички! Був король, був лицар, раніше, певне, був пастух чи конюх, — тепер хто? (Леся Українка)

похова́ти живце́м (живи́м) кого.

зі сл. себе. Відмовитися від звичайного способу життя, вести аскетичне життя. Приклади

Треба в широкий світ, там, може, знов у люди вийду. А ні, то хоч знатиму, що не засниділа я у Ведмежому Куті (от іще назва!), не поховала себе живою (Леся Українка)

Позбавити радощів життя, чогось важливого, необхідного і т.ін.; довести до смерті. Приклади

на́че похо́вана живце́м. Найважче було те, що не було… з ким перекинутися звичайнісіньким словом. У Сифара хоч бранки-козачки. А тут лежи, мовчи, наче похована живцем (З. Тулуб)
— Ти чого до мене прийшов? — закричав, багровіючи від люті, Шумейко.— Вчити, як моїм добром розпоряджатись, кому що підписувати? Чи ти хочеш мене живцем поховати? (А. Шиян)

як (мов, на́че і т.ін.) ошпа́рений (обпа́рений і т.ін.) [окро́пом].

Дуже збуджений, знервований, розгніваний і т.ін. Приклади

Мов опарений, кидався він сюди і туди, не знаючи, що діяти (І. Франко)
Довгошия, білява дівчина вибігла, як опарена, їй назустріч (Панас Мирний)
Юлька відійшла, наче ошпарена окропом (М. Томчаній)
Стрілець, мов ошпарений, ускочив у світлицю (А. Хижняк)
І як тільки підполковник Онопрієнко й ад'ютант вискочили з кабінету наче ошпарені, Потапов знеможено впав у крісло (В. Канівець)

зі сл. зіско́чити, схопи́тися і т.ін. Дуже швидко, несподівано, рвучко і т.ін. Приклади

Мов обпарена, вона схопилась на ноги і… кинулась бігти додому (Ю. Збанацький)
Я сьогодні бігла на роботу немов ошпарена (В. Дрозд)
Омелян, мов ошпарений, зіскочив з стільця (М. Стельмах)
Іван Матвійович скинувсь, мов ошпарений, слово горить на нього діяло магічно, рефлекс умовний на нього виробився (Ю. Збанацький)

як (на́че, ні́би і т.ін.) мо́кре ( рідше ме́рзле) гори́ть, перев. з дієсл.

Без бажання, неохоче, абияк, погано (робити щось). Приклади

як мо́кре горі́ло. Почав свою трудову біографію Карпов не блискуче. Працював, як мокре горіло (З газети)
На лісозаводі Станіслава Крапивницького нічна зміна працювала, як мерзле горить (С. Чорнобривець)
Заповзятий та ретельний колись, тепер він домашню роботу..робить, як мокре горить (А. Іщук)
Вчилась [Настуся], як мокре горить; вчилась коли сама хотіла (І.Нечуй-Левицький)

Повільно, погано і т.ін. (щось відбувається, проходить, робиться тощо). Приклади

— І не гоїться? — Потроху, як мокре горить (С. Добровольський)
Справи… ідуть так, як мокре горить (Ю. Збанацький)
— Щось у вас робота йде, як мокре горить,— зауважив він (Г. Коцюба)
Чогось у нас робота йде мляво, як мокре горить (І.Нечуй-Левицький)

Дуже повільно, мляво, не поспішаючи і т.ін. (робити що-небудь). Приклади

В тому ж темпі, як мерзле горить,— взялися завдруге лагодити риштовання (О. Гончар)
Працювали вони, як мокре горить, а вільний від роботи час витрачали на якісь комбінації (С. Тельнюк)
І на полі… жне — як мокре горить: вже й я, жінка, а понажинаю більше (А. Кримський)
Катре! — кажу їй,— так ти діло робиш, голубко, як мокре горить! (Марко Вовчок)

перев. зі сл. робо́та. Без затрати належних зусиль; повільний, недбалий і т.ін. Приклади

Юнак уже почав роботу, вже щось фрезерував, але хіба то була робота: ніби мокре горить (З газети)

би́тися як (мов, на́че і т.ін.) птах у клі́тці.

Жити в скрутних матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні і т.ін. Приклади

— Жайсак б'ється наче птах у клітці, а цей нахаба на ньому багатітиме! (З. Тулуб)

як (мов, на́че і т.ін.) холо́дною водо́ю обда́ти (обли́ти і т.ін.) кого і без додатка.

