НАПЛЮВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

плюва́ти / наплюва́ти з висо́кого де́рева.

Не варто зважати на що-небудь. Приклади
  • — Це лукаве дівчисько не може нічого цікавого знати про нього, а якщо й знає, то напевно якісь бабські плітки, на які йому плювати з високого дерева (Ірина Вільде)

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в ві́чі (в о́чі, межи́ о́чі і т.ін.) кому.

Виражати зневагу, презирство до кого-небудь; ображати, принижувати когось. Приклади
  • А нехай мине така лиха година, коли… б діти їм у вічі наплювали (Ю. Яновський)
  • Всі ми плекали тебе, хотіли в люди вивести. А ти плюнув нам у вічі (М. Ю. Тарновський)
  • — Коли ж пан сотник до тебе підійде, щоб шлюб приньмати [приймати], то тут і відкинься.— Отсе справді, що так,— каже Олена,— таки тут йому межи очі і плюну (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Явдоха (до Грицька):] Що ж мені плювати тобі у вічі, коли ні ти мені, ні я тобі не заподіяли нічого лихого? (Панас Мирний)

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в борщ (в ка́шу) кому.

Кривдити кого-небудь, робити комусь щось неприємне, прикре і т.ін., чинити несправедливість, ображати. Приклади
  • — Ти чого, відьмо недошмаляна, язика, мов халяву, розпустила? Що, тобі Пігловський в борщ плюнув!? (М. Стельмах)

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в ду́шу кому.

Кого-небудь ображати, торкаючись найдорожчого, заповітного. Приклади
  • — Так, але за що він мені наплював у душу? — пригадав він розмову з Кузем (Григорій Тютюнник)
  • — Покажіть того, хто на старість плюнув мені в душу! Хто зробив з мене злодія?! (М. Зарудний)
  • Погрожував [вчитель], що так цього не залишить, не дозволить собі в душу плювати (О. Гончар)

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в крини́цю чию.

Виявляти неповагу до кого-небудь. Приклади
  • Потім деякі Стадницькі почали писатися Стадніковими,.. бо для чого згадувати того хлопа, шляхетність якого починалася з козацьких київ… І ось тепер далекий нащадок простого стадника плює в криницю своїх пращурів (М. Стельмах)

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в обли́ччя (в лице́, в пи́ку і т.ін.) кому.

Виявляти зневагу, презирство до кого-небудь; ображати, принижувати когось. Приклади
  • — Німці в пику плюють, а я витрусь рукавом і знову зуби скалю (І. Цюпа)
  • — Це не критика, а наклеп,— сказав Максим.— Мені плюють в обличчя, а я повинен усміхатися! (М. Зарудний)

плю́нути (наплюва́ти) і розте́рти, грубо.

Не звертати уваги на що-небудь. Приклади
  • — Люди добрі, на цю хитрість Варчука і Денисенка треба наплювати і розтерти! (М. Стельмах)

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка.

Вміти відстоювати, захищати себе. Приклади
  • Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко)
  • Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде)
  • В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков)
  • [Кукса:] ..Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький)
  • Діти… не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський)