НАСУЩНОГО — ФРАЗЕОЛОГІЯ
шмато́к (кусо́к, ку́сень і т.ін.) хлі́ба [насу́щного].
Засоби, необхідні для прожиття, існування.
Приклади
- насу́щний шмато́к. Тяжко стогнуть хлібороби. Брак насущного шматка, Люта смертність та хвороби Підтинають мужика (П. Грабовський)
- ку́сник хлі́ба. — Підростеш, тоді зрозумієш, яка в світі точиться жорстока боротьба за отой кусник хліба (Ірина Вільде)
- — Вивчиться, матиме якийсь кусень хліба,— а це не кожному щастить (С. Добровольський)
- Коли ж нема хіті того робить [складати відомості], коли робиш ради куска хліба,— о, яке невеселе і тяжке життя! (Панас Мирний)
- Життя Олени, як і кожної селянської жінки, проходило в щоденних клопотах по господарству, боротьбі за шматок хліба, турботі про дітей (Григорій Тютюнник)
- Лекціями я мусив кілька літ заробляти шматок хліба (М. Коцюбинський)
хліб насу́щний (насу́шний).
чого. Щось найважливіше, найістотніше.
Приклади
- Вугілля… називають насущним хлібом промисловості (З газети)
Засоби, необхідні для прожитку, для існування.
Приклади
- Хліборобу честь і слава, перша чарка йому йде, Його праця-бо кривава Хліб насущний нам дає (І. Манжура)
- — Люба мамочка! Отримали ми вчора гроші, — спасибі тобі за них, тепер уже хліб насущний надовго забезпечений (Леся Українка)
- Раніш селянина давили межі, панські володіння, вічні турботи про хліб насушний (М. Чабанівський)
Хліб насущний.
Слова з молитви «Отче наш», наведеної в Євангелії: «Хліб наш насущний даждь нам днесь» («Хліб наш щоденний дай нам сьогодні») — Матв., 6, п.
У переносному, ширшому значенні — основа існування. Приклади
У переносному, ширшому значенні — основа існування. Приклади
- Володимир Сосюра був народжений і покликаний життям для поезії, вона була йому довгі роки єдиним заняттям, працею і відпочинком, його хлібом насущним, приносила творчу насолоду. (А. Малишко, Поет краси людської)
-
— Чи не спадало вам на думку, що ми повинні насамперед
дбати про людину, про її день сьогоднішній і завтрашній,
про хліб насущний на столі й радість в душі.
(М. Стельмах, Чотири броди) -
Даждь нам, Боже, днесь!
Не треба завтра — даждь нам днесь, мій Боже!
Даждь нам днесь!
Догоряють українські ватри, догоряє український весь край.
(В. Стус, Даждь нам, Боже, днесь…)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Дивіться також