зі сл. по́гляд і под. Сердитий, неприязний, непривітний і т.ін. Приклади

Зарічний окинув майстра таким поглядом, мовби облив його з ніг до голови холодною водою (М. Ю. Тарновський)

зі сл. прийня́ти, гля́нути і т.ін. Сердито, неприязно, непривітно і т.ін. Приклади

Часом і Яків гримне — де швендяє. Часом і невістка прийме, мов холодною водою обдасть,— дарма (Панас Мирний)

Відразу вплинути, подіяти на кого-небудь. Приклади

Господи, як тяжко розлучатися з солодким ранішнім сном! Та суворе батькове слово мов водою холодною обіллє і прожене сон… (М. Коцюбинський)

Раптово викликати у когось сильне збентеження, хвилювання і т.ін.; приголомшити кого-небудь. Приклади

на́че холо́дним ду́шем обда́ти. — Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет.., який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Ю. Мокрієв)
Василинка й справді збентежилась. Якийсь страх напав на неї, неначе облив її холодною водою (І. Нечуй-Левицький)
— І не подумай [народити]! — каже..— Як же се так? — питаю.— Де ж мені його діти? — Де хоч..— Повіриш, як сказав він мені те, то наче холодною водою обдав мене!.. (Панас Мирний)

[як (мов, на́че і т.ін.)] з голо́дного кра́ю.

Дуже голодний. Приклади

Для мене, здається, готувався… справжній бенкет, так наче я… приїхав з голодного краю (М. Коцюбинський)

як (мов, на́че і т.ін.) ноже́м вколо́ти в [са́ме] се́рце кого.

Дуже вразити когось чим-небудь. Приклади

Нимидорине ймення наче ножем укололо Миколу в саме серце, і гаряча сльоза скотилась з його очей (І. Нечуй-Левицький)

відкри́лися / відкрива́ються о́чі кому, на кого--що.

Хтось позбувся помилкової думки про кого-, що-небудь, хибного сприймання чогось; стає зрозумілим щось. Приклади

о́чі розкри́лися. Тільки що відправив [молебень Божої Матері], а у мене очі й розкрились. Воно, бачиться, молитва й одоліла дияволову силу (М. Костомаров)
Тепер.. відкривались йому очі, починав бачити і розуміти (І. Франко)
— Слухай,— мовив я, бо мені раптом наче відкрились очі на те, що я досі бачив (Є. Гуцало)
на́че о́чі відкри́лися. Шевченко на власні очі побачив таке страшне пригноблення трудящих, що він ніби прозрів, наче очі йому відкрилися на сувору дійсність (П. Колесник)
По-справжньому відкрились Ганні очі на них [бандитів] під час наскоку (О. Гончар)
[Курінний:] Я радився з Рипнюком… [Мирон:] Ви б з людьми більше радились,.. вам би очі відкрились… (М. Зарудний)

як (мов, на́че і т.ін.) із (з-під) землі́ ви́рости (уроди́тися, ви́ринути) / вироста́ти (вирина́ти).

Несподівано з'явитися де-небудь. Приклади

Славка.. наче з-під землі виринав (Л. Мартович)
Як з-під землі виростає Стьопа (В. Собко)
Скрізь по полю — ліворуч і праворуч — стояли гармати, гармати, гармати… Немов уродилися з землі (О. Гончар)
Чорний монах немовби виріс з-під землі (П. Панч)
Недавно казала тітка відчинити одно фронтове вікно; я відчиняю, а він наче з землі виріс — надійшов! (О. Кобилянська)
Як тільки Оксана зникла з очей, Микола сів на свій пеньок і задумався. Звідки вона взялася? Мов із землі виросла (В. Гжицький)
— Як із землі виросла сестра Аркадія з пісним обличчям, з побожно згорненими на животі руками (М. Коцюбинський)

як (мов, на́че і т.ін.) ви́лизаний [язико́м].

Дуже чистий. Приклади

Вночі… був великий дощ. Це я побачив вранці, коли вибіг за ворота,— вся трава нахилилася в один бік, а колії були наче вилизані язиком (П. Панч)

як (мов, на́че і т.ін.) курча́т (усі́ шляхи́) погуби́в.

Хто-небудь розгублений, має розпачливий вигляд і т.ін. Приклади

Він сумно дивився, вона ж наче усі шляхи погубила, тільки усе до його ближче горнулася (Марко Вовчок)
Коли дощ або робота пильна не дасть нам побачитись, то журби не обберешся; ходиш, як курчат погубила (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) за се́бе ки́дати / ки́нути, зі сл. ї́сти.

Жадібно, з апетитом, дуже швидко й енергійно. Приклади

Ще ніколи не бачила мати Мишка таким збудженим і щасливим. Він їв так, наче кидав за себе (Ю. Збанацький)

[і (аж, на́че)] світ поши́ршав (роз'ясни́вся, попросто́рішав) кому.

Хто-небудь відчув радість, полегкість через приємні події, обставини і т.ін. Приклади

[Домаха:] — Ось бач, жива зосталася й діждалася-таки, що й світ мені попросторішав (Л. Яновська)
— Мені аж світ роз'яснився, як я його [Михайла] побачила! — тягла вона [мати] дальше (О. Кобилянська)
Я така вбога і безталанна дівчина,.. а він — Боже! яким поглядом мене охрестив! Мов королівну. Мені наче світ поширшав (Ганна Барвінок)

як (мов, на́че і т.ін.) окро́пом ошпа́рило кого, перев. від чого, безос.

Хтось раптово відчув сильне збентеження, хвилювання, сором і т.ін.; дуже вражений чимсь ( перев. несподіваним, небажаним), почервонів. Приклади

немо́вби хто обілля́в окро́пом. Те питання страшенно перепудило мене, немовби хто обілляв мене окропом (І. Франко)
Дівчину наче окропом ошпарило від сорому та образи (В. Речмедін)

мі́цно зби́тий.

Здоровий на вигляд, дебелий, кремезний. Приклади

на́че зби́тий. — Хіба не сподівалася? — запитала Пріська, зазіхаючи на здорову, наче збиту дівку (Л. Яновська)
Він [парубок] мав рацію бажати зустрічі лицем до лиця: плечі широкі, важкі, шия жилава, сам кремезний, міцно збитий, весь як з чавуну (В. Винниченко)
Міцно збитий русявий солдат стояв і бив об землю м'ячем (В. Поліщук)

як (мов, на́че і т.ін.) ма́нни небе́сної (з не́ба, з небе́с), зі сл. чека́ти і под.

Дуже сильно, з нетерпінням і т.ін. Приклади

на́че ма́нни. Бравого молодика Жадає [дівчина], наче манни (О. Мисик)
На дні [моря] завжди є живі істоти, які живляться органічними залишками, чекають їх, як манни небесної, і розкошують там, де її випадає більше (Наука і культура..)
Він сік нас по литках пугою, коли заставав у колгоспному горосі, а часи переживалися голодні, і ми чекали того гороху, як манни небесної (В. Дрозд)
Літа чекав, як манни небесної: дома хоч хліба та риби можна було досхочу наїстися (В. Канівець)

[як (мов, на́че і т.ін.)] ґедзь напа́в (укуси́в кого) на кого, кого, несхв.

Хтось перебуває в неврівноваженому стані, нервує, сердитий і т.ін.; щось сталося з кимсь. Приклади

ґедз напада́в. Інколи ж його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим (М. Коцюбинський)
— То й добре, що зараз почала комизитись, гірше, якби ґедзь укусив її замужем, чуєш? (Є. Гуцало)
І, спаленівши, кинувся він [Віталій] від них у парк, в гущавінь, хлопці не встигли й спитати, який його ґедзь укусив (О. Гончар)
Мав добрий намір поговорити з нею про ґешефти, а стару сьогодні начеб ґедзь укусив (Ірина Вільде)
Що се на тебе за ґедзь напав? (Панас Мирний)
— Ґедзь напав хлопця,— нарешті промовив десятник (С. Черкасенко)
— Чи ви подуріли, чи вас ґедзь напав?!..— кричала Марія (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, на́че і т.ін.) го́лка в соло́мі (в снігу́), зі сл. зни́кнути, губи́тися і т.ін.

Так, що не можна знайти; безслідно. Приклади

Наче голка в соломі, зник [Кирило] у натовпі людей (Н. Рибак)
Внизу — косогір, забитий снігом, а далі — царство лісів, у яких людина губиться, як голка в снігу (Г. Тютюнник)

як (мов, на́че і т.ін.) ври́тий, зі сл. стоя́ти і под.

