НАРОДИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

як (у чо́му і т.ін.) ма́ти [на світ] народи́ла (породи́ла і т.ін.).

Зовсім голий, без одягу. Приклади

Краще б я гола, як мати народила, по полю носилася, ніж мені в цій тюрмі мучитися (Панас Мирний)
Перед людьми явився Плачинда в чому на світ мати породила… (М. Стельмах)
— Там [у лазні] — кам'яний ослін, і сиди, в чому мати народила (Б. Харчук)
Голі — як мати родила — бійці милися на сонці, стриглися (О. Гончар)
у чім ма́ма народи́ла. Поки Софія діставала шмаття, він уже стояв по той бік коня у чім мама народила (В. Бабляк)
як ма́ма вроди́ла. Хомі й самому було трохи незвично стояти отак, не маскуючись, немов з'явився на людях голий-голісінький, як мама вродила (О. Гончар)
як земля́-ма́ти роди́ла, перен. З правого [боку] —..нагріті скелі, сірі й голі, як земля-мати родила (М. Коцюбинський)

іти́ / піти́ в наро́д, іст.

Вести просвітницьку діяльність. Приклади

Коли Жука звільнили з школи за читання нелегальної літератури, він пішов у народ; вів трудове життя (Українська література)

Будьмо народом!

У 1848 p., під час «весни народів» по Європі прокотилася хвиля національно-визвольних революцій. Головна Рада Руська, яка зібралася у Львові, видала Маніфест до народу, де було сказано: «Вставайте ж, браття, вставайте з довгого сну вашого, бо вже час!.. Будьмо тим, чим бути можемо і повинні-сьмо. Будьмо народом!». Приклади

Оце прекрасне — «будьмо народом» — показує, до якого пафосу знеслася була національна думка галицьких українців у момент визволення. (С. Єфремов, Історія українського письменства)

Весна народів.

Хвиля національно-визвольних і соціальних революцій, яка прокотилася по Європі у 1848 p., увійшла в історію під образною назвою «весни народів». Чи не першим використав цю назву Г. Гайне в поемі «Атта Троль» (1847):
Як гудуть, — земля дрижить!
Се тепер весна народів.
(Переклад Лесі Українки) Приклади

Розбити російський месіанізм — це значить не тільки одкрити семафор для експресу радісної творчості, що вітром свого руху починає справжню весну народів, але й звільнити московську молодь від вікових забобонів великодержавництва. (М. Хвильовий, Україна чи Малоросія?)
Європейська «весна народів» і вимоги українського національного відродження з кінця XVIII ст. покликали до життя українську літературу на живій народній мові. (П. Голубенко, Україна і Росія)

Ворог народу.

Назва п'єси норвезького драматурга Г. Ібсена (1828—1906). Її героєм є доктор Штокман, якого нечесні ділки, що їм він заважав, оголосили «ворогом народу».
За часів сталінського терору, особливо у 1930-х p.p., цією назвою було тавровано всіх, кого вирішив знищити комуністичний режим: національну інтелігенцію, партійних діячів, військові кадри. Приклади

Хвильовий стає синонімом «ворога народу». Всі його твори вилучають з бібліотек.., а саме ім'я Хвильового зникає з офіційної історії української літератури. (Г. Костюк, Микола Хвильовий)
Заміна дійсної української історії московською фальсифікацією цієї історії ведеться під прикриттям боротьби з «ворогами народу», якими є у визначенні Москви «українські буржуазні націоналісти». (П. Голубенко, Україна і Росія)

Голос народу — голос Божий.

Вислів походить з поеми Гесіода (VIII—VII ст. до н. е.) «Труди і дні», вірші 763—764. Він був широко відомий уже в епоху античності, а також у Середні віки (наприклад, його цитує Алкуїн, вчений при дворі Карла Великого, VIII ст. н. е.). Латиною — «Vox populi — vox Dei».
У сучасній мові вживається як вияв демократичних переконань. Приклади

Ох, яка ж вона (тенденція) спокуслива для поета, завжди в глибині душі самотнього (адже — першопрохідця!), та ще й підпоєного народницькими ідеями (народне «ми» конче «святе», і «vox populi» конче «vox Dei»)… (О. Забужко, Література і тоталітаризм)
Я хіба що, я навпаки. Я зроду. Я мислі зав'язав на три вузли. Я просто так, глас Божий — глас народу. (Л. Костенко, Сніг у Флоренції)

Тюрма народів.

Французький письменник і мандрівник А. де Кюстін писав у книжці «Росія у 1839 році»: «Хоч яка величезна ця імперія, вона не що інше, як тюрма, ключ від якої зберігається в імператора». Миколу І Кюстін називає «тюремником однієї третини земної кулі», маючи на увазі загарбницьку зовнішню політику російського царизму. Приклади

З відчуттям полегшення залишив Польщу, вітаючи межі старої знайомої Німеччини. Пригадувались давні молоді роки, коли вперше з «тюрми народів» виїхав до Європи. (М. Могилянський, Честь)
Цілком натурально, що ми тоді найбільше, найвиразніше почували себе чужими, ворожими цій проклятій «тюрмі народів». (В. Винниченко, Відродження нації)