НАЛОЖИЛА — ФРАЗЕОЛОГІЯ
наклада́ти / накла́сти (наложи́ти) ру́ки (ру́ку, грубо ла́пу).
на кого, тільки док. Ударити, вбити кого-небудь або посягнути на когось.
Приклади
- — Я з Денисенком накладу руки на Горицвіта (М. Стельмах)
- — Батько мій не скривдить тебе, не накладе на тебе свої руки (І. Нечуй-Левицький)
тільки наклада́ти / накла́сти (наложи́ти) ру́ку (ла́пу) на що. Привласнювати щось, заволодівати чим-небудь.
Приклади
- Яким правом безбожна влада наклала лапу на святі храми, де віруючі спілкуються з Творцем неба і землі? (З журналу)
- А на решту [грошей] вона наклала руку (С. Чорнобривець)
- — Наші опікуни… хочуть тепер наложити руку на ті ваші гроші (І. Франко)
- Я починав виразніше бачити обличчя режиму, що так не по-людському жорстоко накладає руку на найсвітліше почуття людини — бажання знати (Г. Хоткевич)
наклада́ти / накла́сти голово́ю.
Гинути (в боротьбі, в бою і т.ін.).
Приклади
- життя́м наложи́ти. Та й громадянином, певно, не був, щоби думку подавши, Твердо устояти в ній і за правду життям наложити (М. Зеров)
- І за це вони… наклали головою ось в цих мурах (І. Багряний)
- Порозмітала їх козацька сила. Багато шляхти наложило головою (Я. Качура)
- Щодня, щогодини наш брат накладає головою у війні з ворогом (П. Колесник)
наклада́ти / накла́сти (наложи́ти) на се́бе ру́ки.
Заподіювати собі смерть.
Приклади
- А другого дня вся камера піднялася на ноги: отой чоловік наклав на себе руки (А. Дімаров)
- — Від різок, діду, і в печі не сховаєшся! Вже коли їх присуджено, так і доведеться або прийняти, або руки на себе наложити (О. Кониський)
- Не накладати ж на себе руки, не лягати ж заживо в землю (І. Цюпа)
- [Антон:] Нехай накладають на себе руки ті, за котрими є кому жалкувати (М. Кропивницький)
Дивіться також