Приголомшений чим-небудь. Приклади

Він Все мовчав, і стояв наче вритий, І на Сясю поглянуть не смів (І. Франко)
Івоніка станув як вритий… (О. Кобилянська)

як (мов, на́че і т.ін.) з-під землі́, зі сл. з'яви́тися, ви́никнути і т.ін.

Раптово, несподівано. Приклади

Попереду, наче з-під землі, вигулькнуло щось сіре, чим далі воно збільшувалось, росло — вітряк (З журналу)
Їдуть вони [дядьки] балакають.., коли це як з-під землі перед ними з'явився сам пан полковник (Народні оповідання)

як (мов, на́че і т.ін.) [у се́бе] до́ма.

зі сл. жи́ти, пово́дитися, почува́ти се́бе і т.ін. Добре, безтурботно, безпечно. Приклади

Зажила вона [Христя] в Перепилихи, як у себе дома (Панас Мирний)

Безцеремонно, нахабно. Приклади

Небезпеки були близько, під боком. Про них щоразу нагадували стрекотання ворожих гідропланів, що ходили по небу над Хорлами, як дома (О. Гончар)

зі сл. бу́ти і под. Почувати себе невимушено, вільно, нескуто. Приклади

— Та чого ж ви стоїте? Сідайте в коло, дорогі наші браття, і будьте як дома (Григорій Тютюнник)
Сапіга підходив до кожного, діловито потискуючи руки. — Роздягайся,— сказав Льоня..— Будь як дома (О. Гончар)

Впевнено. Приклади

Горбань хазяйновито, наче в себе дома, подався до хлівця.., а невдовзі з'явився, перегнувшись під вагою стовпця (Є. Гуцало)
Не сподобалося Рубінові те, що біля горна він [Лукійченко] поводився, як дома, все знав і вмів, а Рубін ще нічого не знав і нічого не вмів (І. Сенченко)

як (мов, на́че і т.ін.) всі ро́зуми пої́сти.

Уживається для підсилення ознаки у значенні дуже, надто, занадто. Приклади

Наші — такі всі розумні, наче всі розуми поїли (Марко Вовчок)
Мудрий, як би всі розуми поїв (М. Номис)

як (мов, на́че і т.ін.) до землі́ приби́тий.

Невеселий, зажурений, мовчазний, з похиленою головою тощо. Приклади

З-під насуплених брів засвітив гострий погляд, то окидав він [Чіпка] ним станового, то позирав на людей, що стояли мовчки, як до землі прибиті (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) заве́дений, з дієсл.

Безперервно, невпинно, безугавно. Приклади

Серце гупнуло глухо й тривожно. А потім застукотіло наче заведене (А. Дімаров)
Я розкрив рота, хотів щось сказати. Куди тобі! Як засипала [Пріська], як затарабанила мов заведена (Є. Кравченко)
Гармоністи розпалилися і грали й грали як заведені (А. Хорунжий)

[як (мов, на́че і т.ін.)] з не́ба впа́сти (звали́тися).

Не усвідомлювати того, що зрозуміле для всіх. Приклади

— Були й золоті цяцьки,— лукаво грає бровами і віями жінка. — Ти бачиш! І що ви з ними зробили? — переходить на півшепіт лісник. Олена так глянула на Магазаника, начеб він з місяця звалився (М. Стельмах)
як (мов, начеб і т.ін.) з мі́сяця впа́сти (звали́тися). — Та він що, з місяця впав? Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко)
[Горлов:] Ти що, з неба впав? Командир танкового корпусу хто у нас? Балда, дурень. Тому його й побили (О. Корнійчук)

Несподівано, зненацька з'явитися. Приклади

— Пане презус! Звідки ви? Неначе з неба впали… От не сподівався! — здивувався суддя, важко підводячись з місця (М. Старицький)
[Любов:] Звідки се ви, Сергію Петровичу, наче з неба впали! (Леся Українка)
Кортить Зеневі глянути, який то улов у того хлопчини. І, мабуть, глянув би, та ніби з неба впали два жандарми (Є. Куртяк)

Дістатися кому-небудь легко, без особливих зусиль. Приклади

— Їдь — і не думай, і не гайся, і не змагайся. На тебе впало неначе з неба таке щастя, впав такий талан, про який тобі не снилось і не привиджувалось (І. Нечуй-Левицький)
— У вас світла хата? — Світла, світла,— втрутилася Вінцусиха,— їм нова хата як з неба впала (І. Муратов)

[як (мов, на́че і т.ін.)] з-за ро́гу (вугла́)́ мішко́м приби́тий.

Дуже вражений, приголомшений чим-небудь, схожий на причинного, недоумкуватого; нерозумний. Приклади

на́че нама́ханий із-за ро́гу мішко́м. — Чого він такий? — Наче намаханий із-за рогу мішком (П. Панч)
[Коваль:] Чого ти такий, мов із-за вугла мішком прибитий?.. Хворий, чи що?... (М. Кропивницький)
На Христю — як найшло що: безпам'ятна, наче з-за угла прибита, вона вешталася поміж людьми (Панас Мирний)
— Все ходить та сумує, мов з-за угла прибитий. Шкода сина, шкода й себе! (І. Нечуй-Левицький)
— Я — дурень,.. з-за рогу мішком прибитий (З журналу)

З дивацтвами. Приклади

Чоловіки мовби й були, а знайти підходящего не так уже й легко. Той каліка, той мішком із-за рогу прибитий… (А. Дімаров)
— А я вам скажу, друзі: не спішіть кепкувати! Хай я трохи з-за рогу мішком прибитий, шукаю вітра в полі, а люди? (Д. Прилюк)

як (мов, на́че і т.ін.) мо́щі.

Хтось дуже худий, виснажений і т.ін. Приклади

на́че жи́ві мо́щі. — Підходжу я до цього сухого, як тараня [чоловіка],.. ну, наче живі мощі тобі, аж дивитися незручно (М. Стельмах)

зі сл. худи́й, сху́днути і т.ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже. Приклади

Вихудла, як мощі (Ганна Барвінок)

як (мов, на́че і т.ін.) за по́ли тя́гне кого.

Кому-небудь дуже хочеться зробити щось. Приклади

Думки роздирали голову… Як там у городі? Що з Христею?..— Пріську наче за поли тягло піти довідатися (Панас Мирний)
Тягне було мене наче за поли надвір, на той шлях, кудою понесли її на кладовище (І. Нечуй-Левицький)

[як (мов, на́че і т.ін.)] тяга́р упа́в (звали́вся) / па́дає (зва́люється) з плече́й кого, чиїх, рідше кому.

Хто-небудь відчув полегкість, бо позбувся чогось обтяжливого. Приклади

Йшла — й наче якийсь тягар звалювався їй із плечей, наче вона в цій дражливо білій та чистій кімнаті залишила якусь свою біду, принизливу й жалюгідну (Є. Гуцало)
Свирид Яковлевич полегшено зітхнув і мало не посміхнувся: з його плечей звалився великий тягар (М. Стельмах)
Навік минуло врем'я люте, З плечей упав тягар століть (М. Рильський)

як (мов, на́че і т.ін.) крізь зе́млю провали́вся.

Раптово, безслідно і т.ін. зник хтось, зникло що-небудь. Приклади

на́че крізь зе́млю пропа́ли. Треба вам сказати, що як тільки прокотив возик з писарем, то усі наче крізь землю пропали (Марко Вовчок)
як крізь зе́млю пішли́.— І коней не знайшли? — Ні, як крізь землю пішли всі семеро (А. Головко)
Цілий день шукав дід ту ниву, а вона ніби крізь землю провалилася (З журналу)
—. .Авторучка випала, мацав-мацав, наче крізь землю провалилась (В. Дрозд)
Кума десь ділась, неначе крізь землю провалилась (І. Нечуй-Левицький)
А дитя одного вечора щезло, мов крізь землю провалилося (І. Колесник)
— Люданський тільки що був тут і десь дівся, мов крізь землю провалився (Є. Кротевич)
Мов крізь землю провалився Той співець — утік од лиха (Леся Українка)
Переходить день; минає другий, третій… Як крізь землю провалився! (Панас Мирний)
І зник [чоловік] так само несподівано, як і появився. Я.. все хотів побачити його знову, щоб розпитати добре про тих богатирів, але він як крізь землю провалився (Легенди та перекази)

як (мов, на́че і т.ін.) по но́тах.

Легко, без ускладнень, як слід; ніби за наперед продуманою схемою. Приклади

У головах над труною схилилась Легейдиха..і тужно, наче по нотах, виводить одвічну жалобу (А. Головко)
— Ач, як співає!.. Як по нотах! (В. Винниченко)
Все добре йшло. Сказать не гріх, як в пісні, як по нотах (П. Дорошко)

як (мов, на́че і т.ін.) розва́рений.

Який перебуває у розслабленому стані; розморений, незібраний, втомлений. Приклади

Біганина по різних районних установах та організаціях добре натомила Зарубу й Кавуна, і вони сиділи за столом наче розварені (В. Кучер)

як (мов, ні́би і т.ін.) ми́ша в па́стці.

зі сл. бу́ти, опини́тися і т.ін. У безвихідному становищі; в небезпеці. Приклади

Оточений з усіх сторін бандит був як миша у пастці (З газети)
на́че в па́стку [бі́дна] миш, зі сл. попа́стися, попа́сти і т.ін. Тож, коли вже раз попався, наче в пастку бідна миш, то сиди, немов нанявся, не рушай, мовчи та диш! (Леся Українка)

зі сл. метуши́тися, крути́тися і т.ін. Безладно, розгублено, панічно і т.ін. Приклади

Маланка товчеться у пітьмі, як миша у пастці, а що хотіла зробити — не знає (М. Коцюбинський)
— Опинишся вночі між яром і посадкою і крутишся, як миша в пастці… (А. Хорунжий)
Стара метушиться в темряві, як миша в пастці (Григорій Тютюнник)

як (мов, на́че і т.ін.) лину́ли (хто лину́в) кип'ятко́м (кип'ятку́) на кого.

зі сл. кри́кнути, зо́йкнути і т.ін. Дуже голосно, сильно, різко і т.ін. Приклади

Кайдашиха крикнула так, неначе на неї хто линув кип'ятком (І. Нечуй-Левицький)

Хтось почервонів або скрикнув тощо від почутого, побаченого і т.ін. Приклади

— Може, москаль який зайде.. — Чого ж вони сюди зайдуть? — дивується Христя.— А може, до тебе! На Христю наче хто кип'ятку линув! (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) по кома́нді (за кома́ндою, на кома́нду).

Разом, водночас, дружно. Приклади

Ченці, наче по команді, підвелися, перехрестилися до образів (І. Нечуй-Левицький)
Хвилю сиділи, як остовпілі, і тілько [тільки] опісля мов на команду обі жінки заридали вголос (І. Франко)
Денис несподівано рвонув соб.. Хропіння на возі затихло. Хлопці як по команді кинулися навдьори (Григорій Тютюнник)
В цю мить мов за командою вздовж цілої валки заторохтіли постріли (Олесь Досвітній)

би́тися як (мов, на́че і т.ін.) ри́ба в саку́ (в сі́тях і т.ін.).

Намагатися з усіх сил перебороти що-небудь складне, непосильне. Приклади

Бідна Рифка билася мов риба в саку. Вона так рада була… придумати щось дуже, дуже мудрого для свого сина (І. Франко)

Докладати величезних зусиль. Приклади

би́тися як риби́на в не́воді. Господарство було хоч і злиденне, дві десятини наділу в степу, а мати сама б'ється, як рибина в неводі, батько все в кузні ж (А. Головко)
Вони, щоб прогодувати десять ротів, билися наче риба в сітях (С. Чорнобривець)

як (мов, на́че і т.ін.) на духу́, зі сл. розповіда́ти, говори́ти і т.ін.

Щиро, відверто, нічого не приховуючи. Приклади

— Ласкавий наш Аркадій Валеріанович говорив із нами, люди добрі, наче на духу (М. Стельмах)
Коли.. Підіпригора… закінчив свою розповідь, Клименко запитав..: — З головного нічого не забули?..— Я все сказав мов на духу (М. Стельмах)
— Та ви їжте, поправляйте своє городське здоров'я, а я вам усю історію переповім як на духу (А. Крижанівський)

[як (мов, на́че і т.ін.)] ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся і т.ін.) кому, в кого і без додатка.

Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість; хтось заспокоївся. Приклади

на́че ка́мінь скоти́вся з душі́. — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату, В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик)
Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський). Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів,. .що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув дякую і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський)

як (мов, на́че і т.ін.) му́ха (рідше му́хи) в окро́пі, жарт.

Неспокійно, нервово і т.ін. Приклади

На великому шляху панство заметушилося, як мухи в окропі (С. Чорнобривець)

Хтось енергійний, швидкий, проворний і т.ін. Приклади

Від ранку до ночі як муха в окропі.

зі сл. прово́рний, швидки́й і т.ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надто, надзвичайно (проворний, швидкий і т. ін). Приклади

Добрі родичі за нею [жінкою] — усі на мене. А я проворний, як муха в окропі: хоч не вискочу, та кручусь (Марко Вовчок)

з дієсл. Проворно, швидко, невтомно. Приклади

Невістка вешталась, наче муха в окропі, скрізь встигала (І.Нечуй-Левицький)
Дочка Лавися — чепуруха.. Вертілась, як в окропі муха, В верцадло очі все п'яла (І. Котляревський)
Як муха в окропі, бувало, вертишся цілий день (Панас Мирний)

як (мов, на́че, і т.ін.) [той] реп'я́х [до кожу́ха, до штані́в (у соба́чий хвіст і т.ін.)], зі сл. пристава́ти, чіпля́тися, ли́пнути і т.ін., жарт.

Настирливо, уїдливо, настійно. Приклади

мов реп'я́х кожу́ха. [Дід Семко:] Для тебе зняв би і сорочку з себе, Аби ото послухався. Так ні! Тримався місця, мов реп'ях кожуха (О. Підсуха)
— Ет, втомлено махнув рукою Терентій.— Вчепився в дурне слово, наче реп'ях у собачий хвіст (М. Стельмах)
От, думай собі причепився [Квасоля] як реп'ях дурноголовий (О. Донченко)
— Не кажи так, Федю… Який він мені жених? Чіпляється мов реп'ях, Доброго слова не слухав, а плюнути межи очі не насмію (С. Добровольський)
Пізніше, правда, вже не покрикував [інженер], зате чіплявся, як реп'ях до штанів (М. Ю. Тарновський)
Друга б, здається, бачивши, що я від неї, і собі б від мене, і чудово б було; так ні, липне, як той реп'ях (М. Кропивницький)
Гмиря аж скипів.— І чого ти до мене причепивсь як реп'ях! (А. Головко)
Роями цілими вони глотилися [товпилися] по селу, швендяли по полю, по хатах. До каждого [кожного] ґазди приставали мов реп'яхи до кожуха (І. Франко)

як (мов, на́че і т.ін.) в о́ко вліпи́ти.

Точно, безпомилково передбачити, вгадати що-небудь. Приклади

Ударить грім великий, і буде буря громова!.. Засіяє весняне сонце і засміються люди. Ніколи, ніколи не забути мені дідового пророцтва. Як в око вліпив (О. Ковінька)
Вона таки у його відьма. . Хіба і мені не напророкувала Оришка сього лиха… Тоді ж, у Хведора як були… Сміялись чогось. А вона: Не смійтеся, тебе лихо жде. Як ув око вліпила! З того часу все пішло — як згори посунулося… (Панас Мирний)

Влучно, дотепно сказати чи точно визначити щось. Приклади

вліпи́ти в са́ме о́ко. Танцюра аж рот роззявив здивовано. — Здорово! — ляснув він себе по гладких боках. — Ось, як він закрутив… Вліпив у саме око (З. Тулуб)
— Тоді громаді добре, як усі в достатках.— Правда! Правда! — озвалися навкруги голоси.— Наче в око вліпив! (Б. Грінченко)
— Навіть за могилу на цвинтарі треба було заплатити,— несміливо обізвався Дмитро.— Як в око вліпив,— задоволено відказав Тимофій (М. Стельмах)

як (мов, на́че і т.ін.) пи́санка.

Дуже гарно. Приклади

— Маєте ще тиждень строку: щоб за цей час замок мені був розмальований як писанка (Легенди і перекази)

Який вражає надзвичайною гармонією барв, ліній і т.ін.; дуже гарний ( перев. про неживі предмети). Приклади

Який чудовий хвартух! Їй-богу, наче писанка (І. Нечуй-Левицький)
Село на нашій Україні — неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло (Т. Шевченко)
Як писанка лани (В. Сосюра)
— Коли на такий крик мчить зачарований селезень… — прекрасний, як казка, в своєму весняному вбранні, як писанка, всіма кольорами розмальований, — я завмираю (Остап Вишня)

Гарний на вроду; дуже вродливий ( перев. про жінку, дівчину). Приклади

Приходь, найду тобі дівчину як писанку (М. Стельмах)
— Гарна [молодиця] як писанка, дідько б її взяв, — промовив Єремія (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, на́че і т.ін.) ві́тром зду́ло (змело́) кого, що, безос.

Хто- або що-небудь несподівано або безслідно зник (зникло). Приклади

Комісар пожвавішав: його поганий настрій немов вітром здуло (Ю. Бедзик)
Касирша зникла, наче її вітром змело (В. Винниченко)
— Усмішку з Толиного обличчя наче вітром здуло (С. Журахович)
Мене з печі як вітром здуло (М. Стельмах)

як (мов, на́че і т.ін.) гро́мом приби́тий (рідше приглу́шений і т.ін.).

Приголомшений якоюсь недоброю звісткою, схвильований чимось несподіваним, дуже вражений чимсь; остовпілий (від якоїсь події, переляку і т.ін.). Приклади

Од такої речі троє недавно веселих, щасливих людей стало на одному місці нерушимо, немов громом пришиблені (І. Нечуй-Левицький)
Вона стоїть серед хати, мов заворожена, мов громом приглушена (Ю. Збанацький)
Дівчинка стояла наче приглушена громом (О. Донченко)
Вийшли з палацу, неначе громом прибиті. Йшли до графа дідичами, а вийшли од його [од нього] старцями: хоч бери торбу та йди на жебри (І. Нечуй-Левицький)
Отець Харитін приїхав додому, мов прибитий громом (І. Нечуй-Левицький)
Пріська, що досі стояла коло печі, наче громом прибита, при тім слові Грицьковім уся затіпалася (Панас Мирний)
— Дякую тобі за пиво, а до роботи в понеділок не маєш чого приходити, я вже приняв [прийняв] другого. Нещасливий муляр став мов громом прибитий на ті слова (І. Франко)

як (мов, на́че і т.ін.) сарана́.

зі сл. су́нути, лі́зти і т.ін. Великою масою, навально. Приклади

Зі всіх боків, наче сарана, сунули [фашисти] (Н. Рибак)
— Боженьку мій, світоньку мій! — сплеснула руками мати.— Хто тебе такому навчив?.. — Ваш Явтух,— спокійно відказав Кирик. — Ляхи запрягли нас у ярмо, живуть з нашої праці, а москвини, як сарана, лізуть до нас, заводять панщину (М. Лазорський)
— Лізете, мов сарана,— сказав пан сотник.— А ви [козаки] не стійте на дорозі. Сунуть монголи чи татари на Європу, а на їхній дорозі — ви! (О. Ільченко)

зі сл. їсти, об'їда́ти і т.ін. Дощенту, повністю. Приклади

— І де ти бачив доброго москаля! — вже гнівалася мати. — Гетьманщина ледь спекалася тих постоїв, як сарана, все поїли і в додаток наробили стільки шкоди, що не затамуєш того і за сотню літ, і все те робили прості жовніри (М. Лазорський)
— Твої родичі… об'їдають нас, мов сарана! — ледве стримує себе він (М. Стельмах)

як (мов, на́че і т.ін.) по́рох в о́ці.

кому і без додатка. Те, що (рідше той, хто) заважає комусь, завдає прикрощів і т.ін. Приклади

Ці неприємності їм вже як порох в оці.

зі сл. люби́ти і под. Уживається для заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (любити). Приклади

Так любить, як порох в оці (Укр. присл.)

крути́тися як (мов, на́че і т.ін.) бі́лка в ко́лесі.

Бути весь час заклопотаним; мати багато роботи, турбот і т.ін. Приклади

— Лемех крутиться наче білка в колесі, незважаючи на погане здоров'я (В. Москалець)

як (мов, на́че і т.ін.) живце́м пекти́ся на рожні́.

Хвилюватися, переживати, почувати себе дуже ніяково, тривожно від сорому, ганьби і т.ін. Приклади

— Еге, хай постоїть собі з краденою довбнею,— почулося звідусіль.. Кавун слухав і наче живцем пікся на рожні. Він люто зиркав спідлоба на людей і не знав, що з ним діється (П. Козланюк)

як (мов, на́че і т.ін.) хто ки́нув гаря́чого при́ску на кого.

Хто-небудь раптово відчув сильне хвилювання, збентеження і т.ін. Приклади

На Мар'ю наче хто кинув гарячого приску (Панас Мирний)